LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та практичні питання кримінальної відповідальності за фіктивні дії в підприємництві

кримінально-правової охорони економічної системи України від фіктивних дій у підприємництві. Все це обумовило вибір теми цієї дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження базується на положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376/2000 (розд. V, п.п. 31, 32, 44), Указу Президента України від 18 лютого 2002 року № 143/2002 “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”. Дослідження виконано згідно з Планом науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Донецького інституту внутрішніх справ МВС України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексна розробка проблем кримінальної відповідальності за фіктивні дії в підприємництві. Дана мета зумовила постановку й необхідність вирішення таких завдань: 1) з’ясувати підстави, принципи та міжнародно-правові чинники криміналізації фіктивних дій в підприємництві; 2) визначити родовий та безпосередній об’єкти фіктивних дій в підприємництві, на підставі чого визначити їх місце в системі норм та інститутів кримінального права; 3) проаналізувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки фіктивних дій в підприємництві; 4) дослідити їх кваліфікуючі ознаки, а також здійснити відмежування фіктивних дій в підприємництві від інших злочинів; 5) виявити недоліки кримінального законодавства в частині встановлення відповідальності за фіктивні дії в підприємництві, практики його застосування та сформулювати пропозиції щодо їх усунення.

Об’єктом дослідження є кримінальна відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності.

Предметом дослідження виступає кримінально-правова характеристика фіктивних дій в підприємництві, а також норми вітчизняного та зарубіжного кримінального законодавства, які передбачають відповідальність за суспільно небезпечні посягання у сфері господарської діяльності взагалі і за окремі злочини (фіктивне підприємництво та фіктивне банкрутство), а також практика застосування вказаних вище норм, а також система наукових поглядів і розробок стосовно цієї проблеми.

Методологія та методи дослідження. У ході дослідження було застосовано загальнонаукові і спеціальні методи пізнання. Серед найважливіших слід виділити такі: діалектичний метод, який застосовувався для дослідження правових механізмів захисту суспільних відносин у сфері підприємницької діяльності та суспільних відносин, які забезпечують охорону від фіктивних проявів через дослідження більш загальних категорій кримінального права; системно-структурний і функціональний методи – при конструюванні та структуризації системи злочинів у сфері господарської діяльності й визначенні місця в ній фіктивних дій в підприємництві, для з’ясування структури правових норм, які передбачають відповідальність за вказані види злочинів під кутом зору встановлення змісту і вдосконалення норм чинного законодавства країни; логіко-правовий метод – для дослідження об’єктивних і суб’єктивних ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 205 та 218 КК, завдяки чому вдалося виявити певні недоліки в конструкціях складів аналізованих злочинів, з’ясувати їх загальні риси та відмінності; порівняльно-правовий дав можливість оцінити норми кримінального права інших держав і співвіднести їх з вітчизняними нормами, які передбачають відповідальність за фіктивні дії в підприємництві; догматичний (юридичний) метод, що ґрунтується на використанні правил формальної логіки для пізнання права, – під час аналізу побудови юридичних конструкцій складів злочинів (фіктивного підприємництва та фіктивного банкрутства), а також для критичного аналізу зазначених норм і визначення змісту юридичних термінів, що вживаються в цих нормах; соціологічний метод – під час аналізу результатів опитування працівників правоохоронних органів, матеріалів судової практики, звітності правоохоронних органів та суду.

У процесі написання дисертації автор вивчив статистичні й аналітичні дані МВС України, СБУ, ДПА, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України за період з 2001 по 2004 рік. Проаналізовано також 100 кримінальних справ, 70 з них – за фактами фіктивного підприємництва та 30 – фіктивного банкрутства. Проведено опитування 250 працівників МВС. Використано й особистий досвід роботи в оперативних підрозділах УМВС України в Донецькій області.

Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертаційного дослідження послужили праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені загальним проблемам кримінального права, кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності, загальної теорії права, цивільного, господарського, фінансового та податкового права, кримінології, криміналістики та інших галузей права.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним комплексним дослідженням проблем кримінальної відповідальності за фіктивні дії в підприємництві, що дало змогу сформулювати нові наукові положення, які запропоновані автором особисто:

1. Уперше обґрунтоване введення до кримінального права категорії “фіктивні дії в підприємництві”, яку визначено як складне негативне соціальне явище, що поєднує два види злочинів: а) передбачений ст. 205 “Фіктивне підприємництво” та б) передбачений ст. 218 “Фіктивне банкрутство” розділу VII “Злочини у сфері господарської діяльності” Особливої частини КК України. Суспільна небезпечність фіктивних дій в підприємництві полягає у створенні умов для заподіяння майнової шкоди іншим учасникам господарських відносин.

2. Уперше доведено єдність соціальної природи фіктивних дій в підприємництві, спільними ознаками якої виступають: 1) ознаки, що характеризують правомірну сторону як, підприємництва, так і банкрутства - легітимність створення чи придбання суб’єкта підприємницької чи господарської діяльності, наявність засновника або власника суб’єкта підприємницької чи господарської діяльності, можливе тимчасове здійснення законної підприємницької діяльності; 2) ознаки, які свідчать про злочинний зміст фіктивних дій, а саме: обман держави, юридичних чи фізичних осіб, підробка документів, завдання як прямих, так і непрямих збитків іншим особам, створення умов для вчинення інших злочинів або їх приховування.

3. Юридичні ознаки фіктивних дій в підприємництві вперше визначено як створення або придбання суб’єкта підприємницької діяльності для вчинення злочину або його приховування, укладення з такою ж метою від імені цієї особи угод без наміру їх реально виконувати, а так само завідомо неправдива офіційна заява про неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом.

4. На підставі ґрунтовного аналізу вперше доведено, що криміналізація фіктивних дій в підприємництві відповідає підставам криміналізації суспільно небезпечних діянь. Запропонований такий спосіб криміналізації цього діяння, який повною мірою відповідатиме розробленим наукою кримінального права принципам криміналізації суспільно небезпечних діянь.

5. Беручи за підставу безпосередній об'єкт