LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теоретичні та прикладні засади професійно-психологічного тренінгу працівників органів внутрішніх справ України

післядипломної освіти КНУВС.

Підвищення комунікативної компетентності персоналу ОВС, зокрема формування здатності до конструктивного діалогу з різними категоріями населення, розглядається як одне з пріоритетних завдань професійного навчання курсантів ВНЗ МВС України та службової підготовки практичних працівників ОВС. Одним із засобів вирішення цього завдання є розроблений автором тренінг комунікативної компетентності й комунікативних умінь.

Тренінг комунікативної компетентності спрямований на формування відповідних знань, умінь та якостей особистості. На підставі аналізу літератури та опитування 87 психологів системи МВС України були визначено 57 комунікативних якостей і 98 комунікативних умінь. Застосування факторного аналізу до вивчення зв’язку між окремими комунікативними якостями та уміннями дозволило виокремити чотири групи умінь: 1) встановлення, збереження, відновлення або припинення психологічного контакту; 2) отримання достовірної інформації у процесі спілкування з різними категоріями громадян; 3) передавання інформації громадянам, колегам, керівництву; 4) управління поведінкою оточуючих за допомогою використання різних методів правомірного психологічного впливу. Перелічені вміння були покладені в основу розробки відповідно чотирьох тренінгових курсів: 1) тренінгу комунікативності початкового рівня; 2) встановлення психологічного контакту з різними категоріями населення; 3) розвитку інформаційно-пошукових умінь (спільно з О.А. Левенець); 4) психологічного впливу. Для оцінки комунікативного потенціалу використовувався авторський опитувальник, придатний також для експертної оцінки рівня розвитку низки конкретних комунікативних умінь.

Тренінг комунікативної компетентності проведено у 29 групах курсантів та працівників ОВС. Учасники тренінгу завдяки міні-лекціям отримували знання про психологічні закономірності та чинники ефективної комунікації, в складі малих груп здійснювали структурно-функціональний аналіз процесу комунікації, розробляли структурні схеми та алгоритми вирішення конкретних комунікативних завдань. Шляхом моделювання різних ситуацій комунікації та вправляння у використанні конкретних прийомів спілкування (в парах, трійках) учасники тренінгу могли коригувати та індивідуалізувати властивий їм стиль спілкування, розширювали репертуар комунікативних умінь. Завдяки зворотному зв’язку та рефлексії – усвідомлювали власні комунікативні властивості, наявні труднощі. обмеження, необхідність вдосконалення культури мовлення. Спеціальна увага була приділена розвитку спостережливості, рефлексивному управлінню поведінкою, протидії маніпулятивним впливам.

У процесі тренінгу виявлена схильність респондентів до переоцінки рівня розвитку власного комунікативного потенціалу й необхідність максимальної об’єктивації зворотного зв’язку за допомогою відеотехніки. Експертна оцінка комунікативних умінь до та після тренінгу свідчить, що у курсантів були найменш розвинені уміння, необхідні для отримання достовірної інформації в процесі спілкування. Саме їм і була приділена головна увага під час тренінгу, завдяки чому кількість усвідомлених умінь суттєво зросла, а ефективність їх використання в середньому збільшилася на 35 %. Найвищі темпи зростання спостерігалися стосовно умінь, які спеціально обиралися як предмет тренінгу й передбачали засвоєння прийомів спілкування, що піддаються алгоритмізації краще, ніж уміння, які потребують певних задатків (наприклад, емоційної чутливості), досвіду, розуміння психічних особливостей іншого.

При формуванні комунікативних умінь існує проблема, пов’язана з імовірністю виникнення розриву між високим рівнем розвитку окремих комунікативних умінь і низьким рівнем сформованості професійної етики працівника міліції. Тому комунікативний тренінг працівників ОВС передбачає розвиток і етичних якостей (ввічливість, доброзичливість, тактовність).

При проведенні тренінгу комунікативної компетентності з курсантами позитивну роль відіграє їх висока вмотивованість, активність, сприйнятливість до інтерактивних форм навчання, а негативну – брак життєвого й професійного досвіду, наявність усталених соціально-психологічних ролей, що сформувалися у курсантських групах й переносяться в ситуацію тренінгу, досить жорстка, не завжди коректна форма надання зворотного зв’язку з боку окремих курсантів. При роботі з працівниками ОВС виявилися протилежні тенденції – брак креативності, спонтанності, скутість, але їх життєвий досвід повною мірою компенсував ці недоліки.

У підрозділі 4.3. „Професійно-психологічний тренінг з профілактики злочинності неповнолітніх” описана тренінгова програма „Сучасні стратегії запобігання злочинності неповнолітніх”, розроблена автором разом з С.І. Яковенком для працівників служб кримінальної міліції у справах дітей та дільничних інспекторів міліції. Актуальність завдання підготовки курсантів ВНЗ МВС України до проведення профілактичної роботи обумовлена вимогами Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767. Таку підготовку курсантів і працівників міліції громадської безпеки автор пропонує здійснювати за допомогою активних методів навчання, зокрема шляхом організації навчальних тренінгів, спрямованих на розвиток знань і умінь, необхідних для ефективної профілактичної роботи з дітьми та, водночас, формування важливих особистісних якостей – гуманістичної позиції, почуття особистої відповідальності за результативність профілактичної роботи тощо.

При розробленні тренінгових матеріалів здобувачем були опрацьовані нормативна база, зміст і завдання профілактичної діяльності, інформація щодо функціональних обов’язків її суб’єктів, структурно-логічна схема профілактичної діяльності, покладена в основу визначення знань, умінь і професійно-психологічних якостей, необхідних для фахівців з профілактичної діяльності, загальної та спеціальної (індивідуальної).

В основу тренінгу покладено метод кейсів, релевантний формуванню здатності до аналізу криміногенної ситуації на регіональному рівні, кримінально-психологічного аналізу протиправних діянь неповнолітніх, прийняття рішень і здійснення заходів впливу на осіб, що знаходяться на профілактичному обліку. У процесі тренінгу формувалося розуміння специфіки профілактичної діяльності, її завдань та вимог до особистості працівника ОВС, зростала компетентність стосовно цієї діяльності (аналітичні здібності учасників тренінгу вдалося розвинути в середньому на 25 %) і здатність здійснювати її практично. Спеціальна увага приділялася розвитку у курсантів, працівників кримінальної міліції у справах дітей та дільничних інспекторів міліції психологічної компетентності, а саме навчанню методам психологічного аналізу поведінки неповнолітніх і профілактичного впливу, становленню психічно значущих властивостей у взаємодії з дітьми (зокрема, емпатії).

Підсумковий контроль проведених