LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія і практика використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті

липня 2004 р. № 755 “Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років.”.

Мета і завдання дослідження полягає у тому, що, використовуючи теоретичні положення кримінального процесу, криміналістики, природничих та інших наук, а також відомостей сучасної експертної та слідчої практики розробити теоретичну концепцію та практичні рекомендації щодо ефективного використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення наступних завдань:

  • сформулювати авторське поняття спеціальних знань на підставі сучасних теоретичних положень криміналістики та в умовах реформування кримінально-процесуального законодавства;

  • класифікувати спеціальні знання, що використовуються при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті;

  • визначити форми спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні злочинів на залізничному транспорті;

  • виділити суб’єктів, які використовують спеціальні знання при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті;

  • окреслити коло питань, що вирішуються шляхом використання спеціальних знань;

  • визначити спеціальні знання, що використовуються при виявленні ознак розкрадання та порушенні кримінальної справи;

  • визначити види спеціальних знань, що використовуються при: а) встановленні місця викрадення вантажу; б) місця знаходження вантажу; в) виявленні та розшуку особи, що вчинила злочин.

  • окреслити основні напрямки вдосконалення використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті.

Об’єктом дослідження є діяльність органів досудового розслідування по використанню спеціальних знань у кримінальному судочинстві.

Предметом дослідження єспеціальні знання, що використовуються при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті.

Методи дослідження складають комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, обраних відповідно до поставлених у роботі мети і завдань, з урахуванням об’єкта і предмета дослідження. Зокрема, використання методів формальної логіки дозволило детальніше усвідомити сутність спеціальних знань, виявити їх ознаки і особливості, причини, що впливають на види і форми використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів. Системний підхід уможливив розглянути спеціальні знання у сукупності усіх складових: теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, а також надав можливість проаналізувати положення чинного законодавства. Порівняльно-правовий метод використовувався для вивчення чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері використання спеціальних знань на основі порівняння з законодавством Росії, Узбекистану, Казахстану. Методи соціології застосовувалися при вивченні діяльності з використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів і узагальненні її результатів шляхом анкетування та інтерв’ювання слідчих, експертів, працівників органів дізнання. Це дало можливість розкрити діалектику взаємозв’язку між спеціальними знаннями і досудовим розслідуванням, дослідити тенденції їх подальшого удосконалення і розвитку. Методи статистики використовувалися для аналізу й узагальнення емпіричної інформації, що стосується теми дослідження.

Правову базу дослідження складають Конституція України, Закони України, Укази Президента України, постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, що регулюють суспільні відносини у сфері попередження, розкриття та розслідування злочинів, відомчі та міжвідомчі нормативно-правові акти.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених щодо досліджуваної проблеми, при опрацюванні яких був застосований комплексний міжгалузевий підхід.

Емпіричну базу дослідження складають результати анкетування 164 співробітників органів дізнання, 138 слідчих і 65 експертів-криміналістів транспортної міліції; вивчення 220 % кримінальних справ, розслідуваних слідчими Лінійних управлінь на Південно-Західній та Придніпровській залізницях МВС України на транспорті за період з 1996 по 2005 рр.; аналіз зведених статистичних даних “Про результати службової діяльності науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ України” за 1999-2005 рр. При підготовці дисертації використовувався власний досвід практичної роботи на посаді експерта-криміналіста Лінійного управління на Придніпровській залізниці МВС України на транспорті з 1993 по 1999 рр. та шестирічний досвід науково-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні досліджені спеціальні знання, що використовуються при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті. Проведеним дослідженням сформульовано ряд наукових положень, висновків і рекомендацій, які в своїй сукупності мають значення для криміналістичної науки, експертної та слідчої практики, в тому числі:

вперше:

  • надана класифікація суб’єктів використання спеціальних знань та визначена роль кожного з них при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті;

  • визначені види спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті;

  • окреслено коло питань, що вирішуються шляхом використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті;

  • визначені й описаніспособи розкриття запірно-пломбувальних пристроїв, засоби та методи виявлення ознак, що вказують на порушення їх цілісності;

  • запропоновано алгоритм дій спеціаліста при огляді місця події в залежності від об’єктів, що оглядаються під час розслідування розкрадань вантажів на залізничному транспорті;

  • обґрунтована необхідність залучення спеціалістів під час проведення обшуку та допиту при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті. Розроблений алгоритм дій спеціаліста при проведенні обшуку та допиту;

удосконалено:

  • визначення понять “спеціальні знання”, “спеціаліст”, “експерт”, “обізнана особа”, що вживаються в законодавстві та спеціальній літературі;

  • законодавство України, що регулює процес використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві;

набули подальшого розвитку:

  • пропозиції щодо введення у кримінальний процес нової форми використання спеціальних знань – допиту обізнаної особи;

  • положення щодо необхідності призначення експертизи до порушення кримінальної справи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висвітлені в роботі положення та рекомендації використовуються для вдосконалення розслідування розкрадань вантажів на залізничному транспорті (акт впровадження Лінійного управління на Придніпровській залізниці МВС України на транспорті від 20 травня 2005 р.). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ при викладанні та підготовці навчально-методичних матеріалів по дисципліні “Криміналістика” (акт впровадження від 2 листопада 2005