LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія та практика підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально- правової діяльності

у розвитку педагогічної теорії і практики відіграють праці із дослідження змісту, форм та методів формування професійно-педагогічних умінь В.І. Бондаря, О.Г. Мороза, Л.О. Савенкової, В.В. Сагарди.

Водночас ґрунтовний аналіз філософських, соціологічних, політологічних, психологічних, правових науково-літературних джерел дає можливість зробити висновок: підготовка студентів – майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності у різних соціальних інститутах досліджувалась лише частково, але не виокремлювалась як педагогічна проблема.

Як показало наше дослідження, не здобули достатнього обґрунтування закономірності, принципи, методи підготовки соціального педагога до соціально-правового захисту населення. До сьогодні у педагогічній науці не здійснювалися спеціальні дослідження з проблем підготовки студентів – майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності в умовах вищого навчального закладу. Тим часом рівень організації навчання студентів з професійної підготовки до соціально-правової роботи не відповідає зрослим вимогам суспільства до системи освіти. У навчально-виховному процесі не завжди враховуються індивідуальні особливості студентів, їхні здібності, не аналізується динаміка умінь, методичний апарат не повною мірою спрямовується на поєднання професійної і спеціальної підготовки; не завжди досягається єдність навчальної і позааудиторної діяльності студентів; недостатньо враховується специфіка майбутньої соціально-правової діяльності.

Як відомо, в Україні підготовка студентів у педагогічних університетах до соціально-правової діяльності здійснюється лише в Інституті соціальної роботи та управління Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, Харківській академії культури та Херсонському педагогічному університеті. Виявлено, що монопрофільність у підготовці соціального педагога на ступінь бакалавра звузила дієвість спеціальної підготовки до соціально-правової роботи. Отже, соціальне значення проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів, недостатній рівень наукової розробки та доцільність теоретичного обґрунтування якісно нових підходів до змісту й організації методичного забезпечення підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності у вищих навчальних закладах зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – „Теорія та практика підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної педагогіки Інституту соціальної роботи та управління Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова і входить до плану наукових досліджень наукового напряму тематичного плану НПУ імені М.П. Драгоманова „Теорія і технологія навчання та виховання в системі освіти”.

Тема затверджена вченою радою університету 21.12.2001 року, протокол № 5 та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні 20.03.2007 р., протокол № 3.

Мета дослідження – розробити та експериментально перевірити теоретичні й методичні засади професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів – майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності.

Концепція дослідження. Провідна ідея дослідження полягає у всебічному осмисленні теорії і практики підготовки майбутніх соціальних педагогів педагогічного університету до соціально-правової роботи, реалізації в освітньому полі правових цілей щодо соціального захисту населення, які уможливили виявлення закономірностей розвитку теорії соціально-правової діяльності фахівців системи освіти та державних громадських служб для сім’ї, дітей та молоді, сучасних потреб соціально-правової практики супроводу соціальними педагогами цих категорій населення та вплив особливостей різних соціальних інститутів на життєдіяльність кожної людини. Викладене вище спрямоване на теоретичне обґрунтування моделі підготовки соціальних педагогів до соціально-правової діяльності в умовах педагогічного університету, що охоплює взаємопов’язані між собою і взаємодоповнюючі елементи. Авторську модель покладено в основу освітньо-виховного процесу з професійної підготовки соціального педагога до роботи у загальноосвітній середній школі та державних громадських служб для сім’ї, дітей та молоді, у суспільних інститутах різного підпорядкування (притулках, школах-інтернатах, приймальниках-розподільниках, школах соціальної реабілітації, навчальних закладах пенітенціарної системи тощо). Запропонована авторська модель успішно функціонуватиме за умови високоякісної підготовки соціального педагога до професійної діяльності, на різних етапах якої удосконалюються соціально-правові знання та уміння студентів. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності як цілісна модель будується на основі положень щодо єдності загального, особливого й індивідуального. Як загальне вона є складовою педагогічної підготовки соціального педагога у вищому навчальному закладі; як особливе має специфіку, зумовлену особливостями соціально-правової діяльності й підготовки до неї; як індивідуальне розкриває залежність підготовки від сформованих соціально-правових умінь у майбутніх соціальних педагогів.

Дослідження здійснювалося на основі системного підходу з урахуванням філософсько-педагогічних положень щодо неперервності і наступності у підготовці фахівців нової генерації в умовах інтегративних процесів, розвитку соціальної сфери, забезпечення випереджувального підходу, з урахуванням світових тенденцій, прогресивних ідей зарубіжного досвіду, а також вітчизняних традицій, етнонаціональних особливостей різних категорій населення та перспектив соціально-культурного розвитку України.

Концепція дослідження враховує теоретичне обґрунтування авторської моделі підготовки студентів до соціально-правової діяльності, яка включає п’ять взаємопов’язаних компонентів: мотиваційний, змістовий, процесуальний, комунікативний, соціально-правовий, що відображають результат їхньої реалізації – готовності до соціально-правової діяльності. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності має спрямовуватися на формування в них професійних умінь.

Основні положення концепції знаходять своє відображення в загальній гіпотезі дослідження.

Загальна гіпотеза дослідження передбачає, що підготовка майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності буде ефективною, якщо її зміст і технології спрямовуватимуться на оволодіння соціально-правовими знаннями і професійно-педагогічними вміннями для застосування в освітній та соціальній роботі, що передбачає забезпечення постійної взаємодії компонентів педагогічної та соціально-правової освіти; якщо вона здійснюється на основі інтенсифікації процесів інтегрування, варіативності й саморозвитку.



Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано частковими:

1. Ефективність підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності зумовлюється її