LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та правові питання і практика криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату

дослідження є пізнання закономірностей об’єктивної дійсності, пов’язаних із підготовкою та вчиненням нотаріальних дій, що передбачає визначення місця нотаріату в системі правоохоронних органів та компетенції нотаріальних органів щодо визначення справжності документів та встановлення осіб громадян, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, теоретичних та правових передумов і практичних рекомендацій з використання криміналістичних знань в регулюванні суспільних відносин в сфері нотаріальної діяльності.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені й розв’язані в ході дослідження такі конкретні завдання:

- уточнення ролі й місця криміналістики в забезпеченні правового регулювання суспільних відносин і відносин в сфері нотаріальної діяльності зокрема;

- визначення змісту криміналістичної підготовки нотаріусів та розроблення рекомендацій щодо удосконалення такої підготовки під час навчання у вищих навчальних закладах та в системі підвищення кваліфікації;

- встановлення сутності й завдань криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату;

- визначення форм використання криміналістичних знань в діяльності нотаріату;

- розкриття особливостей криміналістичного дослідження документів нотаріусом при нотаріальному посвідченні правочинів, а також тих, що посвідчують особу громадянина;

- уточнення криміналістичного поняття підпису особи та його оцінки нотаріусом як визначального факту;

- надання рекомендацій з використання даних габітоскопії в нотаріальній практиці.

Об’єктом дослідження є об’єктивні закономірності суспільних відносин, що відображають теорію й практику використання криміналістичних знань в нотаріальній практиці.

Предметом дослідження є теоретичні та правові питання і практика криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату.

Методи дослідження. Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, його об’єкта та предмета. Методологічною основою роботи є теорія пізнання та напрацьовані на її основі загальнонаукові й спеціальні методи пізнання, зокрема: системно-структурний, логіко-юридичний, що застосовувалися для аналізу матеріалів нотаріальних проваджень і розроблення рекомендацій із застосування криміналістичних засобів і методів з метою забезпечення належного рівня діяльності нотаріусів в разі визначення ними справжності документів, які є підставою для вчинення нотаріальних дій, криміналістичної оцінки підпису особи й використання даних габітоскопії при встановленні особи, а також при дослідженні поняття нотаріальної діяльності та її основних завдань і функції нотаріату; порівняльно-правовий з метою дослідження питань щодо використання спеціальних знань і призначення експертиз нотаріусом у вітчизняному законодавстві й відомчих нормативних документах, а також відповідних норм в інших зарубіжних країнах. Основні методи спостереження, статистичний, аналізу результатів діяльності нотаріусів дали змогу вивчити зміст та сутність застосування криміналістичних знань, їх місця в системі заходів із забезпечення діяльності нотаріату. Також були використані закони й категорії: аналіз та синтез, узагальнення, абстракція. В дослідженні авторка спиралася на власний досвід роботи в посаді приватного нотаріуса.

Наукова новизна одержаних результатів визначається насамперед постановкою і розглядом вперше в Україні на монографічному рівні комплексних питань криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату. Проведене дослідження дало змогу запропонувати авторський підхід до розв’язання окремих дискусійних питань, обґрунтувати нові теоретичні положення, які суттєво поглиблюють зміст теорії криміналістики та практики застосування криміналістичних знань в регулюванні відносин у сфері нотаріальної діяльності. Також були розвинуті й поглиблені положення, що висунуті іншими авторами, котрими досліджувалися питання криміналістичного забезпечення суспільної практики. Наукову новизну результатів дослідження, що мають теоретичне й практичне значення, можна конкретизувати у такому:

- вперше акцентовано увагу на тому, що компетентність нотаріуса спирається на його юридичну освіту та сукупність знань в галузі правознавства, а з огляду на завдання, що їх вирішують нотаріуси, доведено, що багато які із їх спеціальних здібностей пов’язані з потребою використання криміналістичних знань, умінь і навичок;

- вперше запропоновано визначення поняття криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату;

- вперше запропоновано класифікацію техніко-криміналістичних засобів, що використовуються в діяльності нотаріуса, за їх цільовим призначенням;

- вперше визначено форми використання криміналістичних знань в діяльності нотаріату, якими є: особисте використання криміналістичних знань та техніко-криміналістичних засобів нотаріусом; консультації нотаріуса із спеціалістами та призначення експертизи документів;

- вперше запропоновано Програму криміналістичної підготовки нотаріусів для її використання в системі підвищення кваліфікації

- додатково обґрунтовано віднесення нотаріату до системи правоохоронних органів і посадових осіб з огляду на здійснювану нотаріусами правозахисну діяльність та ту, що пов’язана із охороною передбачених законом прав та інтересів учасників суспільних відносин;

- додатково обґрунтовано перелік криміналістичних знань, що мають найбільше значення в системі підготовки спеціалістів для роботи в органах нотаріату;

- запропоновано внесення змін до ч.2 ст. 51 Закону України "Про нотаріат", призначенням яких є удосконалення практики криміналістичного дослідження документів нотаріусом.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації теоретичні положення і рекомендації сприяють підвищенню ефективності діяльності нотаріальних органів щодо застосування криміналістичних знань при вчиненні нотаріальних дій, що є вагомим внеском у розвиток криміналістики як науки, оскільки розкриває сутність системного уявлення про використання криміналістичних знань на лише в сфері цивільного, кримінального та адміністративного судочинства, а й в інших видах правоохоронної діяльності.

Основні положення дисертації можуть бути використані: у науково-дослідній роботі – для подальшої розробки обґрунтованих положень та рекомендацій щодо вдосконалення практики використання криміналістичних знань в різноманітних сферах суспільних відносин; у навчальному процесі юридичних вищих навчальних закладів та правових факультетів при викладанні курсу криміналістики; у практичній діяльності працівників органів нотаріату та суду при розгляді питань, пов’язаних з дослідженням документів, у системі підготовки й підвищення кваліфікації нотаріусів, а також при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних та методичних посібників, в яких розкриваються питання, що пов’язані з темою дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації розглядалися і схвалені на засіданнях кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України, а також були оприлюднені в доповідях