LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія і практика використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті

р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедр криміналістики Київського Національного університету внутрішніх справ і Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, а також оприлюднені на: міжвідомчій науково-практичній конференції “Взаємодія слідчих і експертів у процесі боротьби зі злочинністю: проблеми та шляхи подолання” (м. Львів 24-25 січня 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві” (м. Харків 14-15 березня 2003 р.), всеукраїнському науково-практичному семінарі “Використання інформаційно-технічних засобів підрозділами МВС для розкриття і розслідування злочинів” (м. Дніпропетровськ, 27 листопада 2004 р.), 4-й міжвузівській науково-практичній конференції студентів, курсантів та слухачів “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (м. Донецьк, 30 квітня 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Використання дактилоскопічної інформації у розкритті та розслідуванні злочинів: проблеми та шляхи вдосконалення” (м. Київ, 29-30 вересня 2004 р.), всеукраїнських науково-практичних семінарах “Актуальні проблеми удосконалення кримінально-процесуального законодавства” (м. Дніпропетровськ, 28 травня 2004 р., 27 травня 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у десяти наукових статтях, сім із яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації визначається її метою та завданнями і композиційно складається із вступу, двох розділів, які охоплюють шість підрозділів, висновку, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи – 201 сторінка, із них основний текст викладено на 169 сторінках, список використаних джерел (198 найменувань) – 20 сторінок, додатки – на 12 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження; вказується на його зв’язок з науковими програмами та планами; визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання, наукова новизна; практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача в їх одержання; апробація результатів дослідження та її структура.

Розділ перший Сутність використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Поняття та види спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті”проводиться ґрунтовний аналіз висловлених в науковій літературі точок зору щодо сутності поняття “спеціальні знання”, відмічається, що у теорії кримінального процесу та криміналістики одночасно вживаються терміни “спеціальні знання” і “спеціальні пізнання”. Вживаючи ці терміни, вчені вкладають в них однаковий зміст, іноді не пояснюючи цього. Дисертант підтримує думки науковців (Г.І. Грамовича, В.М. Махова, Б.В. Романюка, М.В. Салтевського та інших), які вважають термін “спеціальні знання” більш обґрунтованим.

У результаті аналізу наукових джерел встановлено, що серед вчених немає одностайної думки з приводу визначення поняття “спеціальних знань”, що використовуються у кримінальному судочинстві. В дисертації наводяться точки зору вчених з приводу визначення поняття “спеціальні знання”, проводиться дискусія з приводу сутності, мети, завдань спеціальних знань. Здобувач приходить до висновку, що більшість висловлених науковцями думок досить повно відбивають суть, структуру, мету та напрямки використання спеціальних знань. Базуючись на працях вчених-криміналістів, дисертант виділяє основні критерії, що використовуються при визначенні поняття “спеціальних знань”, а саме: а) спеціальні знання не є професійними для слідчого, працівників органів дізнання, прокурора, судді; б) спеціальні знання повинні базуватись на досягненнях науки і не можуть бути загальновідомими; в) за способом отримання спеціальні знання набуваються шляхом теоретичного засвоєння певної інформації або періодичними практичними заняттями окремим видом роботи. Тобто поняття “спеціальні знання” охоплює також практичні вміння і навички; г) загальна мета використання спеціальних знань – сприяння вирішенню завдань кримінального судочинства. За даними проведеного опитування 92 % слідчих і 95 % експертів-криміналістів вважають зазначені критерії основними для характеристики поняття спеціальних знань. Узагальнюючи зазначене, здобувач визначає спеціальні знання як сукупність теоретичних знань і практичних умінь та навичок у галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла, набутих у результаті спеціальної теоретичної підготовки або професійного досвіду роботи, що використовуються з метою розкриття, розслідування та попередження злочинів. Запропоноване визначення принципово не відрізняється від висловлених попередніми науковцями, але, на думку дисертанта, більш коротко й точно розкриває зміст поняття “спеціальні знання”.

У сучасній науковій літературі зустрічається вживання термінів “використання” і “застосування” по відношенню до будь-яких об’єктів, предметів, процесів, явищ тощо. Нема єдиної думки з приводу вживання цих термінів і у вчених-криміналістів по відношенню до спеціальних знань. Більшість науковців не приділяють увагу розмежуванню цих понять. На думку дисертанта, в якості критерію відмежування цих термінів треба ставити об’єкт, по відношенню до якого проводяться дії. Якщо об’єкти не матеріальні (ідеальні), треба вживати термін “використання”, а якщо матеріальні – “застосування”. Знання – це інформація про світ, яка існує у формі певної суб’єктивної реальності, ідеальний образ дійсності, тому по відношенню до них треба вживати термін “використання”.

Що стосується класифікації видів спеціальних знань, які використовуються при розслідуванні розкрадань вантажів, то її розробці з боку науковців на сьогодні не приділялось достатньої уваги. В роботах Г.А. Кушніра, А.В. Сергунова, Є.М. Котова та інших лише згадується про окремі види спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті. Узагальнюючи думки науковців щодо видів спеціальних знань, в результаті аналізу матеріалів опитування слідчих транспортної міліції та кримінальних справ, дисертантом запропонована класифікація спеціальних знань в залежності від: а) суб’єктів використання спеціальних знань: органом дізнання, слідчим, спеціалістом, експертом, обізнаними особами; б) етапів розслідування кримінальної справи: під час перевірки заяв і повідомлень про злочин та порушенні кримінальної справи, при встановленні місця викрадення вантажу; при виявленні та розшуку особи, що вчинила злочин, при розшуку викраденого вантажу; в) способу розкрадання: під час завантаження та розвантаження вагонів на станціях, з рухомого складу, під час комерційного огляду, усунення технічних несправностей і технічному огляді вагонів, у процесі сортування вагонів; г) виду вантажів, що перевозяться та викрадаються: нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів, товарів побутового призначення, металів і металевих виробів (труб, прокату, металоконструкцій, феросплавів тощо), автомототехніки, сільськогосподарської продукції та продуктів харчування тощо.

У підрозділі 1.2. “Форми спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні