LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та правові питання і практика криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату

прийомів і засобів, криміналістичного документознавства і т. ін.

Для криміналістичного аналізу інформації, що отримується в окремих видах суспільної практики, необхідні спеціальні або ж певним чином модифіковані до потреб конкретного виду діяльності криміналістичні засоби і методи. Йдеться не про механічне перенесення всіх рекомендацій криміналістики в діяльність з регулювання суспільних відносин, а про творче використання положень криміналістики. Криміналістичні знання, що інтегровані в цивільний або арбітражний процес, в діяльність нотаріату або в банківську діяльність, набувають нових якостей, але не перестають бути криміналістичними, як не втрачають своєї математичної природи та підкоряються законам математики математичні методи досліджень, що використовуються в будь-яких галузях знань. Сліди підроблення шляхом підчистки та дописування в документі, що потрапив в адміністративно-правову сферу чи сферу банківської діяльності або подані нотаріусу для їх нотаріального засвідчення, нічим не відрізняються від таких слідів у документах, з використанням яких викрадено грошові кошти і через що вони потрапили у сферу кримінально-правових інтересів. Ці сліди за потреби вивчатимуть криміналісти і не існує адміністративного чи банківського слідознавства, адміністративної чи судово-медичної балістики, цивільно-правового авторознавства, нотаріального почеркознавства тощо. Адже багато які з юридичних професій пов’язані з наявністю у виконавців вищої юридичної освіти, а остання зумовлює потребу обов’язкового отримання криміналістичних знань, до того ж знань науки криміналістики, а не адміністративного права з криміналістичним спрямуванням чи цивільно-процесуального права з урахуванням можливості застосування криміналістичних знань.

Розглядаючи наукову природу криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату, дисертант підкреслює, що криміналістичне забезпечення цієї діяльності не є органічною частиною науки криміналістики у традиційному трактуванні її предмета й структури. Загальним завданням криміналістичного забезпечення нотаріальної діяльності є розробка й впровадження в діяльність нотаріусів криміналістичних рекомендацій. Криміналістичне забезпечення цього виду діяльності знаходиться на межі криміналістики, нотаріальної діяльності, а конкретніше, управління діяльністю органів нотаріату як соціальних систем. Ключовою проблемою є складний процес вибору найбільш доцільних за певної ситуації криміналістичних методів, прийомів і засобів, спрямованих на розв’язання пізнавальних завдань нотаріальної діяльності. В цьому процесі важливо враховувати не тільки пізнавальні можливості використаних криміналістичних рекомендацій, але й наявні ресурсні можливості його виконавців. Для розв’язання специфічних завдань нотаріальних органів треба розробляти спеціальні криміналістичні прийоми й модифіковані до потреб нотаріату криміналістичні засоби. Незалежно від призначення, ці засоби і прийоми мають розроблятися на єдиній теоретичній та методичній криміналістичній основі. Такого роду наукові розробки входять до завдань криміналістики і не повинні перекладатися на інші спеціальні дисципліни, для яких не властивим є дослідження техніко-криміналістичних або ж тактико-криміналістичних проблем. Криміналістичне забезпечення нотаріальної діяльності має науковий, практичний та навчальний аспекти.

Використання криміналістичних знань нотаріусом має вибірковість та спеціальну спрямованість. Криміналістичне забезпечення діяльності нотаріуса полягає, насамперед, в забезпеченні його тими техніко-криміналістичними засобами й в знанні тих способів і методів роботи з ними, які найбільшою мірою здатні забезпечити виконання завдань, що стоять перед нотаріусом і пов’язані з виконанням його нотаріальних функцій. З огляду на це дисертант пропонує класифікувати техніко-криміналістичні засоби, які використовуються в діяльності нотаріуса, за їх цільовим призначенням. Такими можуть бути: техніко-криміналістичні засоби дослідження документів з метою виявлення можливих слідів їх підробки; оптичні прилади як пристрої для розширення чутливості людського ока, що допомагають збільшити зображення чи побачити ті ознаки об’єктів, які не сприймаються зором внаслідок їх малих розмірів. Сучасна нотаріальна практика й результати проведеного дисертантом опитування нотаріусів свідчать про те, що саме такі техніко-криміналістичні засоби є в розпорядженні більшості нотаріусів сьогодні.

Розробка засобів і методів запобігання злочинам є одним з важливих завдань криміналістики, складовою частиною її предмета. Це зумовлено тим, що жоден із злочинів не можна вважати розкритим, а проведене розслідування всебічним, доки не буде з’ясовано причин та умов його вчинення, обставин, що сприяли настанню злочинного результату. З’ясування нотаріусом обставин, що сприяли злочину, вже є початковим етапом запобігання злочинам. Необхідною умовою розкриття й розслідування злочинів є вивчення способів їх підготовки, вчинення і приховування. На підставі вивчення способів вчинення злочинів розробляються засоби криміналістичного захисту інтересів особи, суспільства і держави від злочинних посягань. Спираючись на такі криміналістичні знання, нотаріус може ефективно здійснювати профілактичну функцію як нотаріату, так і криміналістики.

Для того, щоб здійснювати нотаріальну діяльність на професійній основі, суб’єкт такої діяльності крім відповідності вимогам компетенції повинен відповідати й певним вимогам, які визначають його компетентність, кваліфікованість. Поняття „компетенція” і „компетентність” не є збіжними і вживати їх як синоніми буде неправильним. Компетентність означає властивість виконавця, що має достатні знання в якій-небудь галузі, який з чим-небудь добре обізнаний, тямущий. Компетентність нотаріуса слід розуміти як його професійну поінформованість, здатність розв’язувати поставлені питання, що стосуються виконання ним нотаріальних функцій. Вища юридична освіта визначає юридичну спеціальність професії нотаріуса, а обізнаність і тямущість у виконанні нотаріальних функцій – визначають його компетентність у розв’язанні поставлених завдань. В своїй основі професійна компетентність нотаріуса спирається на його юридичну освіту та сукупність знань в галузі правознавства. Але тут варто враховувати й спеціалізованість окремих знань, поглиблений рівень знань за окремими напрямами, що визначають кваліфікованість у прийнятті правильних рішень під час здійснення саме нотаріальної діяльності. З огляду на завдання, що їх вирішують нотаріуси в процесі своєї діяльності, багато які із спеціальних здібностей нотаріусів пов’язані з потребою використання ними криміналістичних знань, а отже суб’єкти нотаріальної діяльності повинні мати певну сукупність криміналістичних знань та умінь і навичок їх використання в нотаріальній практиці.

Вивчення дисертантом такого аспекту проблеми як викладання криміналістики у вищих юридичних навчальних закладах та правових факультетах, свідчить про те, що лише 7,4% діючих нотаріусів вважають, що під час їх навчання мало місце спрямування вивчення криміналістики на потреби нотаріальної діяльності, 27% вказали на те, що мало місце