LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія та практика підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально- правової діяльності

до 9,91, соціально-правовий показник підвищився з 4,13% до 53,73 на високому рівні, на середньому з 44,62 % до 26,67, на низькому з 51,23 % знизився до 19,6 %. Зазначимо, що деякі студенти, вступаючи на навчання за спеціалізацією „соціально-правовий захист населення”, мали зовсім інше уявлення про свою майбутню діяльність, ніж представлена нами, тому не всі змогли одразу переорієнтуватися на нові види роботи, інше змістовне наповнення та результативність технологій.

Після прослуховування на другому курсі спецкурсу „Самозахист особистості” сформована та актуалізована система соціально-правових знань створила умови для вільного розкриття ставлення студентів до майбутньої професії, правильного застосування основних норм законодавства, розвитку практики соціально-правового захисту особистості. У процесі вивчення спецкурсу студентам надавалася можливість вивчити необхідні документи для подання до суду, до прокурора, до адвоката, для захисту власних прав і свобод, вони на власному досвіді переконалися в позитивному змістовому наповненні законодавчих норм. Студенти відвідували судове засідання, на яких розглядалися справи щодо позбавлення матерів батьківських прав. Це переконувало їх у необхідності присутності соціального педагога на засіданнях.

Показники готовності після прослуховування спецкурсу „Самозахист особистості” виявилися такими: мотиваційний – на високому рівні зріс до 52,72 %, змістовий – до 63,8 %, процесуальний – до 53,1 %, комунікативний – до 55,37%, соціально-правовий – до 43,1 % у порівнянні із першим констатувальним зрізом.

На четвертому курсі студенти вивчали дисципліну „Соціально-педагогічна профілактика правопорушень серед молоді”, яка є логічним завершенням дисциплін соціально-правового напряму. Майбутні соціальні педагоги відвідували приймальник-розподільник, Білоцерківське училище підвищення підготовки працівників кримінально-виконавчої системи, де ознайомлювалися з законами і правилами пенітенціарної системи. Це сприяло підвищенню рівня процесуального компонента соціально-правової діяльності. Динаміка показників готовності наприкінці четвертого курсу виглядала таким чином: мотиваційний компонент підвищився до 56,2 %, змістовий виріс до 75,1 %, процесуальний – до 64,2 %, комунікативний – до 55,38 %, соціально-правовий – до 42,2 %.

Загальну динаміку рівня підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності відображено на рис. 2.






















Рис. 2. Готовність студентів до соціально-правової діяльності за загальними результатами

експериментальної роботи





Аналізуючи позитивні результати експериментальної перевірки авторської моделі підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності, можна зробити висновок про те, що запропоновані сутнісні характеристики соціально-правової діяльності як педагогічної проблеми, фундаментальні теоретико-практичні засади підготовки студентів до соціально-правової діяльності та їх змістовність створили можливості для удосконалення теорії і практики професійної підготовки майбутніх фахівців соціально-правової роботи.

ВИСНОВКИ

Вивчення теорії і практики підготовки соціальних педагогів до соціально-правової діяльності, ознайомлення з досвідом ряду зарубіжних країн дали підстави для висновків, що в умовах демократизації суспільства, зміни соціально-економічних умов, розбудови громадянського суспільства актуалізуються проблеми захисту особистості, її прав, закріплення обов’язків та їх виконання. Важливим чинником розв’язання означених проблем має стати соціальний педагог, який володіє необхідними знаннями і вміннями, новітніми методиками і технологіями, здатний допомагати дітям, їхнім сім’ям та молоді знаходити вихід із непростих життєвих ситуацій.

Результати нашого дослідження підтвердили загальну та часткові гіпотези, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:

Останніми роками здійснюються активні розробки нового змісту і технологій підготовки майбутнього соціального педагога на підставі вивчення філософської, педагогічної, психологічної, юридичної наукової літератури, які зорієнтовані на формування його особистості. Здійснено аналіз стану наукової розробки проблеми підготовки соціального педагога до соціально-правової діяльності, виявлено актуальність соціально-правової підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищому навчальному закладі як складової теорії і методики професійної освіти. Доведено, що підготовка спеціалістів до роботи в освітній та соціальній сферах є пріоритетним напрямом системи професійної освіти в Україні. З огляду на нові соціально-економічні умови на часі розробка нової концепції підготовки майбутнього соціального педагога до соціально-правової діяльності. Сучасний поняттєво-термінологічний апарат соціально-правової діяльності є недостатньо розробленим і фактично не дає можливості для чіткої інтерпретації складників досліджуваної проблеми. У зв’язку з цим здійснено авторське тлумачення понять „соціально-правова діяльність” та „соціально-правовий захист населення”.

На основі вивчення стану дослідженості проблеми обґрунтовано необхідність оновлення процесу підготовки соціальних педагогів на базі теоретичного аналізу традиційних підходів у системі освіти, що дав можливість виявити позитивну тенденцію підпорядкування соціально-правової підготовки фаховій. Відповідно до цього українські учені досліджують її переважно як складову фахової підготовки соціального педагога за педагогічним напрямом системи освіти.

Розкрито основні напрями практичної соціально-правової діяльності майбутнього соціального педагога: захисний, консультативний, профілактичний, педагогічний та просвітницький.

Ефективність професійної підготовки соціальних педагогів забезпечується сукупністю умов, спрямованих на обґрунтування державної політики та її виконання (законодавство, державні заклади, стандарти вимог до соціальних педагогів тощо), які перебувають у постійному розвитку.

3. На основі вивчення зарубіжного досвіду підготовки фахівців до соціально-правової роботи, зокрема у Великій Британії, Німеччині, Франції, Швеції, Гонконгу, Індії, Китаї, Чилі, які об’єднують загальні вимоги до підготовки соціальних педагогів – стаж роботи від 3 місяців до 2-х років виявлено, що така підготовка, зважаючи на значну розгалуженість і різноманітність освітніх систем, спрямована не лише на оволодіння знаннями і вміннями, а насамперед на вироблення умінь самостійно навчатися, адаптуватися до соціальних, науково-технічних та інформаційних змін у суспільстві. Діяльність спрямовується переважно на допомогу найбільш незахищеним верствам населення: інвалідам, дітям-сиротам, групам ризику.

4. У розвитку професіоналізму соціального педагога, який готується до здійснення соціально-правової діяльності, виявлено специфіку його підготовки до майбутньої професійної соціально-правової діяльності. Вона орієнтована на практичну підготовку