LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та організаційно-функціональні засади політичного управління містом в умовах самоврядування

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ





Саханенко Сергій Єгорович




УДК 352.075:321.001.5(477)



ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ МІСТОМ В УМОВАХ САМОВРЯДУВАННЯ




Спеціальність 25.00.04 – місцеве самоврядування





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління










Донецьк 2005


Дисертацією є рукопис



Робота виконана в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.


Науковий консультант

доктор історичних наук, професор

ШЕЛЕСТ Дмитро Сергійович,

Одеська національна юридична академія, професор кафедри соціальних теорій



Офіційні опоненти:




доктор економічних наук, доцент АДАМОВ Борис Ісайович, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації


доктор наук державного управління, доцент ЛЕБЕДИНСЬКАОльга Юріївна, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри управління містом


доктор наук державного управління, доцент ТОКОВЕНКО Валерія Володимирівна, Київський міжнародний університет, завідувач кафедри соціології


Провідна установа – Академія муніципального управління, м. Київ, кафедра державного управління і місцевого самоврядування


Захист відбудеться 20 вересня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а)


Автореферат розісланий 20 серпня 2005 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. Прогрес будь-якого суспільства в цілому, використання потенціалу окремих регіонів та міст значною мірою залежить від рівня управління. Загальносистемна криза, в якій тривалий час знаходилася Україна, багато в чому була обумовлена способами, методами і формами управління, які не відповідали вимогам умов життєдіяльності суспільства. Проте, незважаючи на численні зміни, реорганізації і нововведення, що відбулися у політико-управлінській сфері, ще передчасно робити висновок, що в нашій країні сформувався достатній для її прогресивного розвитку механізм управління.

Одним із різновидів управління є політичне управління, пов’язане з розділенням у ході модернізаційних процесів політичної та державної влади. На наш погляд, варто звернути особливу увагу на даний феномен, що обумовлений періодом реформ, переходом до нової системи суспільних відносин, політико-державного устрою і управління в цілому. У своїй основі політичне управління передбачає виявлення, врахування і узгодження різноманітних і часто суперечливих інтересів різних соціальних груп, постійний діалог і взаємодію влади й інститутів громадянського суспільства, створення основи для компромісу, взаєморозуміння, згоди, використання сукупності політичних принципів, методів, заходів і форм для впливу на різні сфери громадського життя. Водночас, відсутність суттєвих перетворень в цьому напрямку часто викликає невдоволення широких верств населення й елітних груп, породжує настрої невизначеності, непередбачуваності, невдоволення, протесту. Подібний стан суспільства впливає на формування політичної культури, рівень громадянської самосвідомості й активності громадян, на процес перетворення їх у повноцінний суб’єкт управлінського впливу. При цьому відзначається нездатність успадкованої від колишніх часів системи управління регулювати процеси в країні, що і стало однією з причин адміністративної та політичної реформ.

Сформовані обставини висувають проблему політичного управління в розряд найактуальніших. Розвинене політичне управління стає фактором успішного реформування країни, її здатності відповісти на виклики часу і здійснити прорив до нових цивілізаційних вершин. У даний час, коли гостро поставлене питання про зміну парадигм соціально-політичного розвитку, необхідно не тільки аналізувати політичне управління як феномен соціального життя, але також виявляти його потенціал, реалізація якого дозволила б створити якісно новий спосіб існування українського суспільства та держави.

Необхідність розробки теорії політичного управління викликана ще й тим, що проблеми політичного управління за традицією вивчаються багатьма науками, зв’язаними з політологією, соціологією, менеджментом. Вітчизняна наука державного управління (більш точно public administration), до предметного поля якої найбільше відноситься політичне управління, перебуває на самому початку свого розвитку. Реформування країни, зв’язане з ускладненням соціальної структури суспільства, розвитком демократії, утвердженням багатопартійності, веде до зростання ролі політичного управління і його наукової обґрунтованості. З цим зв’язані і конкретні вимоги до управлінської науки. Очевидно, що вітчизняна наука управління в деяких напрямках відстала від закордонної й у галузі теорії, і у сфері прикладних досліджень, тому найневідкладніше її завдання – заповнення численних прогалин у знаннях і уявленнях про політичне управління, у тому числі розробка підходів до оптимізації управління на місцевому рівні. Невипадково, що з’явився цілий ряд робіт, що присвячені проблемі ролі та значенню політичного управління в житті суспільства (В.Авер’янов, С.Андреєв, В.Бебик, Б.Гаєвський, П.Надолішній, С.Наумкіна, А.Пойченко, Г.Райт, В.Ребкало, С.Рябов, В.Сіренко, В.Токовенко, М.Туленков, В.Цветков, О.Шабров, Л.Шкляр).

Але в цілому можна констатувати, що цей напрямок перебуває на початковому етапі розвитку. Вітчизняна політична та управлінська наука й політична та управлінська практика не завжди встигають за процесами, що відбуваються. Тому проблеми політичного управління, особливо на місцевому рівні, залишаються недостатньо дослідженими. Західні дослідники також займаються аналізом цієї проблеми. Однак ми не бачимо повного збігу проблематики з нашим розумінням політичного управління.

У системі політико-владних відносин, що складаються сьогодні, значне місце займає субрегіональний рівень – рівень міст. Як прогнозують західні дослідники, однією