LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та організаційно-технічні основи інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи

комп’ютеризації;

  • можливість доступу до всіх літературних першоджерел, наявних у експертному підрозділі установи місцевого рівня та спецбібліотеки;

  • використання необхідних технічних засобів та програмно-апаратних комплексів (баз даних та інформаційних систем);

  • можливість залучення до проведення експертизи інших фахівців або фахівців інших галузей знання;

  • можливість отримання необхідної інформації за справою від слідчого, органу дізнання або суду;

  • можливість використання інформації за системою «запит-відповідь» у закладі вищого рівню;

  • можливість отримання консультацій за конкретних питань у спеціалістів ДНДЕКЦ, в органах сертифікації та ліцензування;

  • можливість ознайомлення з принциповою позицією експертів, які провадять судово-балістичну експертизу в науково-дослідних інститутах Міністерства юстиції України відносно деяких об’єктів.

    З урахуванням цього пропонується проект загальної системи інформаційного забезпечення судово-балістичних експертиз, який складається з трьох ланок: 1) центральної; 2) обласної; 3) окремих експертно-криміналістичних закладів

    У підрозділі 2.3. «Інформаційне забезпечення дослідження окремих видів зброї» відзначається, що інформаційне забезпечення проведення судово-балістичних експертиз повинно включати новітню літературу з різних видів зброї, спеціальних пристроїв, набоїв, які розповсюджені на території країни або можуть бути ввезені.

    Аналіз експертної практики та результатів опитування експертів-балістів дає підстави для висновку про необхідність розробки окремих видів інформаційних масивів в залежності вид виду досліджуваних об’єктів:

    • інформаційного забезпечення дослідження історичної (музейної) зброї;

    • інформаційного забезпечення дослідження сучасної вогнепальної зброї;

    • інформаційного забезпечення дослідження набоїв;

    • інформаційного забезпечення дослідження травматичної зброї;

    • інформаційного забезпечення дослідження пневматичної зброї;

    • інформаційного забезпечення дослідження нових зразків зброї та конструктивно схожих виробів;

    • інформаційного забезпечення дослідження газових пристроїв.

    Забезпечення експертних підрозділів довідковою та іншою інформацією щодо окремих категорій зброї буде сприяти суттєвому підвищенню ефективності роботи правоохоронних органів у боротьбі з різними видами злочинів.

    ВИСНОВКИ

    У дисертації визначені основні проблемні питання інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи як засобу підвищення її результативності, сформульовані теоретичні положення і рекомендації організаційно-технічного характеру щодо їх вирішення. Зокрема, визначені об’єкти сучасної судово-балістичної експертизи, особливості експертних завдань, методик проведення досліджень та їх інформаційного забезпечення, уточнено понятійний апарат. Проведене дослідження дає підстави для наступних висновків.

    1. Судова балістика виникла і розвивалася як галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності пострілу та дії зброї, і на основі цього розробляє науково-технічні методи і засоби виявлення і дослідження специфічних об’єктів в цілях розслідування та попередження злочинів. У зв’язку з включення до предмету судової балістики пневматичної і газової зброї, набоїв до них і тенденції формування окремого розділу криміналістики з назвою «Криміналістичне зброєзнавство» судова балістика може розглядатися як його складова частина.

    2. Сучасна судово-балістична експертиза як різновид криміналістичних експертиз має своїми об’єктами:

    • ручну вогнепальну зброю та її окремі частини, заготовки деталей, різні стріляючі пристрої;

    • набої до ручної вогнепальної зброї - як споряджені, так і їх частини;

    • інструмент (слюсарний або спеціальний – висічки для пижів, матриці для відливу шроту та ін.);

    • сліди ушкоджень у результаті ураження ручною вогнепальною зброєю;

    • пневматичну, газову зброю, зброю «несмертельної» (травматичної) дії, їх частини і механізми, сліди від їх застосування.

    3. Для визначення завдань судово-балістичних досліджень з врахуванням історичних особливостей формування криміналістичного понятійного апарату найбільш точним є використання лише двох базових термінів: «ідентифікація» і «діагностика». З цих позицій завдання судово-балістичних експертиз відповідно розподіляються на наступні.

    Ідентифікаційні завдання – це встановлення тотожності чи групової належності об’єктів, які були направлені на експертизу.

    Діагностичні завдання полягають у визначенні властивостей досліджуваних об’єктів: класифікаційні; ситуаційні; реконструкційні.

    4. Рівень проведення судово-балістичних експертиз і, відповідно, результативність розслідування злочинів, які були вчиненні з використанням вогнепальної та іншої зброї, залежить від методико-інформаційного забезпечення експертних досліджених, яке включає два напрямки: 1) удосконалення загальної методики експертного дослідження зброї; 2) розробка та удосконалення методик експертного дослідження окремих різновидів зброї (у тому числі новітніх).

    У методиках експертного дослідження зброї пропонується виділяти етапи (стадії) судово-балістичної експертизи: 1) підготовчий етап; 2) роздільне дослідження; 3) порівняльне дослідження та проведення експертного експерименту; 4) синтезуючий етап і формулювання висновків. Щодо другого напрямку удосконалення методик судово-балістичних досліджень зазначається, що цей напрямок включає в себе уточнення положень стосовно експертиз окремих різновидів зброї та вирішення специфічних завдань.

    Новим напрямком розвитку судово-балістичної експертизи є дослідження зброї несмертельної дії, до якої віднесені пристрої, конструктивно призначені для виведення людини зі стану, придатного для активного нападу чи захисту, але з мінімальною ймовірністю летальних наслідків або завдання незворотних ушкоджень.

    5. Термінологічний апарат, який використовується при судово-балістичних дослідженнях зброї несмертельної дії вимагає суттєвого удосконалення, адже багато термінів («газова зброя», «газовий набій», «безствольна зброя» та інші) мають умовний характер і не відображають конструктивних особливостей і принципу дії, а тому не можуть претендувати на наукову точність. Має сенс класифікація зброї в залежності від її спрямованості на певний результат:

    1) приголомшуюча зброя (газова зброя, електрошокові та світлозвукові устрої, ін.);

    2) убивчо-травмуюча зброя (газові пістолети і револьвери, споряджені спеціальними шротовими набоями або отруйними речовинами несмертельної дії та ін.);

    3) смертельна зброя, призначена для заподіяння смерті або шкоди здоров’ю, небезпечної для


  •