LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та організаційно-технічні основи інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи

дослідження газових пістолетів та револьверів (2000 р.);

  • методика криміналістичного дослідження шротових пістолетів та револьверів (2002 р.);

  • методика встановлення належності об’єкта до вогнепальної зброї та його придатності до стрільби (виробництва пострілів) (2003 р.);

  • методика криміналістичного дослідження пістолетів та револьверів несмертельної дії (2003 р.);

  • методика встановлення належності об’єкта до бойових припасів вогнепальної стрілецької зброї та його придатності до стрільби (2006 р.).

    Але оскільки зброя постійно розвивається великого значення набуває забезпечення експертних підрозділів необхідною інформаційною літературою відносно вже розроблених і нових видів зброї, набоїв до неї, механізмів слідоутворення тощо.

    У підрозділі 1.4. «Балістичні дослідження нових видів зброї» розглядається такий вид судово-балістичних об’єктів, як зброя самозахисту, («несмертельної» дії).

    Термінологічний апарат, який використовується при судово-балістичних дослідженнях зброї несмертельної дії вимагає суттєвого удосконалення, адже багато термінів («газова зброя», «газовий набій», «безствольна зброя») мають умовний характер і не відображають конструктивних особливостей і принципу дії, а тому не можуть претендувати на наукову точність. Адже «газова зброя» відрізняється від звичайної вогнепальної зброї тільки однією ознакою, а саме, цільовим призначенням, яким є тимчасове ураження лише живої цілі речовиною сльозоточивої або подразнюючої дії. Тому тут має сенс класифікація зброї в залежності від її спрямованості на певний результат:

    1) приголомшуюча зброя (газова зброя, електрошокові та світлозвукові устрої, ін.);

    2) убивчо-травматична зброя (газові пістолети і револьвери, споряджені спеціальними шротовими набоями або отруйними речовинами несмертельної дії);

    3) смертельна зброя, призначена для заподіяння смерті або шкоди здоров’ю, небезпечної для життя (стандартна вогнепальна, спеціальна газова зброя, споряджена смертельними отруйними речовинами, газова зброя, перероблена на вогнепальну та інше).

    Відзначається, що при проведенні судово-балістичної експертизи «газової» зброї важливим є врахування її конструктивних особливостей, які суттєво впливають на методику експертного дослідження. В залежності від виду енергії викиду заряду названу зброю доцільно поділяти на дві класифікаційні групи: а) зброя, де викид вражаючого заряду відбувається в результаті пострілу, тобто від енергії згоряння пороху (револьвери, карабіни, рушниці, автомати); б) зброя, де викид вражаючого заряду є результатом застосування невогнепальної енергії (газові балончики, газові механічні розпилювачі, газові кийки, газові розпилювачі). Обґрунтовується думка про те, що відповідно до наведених класифікацій повинні розроблятися методики експертних досліджень та їх інформаційне довідкове забезпечення.

    Розділ 2. «Інформаційне забезпечення судово-балістичної експертизи як засіб підвищення її ефективності» складається з трьох підрозділів.

    У підрозділі 2.1. «Поняття і зміст інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи» аналізується проблема недостатності довідкової інформації при проведенні судово-балістичних досліджень. Зокрема, зазначається, що результативність судово-балістичних експертиз залежить не тільки від існування розроблених методик їх проведення, але й від належного інформаційного забезпечення, яке є складовою техніко-криміналістичного забезпечення. Інформаційне забезпечення судово-балістичної експертизи являє собою діяльність фахівців у галузі проведення балістичних досліджень щодо збирання, накопичення, систематизації, розповсюдження та оновлення наукової, довідникової, та іншої інформації.

    У судово-балістичній експертизі донині не існує систематизованих на наукових засадах довідково-інформаційних фондів, які б містили необхідні дані про найбільш розповсюджені об’єкти, не існує також остаточно сформованих інформаційно-пошукових баз і систем для оперативного надання експертам даних, що забезпечували б успішне виконання досліджень. Це пояснюється:

    • недостатньою теоретичною розробленістю окремих питань формування інформаційної бази;

    • відомчою роз’єднаністю установ, які займаються розв’язанням конкретних експертних завдань (відсутністю єдиної дослідницької політики);

    • непослідовністю і неузгодженістю заходів, яких вживають з метою поліпшення інформаційного забезпечення.

    Робота зі створення довідково-інформаційного фонду полягає у проведенні інвентаризації та систематизації вже накопичених окремими експертними установами та оброблених відомостей. (створення натурних колекцій зброї, набоїв, їх елементів, слідів пострілів).

    Система інформаційного забезпечення судово-балістичних експертиз у повному обсязі повинна містити такі види забезпечення:

    1) нормативну базуз питань, які підлягають розв’язанню судово-балістичною експертизою;

    2) інформаційно-довідникову базу, яка повинна складатися з натурних колекцій, підбірок літератури з питань балістики та судово-балістичної експертизи;

    3) фонд експертних висновків: типові експертні висновки; експертні висновки з оригінальних досліджень.

    У підрозділі 2.2. «Правове регулювання та організаційно-технічні основи інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи» аналізується законодавство та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність експертних підрозділів. Констатується, що проблема інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи полягає у визначенні і дотримання принципів її формування, до яких віднесені наступні:

    • відповідність сучасному рівню розвитку науки і техніки (постійне оновлення інформації згідно з появою нових зразків зброї);

    • відповідність кримінально-процесуальному законодавству та іншим нормативно-правовим актам, що регулюють діяльність з розкриття, розслідування й попередження злочинів;

    • поєднання плановості та динамічності інформаційного забезпечення – повне відображення в інформаційному ресурсі всіх нових надходжень;

    • повсюдність і безперервність використання відомостей, як можливість використати необхідне в будь-який час в різних експертних закладах;

    • економічність і раціональну організацію надходження відомостей (уникнення повторного надходження й дублювання інформації та пов’язаних з цим витрат);

    • комплектність і можливість повсякчасного використання (наявність необхідного технічного забезпечення).

    Відзначається, що організаційно-технічними основами ефективного використання інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи є:

  • забезпеченість експерта робочим місцем з необхідним рівнем


  •