LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та практичні аспекти криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї

суміші (в ємкостях-гранатах) та набої, які використовуються для бойової гладкоствольної вогнестрільної зброї. Патрони до цієї зброї мають за типом мисливських паперову або пластикову гільзу з металевим фланцем, яка споряджається гранатою (газовою, запалювальною), гумовою, пластиковою кулею або картеччю.

Застосовується ця зброя тільки в поліції та загонах спеціального призначення (спецпідрозділах поліції, МВС) і призначена для ведення спеціальних операцій та виконання оперативно-службових завдань, у процесі яких травмується чи знищується жива сила противника.

Різновиди цієї зброї відрізняються один від одного технічними даними, різними конструкторськими особливостями (рішеннями) та технічними стандартами країн-виробників. З урахуванням цих особливостей автор пропонує класифікувати гладкоствольну вогнестрільну зброю спеціального призначення на наступні дві групи: а) класичну; б) універсальну.

При цьому класична гладкоствольна вогнестрільна зброя спеціального призначення за своїми тактико-технічними характеристиками призначена тільки для відстрілу зарядів (гумових або пластикових куль чи картечі, а також гранат, заряджених речовинами подразнюючої або сльозоточивої дії, запалювальними сумішами).

Універсальна гладкоствольна вогнестрільна зброя спеціального призначення за своїми тактико-технічними характеристиками призначена для відстрілу як зарядів класичної гладкоствольної вогнестрільної зброї спеціального призначення (за допомогою підкалібрових насадок), так і бойових припасів бойової гладкоствольної вогнестрільної зброї (свинцевих та сталевих куль, картечі, стрілоподібних елементів).

За довжиною ствола гладкоствольна вогнестрільна зброя спеціального призначення (класична і універсальна) поділяється на короткоствольну (довжина ствола до 270 мм), середньоствольну (довжина ствола від 270 мм до 500 мм) та довгоствольну (довжина ствола понад 500 мм). За цією ж ознакою бойова гладкоствольна вогнестрільна зброя відповідно поділяється на середньоствольну (довжина ствола понад 270 мм і до 500 мм) та довгоствольну (довжина ствола понад 500 мм).

Третій підрозділ "Поняття та класифікація гладкоствольної мисливської вогнестрільної зброї" присвячений тактико-технічній характеристиці гладкоствольної мисливської вогнестрільної зброї, процесу її модернізації та удосконалення конструкції боєприпасів.

Принцип дії мисливської вогнестрільної зброї такий самий, як і у бойової та спеціальної гладкоствольної вогнестрільної зброї, тобто використання кінетичної енергії згорання пороху для викидання одиничного або множинного снаряда. Застосовується така зброя для спортивного або аматорського (значно рідше - промислового) полювання.

Автор констатує, що за способом виготовлення вогнестрільна гладкоствольна мисливська зброя буває заводська, кустарна і саморобна. Саморобна зброя надзвичайно різноманітна за своєю будовою, проте частіше всього існує у вигляді рушниць. ЇЇ основні вузли нерідко копіюються з заводських зразків, а за зовнішнім виглядом і бойовими якостями така зброя значно відрізняється від зброї заводського виробництва.

Автор підкреслює, що для судово-балістичної оцінки зброї, з`ясування правомірності користування нею певною особою, віднесення до вчиненого злочину і встановлення джерел придбання необхідно визначити вид зброї, модель, калібр, номер та інші реквізити.

Під час вивчення мисливської гладкоствольної вогнестрільної зброї зустрічається багато труднощів у зв`язку з різноманітністю моделей мисливської зброї та відсутністю відповідної інформації про будову деяких з них.

На основі узагальнення різноманітних підходів до класифікації мисливської вогнестрільної зброї, з урахуванням різноманітностей її моделей та тактико-технічних даних, автор пропонує класифікувати таку зброю за наступними найхарактернішими ознаками: а) за основним призначенням (мисливська та мисливсько-спортивна); б) за числом стволів (одноствольна, двоствольна, багатоствольна); в) за будовою каналу ствола (гладкоствольна, нарізна та гладкоствольно-нарізна); г) за способом з`єднання ствола з ствольною коробкою (розбірна, нерозбірна, складна); д) за розміщенням та формою магазина (коробчаті та трубчаті підствольні магазини та ті, що в прикладі); е) за будовою ударно-спускових механізмів (зовнішньо-куркова, внутрішньо-куркова, ударникова); є) за розміщенням приводу або важеля замикаючого механізму системи (з верхнім ключем, з боковим ключем, з ковзаючим цев’єм та з рукояткою замка); ж) за принципом дії перезаряджаючого механізму у самозарядних рушниць системи (ті, що діють на віддачі рухомого ствола з довгим і коротким ходом і які працюють на відведенні із ствола порохових газів; які функціонують на рухомому патроннику; засновані на принципі інерції; із вільним затвором і змішані); з) за способом заряджання (шомпольні та казнозарядні); и) за різновидом використаних набоїв (шротові, куле-шротові); і) за розміщенням капсуля та бойка (центрального і кільцевого запалення); ї) за кількістю патронів у рушниці (однозарядні, багатозарядні); й) за калібром (12, 16, 20, 24, 28, 32; 410); к) за способом виготовлення (заводське, кустарне, саморобне); л) за довжиною ствола (короткоствольна, середньоствольна, довгоствольна).

Другий розділ - "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ СУДОВО-БАЛІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЇ ВОГНЕСТРІЛЬНОЇ ЗБРОЇ" присвячений висвітленню поняття і наукових основ методики проведення судово-балістичних досліджень гладкоствольної вогнестрільної зброї, основним видам судово-балістичних досліджень та їх оцінки експертом.

У першому підрозділі "Основи методики судово-балістичних досліджень гладкоствольної вогнестрільної зброї" досліджуються наукові основи методики дослідження - класифікації та ідентифікації гладкоствольної вогнестрільної зброї. Базуючись на дослідженнях вчених криміналістів щодо ідентифікації об'єктів (В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, В. Є. Бергера, В. Ф. Гущина, Б. М. Єрмоленка, В. Г. Гончаренка, І. І. Котюка, А. В. Іщенка, Н. І. Клименко, В. О. Коновалової, М. В. Костицького, В. С. Кузьмічова, В. Я. Колдіна, В. К. Лисиченка, М. В. Салтевського, М. Я. Сегая, І. Я. Фрідмана), автор вважає, що ідентифікація - це не тільки мета і метод криміналістики, а й дослідницький процес. Структура цього процесу включає наступні етапи: 1) огляд об`єктів; 2) роздільне дослідження; 3) порівняльне дослідження ; 4) аналіз і оцінка результатів, порівняння та формулювання висновків.

У другому підрозділі "Види судово-балістичних досліджень гладкоствольної вогнестрільної зброї" аналізуються види судово-балістичних досліджень: