LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та організаційно-функціональні засади політичного управління містом в умовах самоврядування

систему механізмів та технологій міського політико-управлінського процесу, яка підкріплена концептуально-методологічними положеннями, підходами, моделями;

  • проаналізовано процес формування та функціонування політичних механізмів управління в умовах міст, виявлено особливості їх формування та визначені шляхи оптимізації. При цьому зроблений висновок, що політичні механізми управління як стійки організаційні структури, норми, правила політичного життя, що характеризують взаємодію суб’єктів політико-владних відносин поки остаточно не склалися, але при всій суперечливості та неоднозначності розвитку слід відзначити просування країни в цьому напрямку;

  • створено систему показників стану основних підсистем міста та їх впливу на міську політико-управлінську систему, що дозволило встановити пряму залежність між економічними показниками містоутворюючої підсистеми, ефективністю містообслуговуючого сектору, соціальними характеристиками міста, станом сфери міського управління і політичними орієнтаціями населення міст, їх політичною активністю, рівнем довіри до влади, що є найважливішими параметрами стану політичної системи конкретного міста;

  • здійснено вибір найбільш ефективних методів та шляхів з тих, що пропонуються у науці державного управління, що дозволило розглянути місто як полісистемне явище, що висуває особливі умови до управлінської підсистеми.

    дістало подальшого розвитку

    - визначення міста як об’єкта наукового пізнання та управління, зокрема в напрямку характеристики його як соціально-просторової спільності, що висуває особливі умови для здійснення економічної, політичної, управлінської діяльності;

    • складові політичного управління містом, та їх співвідношення, що дозволило поглибити висновки про первинність в системі політичного управління об’єкту по відношенні до суб’єкту управління;

    • висновки щодо сутності міської громади як специфічного управлінського елементу, розкриття її системоутворюючих ознак та складових, що дозволило сформувати модель територіальної громади, вивчити специфіку самоідентифікації міського населення, характер просторових знань, своєрідність менталітету, роль інтересу та управлінської дії у становленні територіальної громади тощо, у результаті чого доведено про поступову об’єктивацію територіальної громади в українських містах;

    • розкриття основних форми та типів політико-управлінської участі територіальної громади в управлінні, виявлення проблем, що виникають в їх застосуванні на міському рівні, що дозволило встановити співвідношення між безпосередніми та опосередкованими, мобілізаційними та автономними, активними та пасивними, особистими та колективними, насильницькими та ненасильницькими формами участі;

    • ідеї щодо механізмів та технологій політичного управління які перетворюють потреби й інтереси, що існують у суспільстві у конкретні політико-управлінські рішення;

    • інституціональна складова міського самоврядування; висновки щодо сутності, ролі та місця політичних інститутів в системі міського управління; основні закономірності їх розвитку та тенденції еволюції, що дозволило запропоновати „модель партнерства” інститутів публічного управління в процесі вирішення завдань, що стоять перед містом;

    • висновки щодо необхідності розглядати проблему політичного управління в сучасній Україні перш за все через призму досягнення узгодження інтересів;

    • концепції стратегічного управління в міському розвиткові, лобіюванні інтересів міст, створенні системи внутрішнього та зовнішнього консалтингу в системах міського управління.

    удосконалено:

    • понятійний апарат політичного управління містом в аспектах поглибленого розкриття змісту й авторського тлумачення базових понять (місто, громада, влада, управління) та їх співвідношення між собою;

    • критику помилкових та хибних позицій, зокрема при трактування місцевого самоврядування в якості неполітичного інституту;

    • застосування деяких з механізмів та моделей для розкриття теми дослідження, зокрема експертне опитування, моделювання, контент-аналіз тощо; застосування структурно-функціонального аналізу дозволило прийти до висновку, що в сучасних умовах політичне управління на міському рівні знаходиться лише в стадії становлення. Саме це призводить до функціонування принципів старої моделі влади на місцевому рівні, старих політичних відносин, норм, традицій, політичної культури та зародження нових демократичних форм, структур, відносин.

    • методику виявлення особливостей управлінської психології працівників органів міського самоврядування, детальність розроблення якої доведена до можливості її практичного використання.

    • обґрунтування методологічних підходів щодо розробки моделі політичних механізмів в містах. С позицій політологічного та структурно-функціонального аспектів вони розглядаються як зосередження протидіючих сил, як сукупність організаційних структур, їх взаємодія на основі норм, правил, процедур, традицій з врахуванням послідовності та субординації з метою налагодження відносин та узгодження інтересів всіх сторін.

    • пропозиції до методик розрахунку ефективності політико-управлінської діяльності, що дозволило визначити в якості основного її критерію спроможність максимально узгодити, задовольнити, реалізувати інтереси людей;

    • пропозиції щодо ліквідації порушень та інших причин неефективного використання рекомендацій наукових досліджень через створення механізму дієвого моніторингу за всіма управлінськими процесами, що відбуваються в місті.

    Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретних пропозицій, прикладних моделей, методик і рекомендацій, що знайшли впровадження в практичній діяльності органів місцевого самоврядування. Значна частина здобутків дисертації застосовується в навчальному процесі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування. Одержані у дисертації результати використані: Одеською обласною радою при розробленні обласної програми підтримки місцевого самоврядування (довідка про впровадження №Р-27-240); міською радою м. Каховка при створенні статуту міста (довідка про впровадження №02-14/917); виконавчим комітетом м. Одеси при розробці нового районування міста (довідка про впровадження №03-704); Головним управлінням державної служби України при розробці Національної програми підготовки державних службовців (довідка про впровадження №51/9126); виконавчим комітетом м. Одеси при розробці інноваційної моделі управління містом (довідка про впровадження від №03-455); виконавчим комітетом м. Одеси при розробці концепції сталого розвитку міста (довідка про впровадження №03-705); Одеською обласною державною адміністрацією при підготовці нормативно-розпорядчих документів (03-38-2270); виконавчим комітетом міської ради м. Каховка при вирішенні проблем взаємодії між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади (довідка про впровадження від №02-14/917); міською радою м.


  •