LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія та практика підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально- правової діяльності

вмінь, впровадження кращих ідей зарубіжного досвіду підготовки фахівців та виокремленням специфіки підготовки до майбутньої роботи.

Зазначені вище чинники враховувались нами під час проведення педагогічного експерименту, а також при обґрунтуванні та моделюванні теоретико-практичних засад підготовки студентів до майбутньої соціально-правової діяльності, визначенні процесу та динаміки їх підготовки на етапі констатувального експерименту.

Другий розділ – „Теоретичні засади підготовки студентів до соціально-правової діяльності” – присвячений розробці теоретичної моделі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності, обґрунтуванню процесу підготовки студентів та виявленню динаміки підготовки студентів до соціально-правової діяльності на етапі констатувальної частини експерименту. У педагогічній науці процес професійної підготовки студентів до майбутньої діяльності розглядається як модель (С.О. Сисоєва, М.Г. Чобітько, О.Л. Шевнюк), до складових частин якої входить як теоретична частина, так і практична, які складаються із взаємопов’язаних елементів. До теоретико-практичної частини нами включено дисципліни соціально-правового напряму („Основи соціально-правового захисту особистості” – 1 курс, спецкурс „Самозахист особистості” – 2 курс, „Соціально-педагогічна профілактика правопорушень серед молоді” – 4 курс), у результаті вивчення яких студент повинен оволодіти знаннями і вміннями, що базуються на критеріях готовності до професійної діяльності, а саме: мотиваційному (бажання допомогти будь-якій людини), змістовому (фундаментальність тлумачення норм міжнародного та українського законодавства), процесуальному (здатність застосовувати педагогічні та соціально-правові знання), комунікативному (здатність правильно будувати діалоги у своїй діяльності) та соціально-правовому (здатність адекватно застосовувати знання у різних напрямах соціально-правової діяльності). Результатом є уміння будувати соціально-педагогічну ситуацію та конструювання соціально-правової діяльності з використанням сформованих знань і вмінь. Визначені нами критерії функціонують на трьох рівнях, що визначають ступінь сформованості кожного компонента соціально-правової підготовки майбутніх соціальних педагогів – низькому, середньому та високому.


Рис. 1. Модель підготовки студентів до соціально-правової діяльності


За умов низького рівня показників діяльність студента характеризується засвоєнням основних знань та уміннями їх відтворювати на репродуктивному рівні. Майбутній соціальний педагог на означеному рівні підготовки до соціально-правової діяльності засвоює соціально-правову інформацію у загальному вигляді. Готуючись до майбутньої діяльності, такий студент не виходить за рамки виконання завдань, поставлених педагогами, а інколи навіть і не готовий до оволодіння потрібною інформацією. Цей рівень характеризується відсутністю мотивації студента до самоосвіти та саморозвитку.

Середній рівень підготовки студентів до соціально-правової діяльності характеризується засвоєнням професійної інформації не тільки під час навчання, а й завдяки самоосвіті та саморозвитку. Він ефективно володіє фундаментальними знаннями, уміннями та технологіями. Однак студент середнього рівня підготовки не завжди вміє знайти правильну інформацію та використати її в складній соціально-правовій ситуації.

Високий рівень підготовки до соціально-правової діяльності – це сформованість знань і вмінь згідно з загальною моделлю підготовки студентів у вищому навчальному закладі. Вони володіють широкими базовими знаннями, сформованими уміннями, які вміють застосовувати у будь-якій ситуації; володіють достатньою мірою комунікативними уміннями, високим мотиваційним потенціалом. Фахівець високого рівня працює із задоволенням, не боїться труднощів у майбутній професійній діяльності, вміє застосовувати інноваційні методи і технології.

Отже, майбутній соціальний педагог, володіючи низьким рівнем готовності до соціально-правової діяльності, не виходить за рамки виконання завдань, поставлених педагогами, а інколи і не готовий до оволодіння потрібною інформацією. Середній рівень готовності характеризується умінням знайти правильну інформацію та використати її в складній соціально-правовій ситуації. Для високо рівня готовності характерні фундаментальні базові знання, студент має високий мотиваційний потенціал, працює із задоволенням, знаходить розв’язання будь-якої ситуації.

Традиційно модель підготовки студентів, зокрема, до соціально-правової діяльності, складається із трьох частин: загальні цілі навчання у педагогічному університеті, зумовлені вимогами суспільства; загальні цілі навчання, зумовлені вимогами педагогічного процесу; цілі вивчення спеціальних дисциплін, метою яких є сформованість фундаментальних знань і вмінь.

Передбачена нами у моделі побудова соціально-педагогічних ситуацій включала володіння комплексом методів та прийомів застосування соціально-правових знань, для чого на аудиторних заняттях проводилося конструювання майбутньої соціально-правової діяльності з використанням сформованих знань і вмінь: наукові дискусійні клуби із захисту прав населення, школа правових знань, тематичні засідання „Якби я був Президентом...”, „Будемо захищати права дітей”, бесіди з історії розвитку законодавства, творча праця з розробки мінітренінгів, рецензування відеоматеріалів, проведення занять з дітьми у притулку, з вихованцями інтернатних закладів, дітьми-інвалідами, участь у волонтерських акціях, допомога батькам дітей, що потребують особливої уваги, керівництво дитячими та учнівськими гуртками „Товариство захисту прав дітей”, вивчення досвіду роботи колег, відвідування судових процесів соціально-правового напряму. Такий комплексний підхід сприяв реалізації педагогічних завдань підготовки майбутніх соціальних педагогів до соціально-правової діяльності: студенти поглиблювали та розширювали свої знання, порівнюючи їх з набутою раніше інформацією. Водночас створювалися оптимальні умови для реалізації вмінь прикладного характеру.

У дослідженні виявлено, що для реалізації моделі підготовки студентів до соціально-правової діяльності потрібно обґрунтувати способи підготовки соціального педагога, якими традиційно є навчання, виховання та позанавчальна робота з урахуванням специфіки майбутньої соціально-правової діяльності. Головним у навчанні для нас було застосування модульної системи, яка включає аудиторну та індивідуальну роботу, самостійну, курсову, практику та наукову роботу. Така технологія забезпечує всі елементи триєдиного завдання у підготовці студентів – змістовий організаційний і контрольно-оцінний. Ці завдання вирішуються при викладанні кожної дисципліни і кожного модуля під час підготовки студентів до майбутньої професії. Наприклад, під час викладання першого модуля дисципліни „Основи соціально-правового захисту особистості” при вивченні Конвенції ООН про права дитини, на якій ґрунтуються відповідні положення Конституції України, зверталася увага на те, що батьки зобов’язані забрати дитину із пологового будинку, зареєструвати та забезпечити повноцінне харчування (змістовий елемент завдання). Організаційний елемент завдання нами вирішувався таким