LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та практичні питання кримінальної відповідальності за фіктивні дії в підприємництві

злочину, запропоновано власну, дещо відмінну від запропонованих у науці кримінального права, класифікацію злочинів у сфері господарської діяльності на такі групи: 1) злочини проти встановленого порядку обігу матеріальних цінностей, інших документів чи предметів та системи валютного регулювання; 2) злочини проти системи оподаткування, фінансового і бюджетного регулювання та (або) встановленого порядку здійснення (зайняття) підприємницької діяльності; 3) злочини проти конкурентних відносин та відносин у сфері промислової власності; 4) злочини проти встановленого порядку реалізації споживачам товарів і надання послуг; 5) злочини проти встановленого порядку у сфері приватизації державного, колективного чи комунального майна.

6. Уперше визначене місце фіктивних дій в підприємництві в системі норм, що передбачають кримінальну відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності. Ці посягання входять до групи, яка об’єднує злочини проти системи оподаткування, фінансового і бюджетного регулювання та (або) встановленого порядку здійснення (зайняття) підприємницької діяльності.

7. По-новому визначено поняття створення суб’єкта господарської діяльності як передбачені законодавством дії, наслідком яких є юридичне оформлення статусу юридичної особи (державна реєстрація), а в окремих випадках – і отримання спеціального дозволу (ліцензії).

8. Наведено додаткові аргументи на користь того, що придбання юридичної особи - суб’єкта господарської діяльності – це придбання майна, володіння яким надає право керівництва юридичною особою –суб’єктом господарської діяльності. Придбання майна, володіння яким надає право керівництва юридичною особою, – це придбання акцій, паю, частки чи цілого підприємства, як майнового комплексу.

9. Уперше запропоновано кваліфікуючими ознаками фіктивних дій в підприємництві передбачити їх вчинення повторно, за попередньою змовою групою осіб та якщо вони сприяли спричиненню великої майнової шкоди державі, фізичній або юридичній особі.

10. Одержала подальшого розвитку точка зору щодо нагальної потреби заміни у КК категорії “неоподатковуваний мінімум доходів громадян” на “карний мінімум”, який має бути єдиним як для диспозицій, так і для санкцій статей Особливої частини КК та визначатиметься окремим Законом.

11. Розроблено проект постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про фіктивні дії в підприємницькій діяльності”.

12. Розроблено нову редакцію ст. 205 КК “Фіктивні дії в підприємництві”.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані: у науково-дослідницькій сфері – для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності в цілому та за фіктивні дії в підприємництві; у правотворчості – внесені пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за фіктивні дії в підприємництві, можуть бути використані при подальшому вдосконаленні кримінального законодавства; у правозастосуванні – при вирішенні питань щодо кримінальної відповідальності за фіктивні дії в підприємництві; у навчальному процесі – при викладенні курсу Особливої частини кримінального права (теми “Злочини у сфері господарської діяльності”), підготовці підручників і навчальних посібників з кримінального права.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в діяльність Верховного Суду України (акт від 18 січня 2005 року) та використано Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України під час вдосконалення Кримінального кодексу України (акт від 14 січня 2005 року № 06/1947).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на трьох наукових конференціях: регіональній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю” (19 травня 2004 р., м. Донецьк), всеукраїнській науково-практичній конференції “Процесуальні гарантії дотримання конституційних прав громадян у кримінальному процесі” (26 листопада 2004р., м. Донецьк) та науково-практичній конференції “Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів” (17-18 травня 2005 р. м. Київ).

Положення дисертації доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри кримінального права Донецького юридичного інституту МВС при Донецькому національному університеті.

Публікації. Основні теоретичні висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, викладено автором у наукових статтях, три з яких опубліковано у виданнях, визначених ВАК України як фахові.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи складає 251 сторінки, з яких основного тексту 201 сторінка, список використаних джерел – 15 сторінок (188 назв) і додатків – 36 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено мету та завдання дослідження, його об’єкт та предмет; охарактеризовано методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дисертації; наведено відомості про апробацію та публікацію результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ “Фіктивні дії в підприємництві: підстави та принципи криміналізації та досвід іноземних держав у кримінально-правовій протидії їх вчиненню” складається з двох підрозділів.

Упершому підрозділі“Підстави та принципи криміналізації фіктивних дій в підприємництві” на підставі ґрунтовного аналізу підстав криміналізації суспільно небезпечних діянь дисертант доводить обґрунтованість кримінально-правової заборони фіктивних дій в підприємництві.

Підкреслюється, що така криміналізація повинна здійснюватися відповідно до розроблених теорією кримінального права принципів криміналізації суспільно небезпечних діянь, а саме соціальних ї соціально-психологічних принципів криміналізації, а також принципів, що визначають вимоги внутрішньої логічної несуперечливості системи норм кримінального права, та несуперечливості між нормами кримінального, кримінально-процесуального й інших галузей права.

Аналізуючи суспільну небезпечність фіктивних дій в підприємництві автор доходить висновку, що вона є достатньою для їх криміналізації. Під час розгляду позицій науковців звертається увага на висловлену у науці кримінального права позицію щодо тотожності у характері суспільної небезпечності фіктивного підприємництва і фіктивного банкрутства, та відсутності контраргументів такої точки зору. Розвиваючи це положення, дисертант стверджує, що оскільки фіктивне підприємництво і фіктивне банкрутство мають єдиний характер суспільної небезпечності, то поєднання їх в одну категорію є обґрунтованим. Це дає можливість визначення суспільної небезпечності фіктивних дій в підприємництві як єдиної кримінально-правової категорії. Ураховуючи викладене,