LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та практичні аспекти криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї

ідентифікаційних і неідентифікаційних (діагностичних, ситуаційних та класифікаційних). Розглядається можливість встановлення групової належності, в тому числі загального джерела походження бойових припасів, їх компонентів та частин; встановлення цілого за частинами (клейтух і частина паперового аркуша); ототожнення зброї за стріляними кулями, гільзами, шротом.

Ідентифікаційне дослідження вогнестрільної зброї проводиться з метою визначення і встановлення її індивідуальної тотожності. Ідентифікація гладкоствольної вогнестрільної зброї проводиться за слідами-відображеннями, які утворюються на боєприпасах під час пострілу (кулях, шроті, картечі, гільзах), а також встановлення цілого за його частинами, розрізненого в момент учинення злочину (наприклад, загублений магазин, заряджений патрон, шомпол).

Що стосується кола завдань неідентифікаційного дослідження, то воно досить широке, оскільки охоплює питання, пов'язані з: а) встановленням виду і моделі зброї, визнання її вогнестрільною; б) встановленням придатності зброї для стрільби і її бойових якостей (убивчої сили, дальності ураження); в) з'ясуванням, з якого боку пробитий отвір кулею, з якої системи зброї відстріляна куля (гільза), знайдена на місці події; г) установлення для якої зброї призначені бойові припаси, що виявлені і вилучені у підозрюваного; д) визначенням способу виготовлення зброї і бойових припасів (заводським, кустарним чи саморобним способом) та з допомогою яких інструментів; е) визначенням чи не використовувались конкретні предмети (пристрої) для спорядження бойових припасів; є) визначенням місця, де знаходився стрілець і т.п.

До неідентифікаційних досліджень також належить з'ясування запитань: а) пов'язаних з відповідністю об'єкта заданим характеристикам (чи є даний об'єкт вогнестрільною зброєю? чи справна вогнестрільна зброя та чи придатна вона для здійснення пострілів? чи можливий постріл з даної зброї без натискання на спусковий гачок?); б) щодо механізму події (факт проведення пострілу; визначення його спрямованості і дистанції; визначення місця, з якого проведений постріл тощо).

Поняття наукових основ судово-балістичної експертизи гладкоствольної вогнестрільної зброї має включати основоположні для даного виду експертизи дані. До них належать: вчення про ідентифікацію зброї; відомості про індивідуальність слідоутворюючих поверхней гладкоствольної вогнестрільної зброї, відносну стійкість мікрорельєфу слідоутворюючих деталей гладкоствольної вогнестрільної зброї і слідосприймаючих об'єктів, яка визначається ідентифікаційним періодом; дані про механізм утворення слідів на снарядах та гільзах; про варіаційність відображення ознак гладкоствольної вогнестрільної зброї на снарядах та гільзах залежно від впливу різних чинників; класифікація об'єктів (зброї, бойових припасів), слідів та ознак, що сприяє максимальній індивідуалізації об'єктів; дані про використання в судово-балістичній експертизі ефективних науково-технічних засобів, прийомів, методів та методик дослідження; про оцінку ознак, сукупність яких необхідна для встановлення наявності або відсутності тотожності.

У третьому підрозділі "Експеримент як складова частина судово-балістичного дослідження" автор на основі проведених в 1992-1999 рр. в НДЕКЦ ГУ МВС України м. Києва та на полігоні МО України експериментальних досліджень (1090 пострілів) встановив, що за своїми балістичними характеристиками гладкоствольна вогнестрільна зброя спеціального призначення та бойова гладкоствольна вогнестрільна зброя відрізняються від мисливської гладкоствольної вогнестрільної зброї, а тому автор вважає, що сучасну гладкоствольну вогнестрільну зброю слід класифікувати на мисливську, спеціального призначення та бойову гладкоствольну вогнестрільну зброю (отримані результати експериментальних досліджень систематизовані автором в окремих криміналістичних таблицях, які детально висвітлені в дисертації).

На підставі проведених експериментальних досліджень (1090 пострілів) автор вважає, що осип шроту слід вимірювати в двох напрямках - за найбільшою та найменшою осями (умовно - за горизонталлю і за вертикаллю). При цьому спочатку вимірюють весь осип шроту, а потім осип шроту після виключення 3-4% шротин, що далеко відлетіли. Якщо осип за формою довгастий, то діаметр обчислюється як середнє арифметичне з найбільшого та найменшого розмірів. Для найбільш точного визначення дистанції пострілу слід зробити 10 експериментальних пострілів з досліджуваної рушниці патронами, спорядженими аналогічним способом та тими самими компонентами, як і той патрон, яким стріляли на місці події. Мінімальне та максимальне розпорошення в серії з 10 пострілів є вихідними даними для підрахунків дистанції. Якщо немає даних про зброю та спосіб спорядження патронів, то дистанцію слід встановлювати за графіком, складеним з урахуванням усіх можливих способів спорядження патронів. У випадках, коли на об'єкті є неповний осип шроту, дистанцію пострілу слід визначати за щільністю шротового осипу (кількістю шротин, що припадають на 1 кв. см площі шротового пошкодження).

Для визначення дистанції пострілу з гладкоствольної вогнестрільної зброї потрібно застосовувати такі методи як візування, математичні, фізичні тощо.

З метою точного визначення дистанції пострілу передусім необхідно: а) знати обставини пострілу на місці події (вид зброї і бойових припасів, стан матеріалу ураженого пострілом об`єкта тощо); б) вміти диференціювати вхідно-вихідні отвори, встановлювати кількість пострілів і їх напрямки; в) знати особливості утворення слідів пострілу під час стрільби з даної зброї, даними боєприпасами і з певної дистанції. Для цього потрібно провести експериментальне вивчення і комплексне дослідження речових доказів.

Проведені дослідження дозволили автору сформулювати такі рекомендації і пропозиції.

Дозвільній системі органів внутрішніх справ України. Гладкоствольну вогнестрільну зброю спеціального призначення або бойову гладкоствольну вогнестрільну зброю необхідно вилучати у громадян під час її реєстрації тому, що вона повинна використовуватися тільки військовими та спецслужбами МВС, СБУ під час ведення бойових дій чи проведення спецоперацій. Підставою має бути висновок експерта-криміналіста, сформульований на основі проведених експериментальних експертно-криміналістичних досліджень і розроблених автором спеціальних криміналістичних таблиць з переліком відмінностей технічних характеристик мисливської гладкоствольної вогнестрільної зброї, гладкоствольної вогнестрільної зброї спеціального призначення та бойової гладкоствольної вогнестрільної зброї. В зв'язку з цим на думку автора