LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія та принципи транснаціонального торгового права (lex mercatoria)

документів, котрі лежать в основі правового регулювання транснаціональних договірних відносин, автор робить наступні висновки: по-перше, дані документи являють собою цілісний нормативний комплекс, який віддзеркалює та конкретизує загальні і спеціальні принципи lex mercatoria; по-друге, міжнародні документи, що лежать в основі правового регулювання транснаціональних договірних відносин, створювалися з урахуванням одне одного і взаємодоповнюють одне одного; по-третє, ці документи є результатом діяльності держав та міжнародного ділового співтовариства, спрямованої на уніфікацію та гармонізацію норм права, які регулюють процес укладення та здійснення міжнародних комерційних договорів. Загальний висновок полягає в тому, що, як свідчить аналіз основних джерел міжнародного (транснаціонального) контрактного права на сьогоднішній день сформувався значний нормативний масив, який дозволяє досить ефективно регулювати різні аспекти міжнародних контрактних відносин, що виникають між суб'єктами lex mercatoria.

В третьому підрозділі "Lex mercatoria і міжнародні транспортні зобов'язання" досліджуються питання та головні проблеми уніфікації і гармонізації у сфері правового регулювання міжнародного транспорту з огляду на той факт, що міжнародний транспорт являє собою один з найважливіших елементів, що забезпечують саму можливість існування і функціонування світової торгівлі.

Автор підкреслює, що окрім ролі, пов'язаної з фізичним переміщенням товарів, міжнародний транспорт виконує важливу юридичну функцію в міжнародній торгівлі, оскільки міжнародний перевізник є одночасно як фізичною, так і юридичною сполучною ланкою між продавцем і покупцем, котрі знаходяться в різних державах. Розглядаючи історію правового регулювання міжнародних перевезень, дисертант доходить висновку, що у результаті розмаїття, яке з'явилося у національних правових системах з питання про відповідальність перевізника, виникла гостра необхідність у гармонізації національних законів шляхом укладення відповідних міжнародних угод. На разі міжнародно-правове регулювання міжнародних перевезень розділяється на п'ять міжнародно-правових режимів. Кожен вид транспорту має свій власний міжнародно-правовий режим, а саме: морські перевезення, автомобільні перевезення, залізничні і повітряні перевезення. П'ятий міжнародно-правовий режим регулює комбіновані (змішані) міжнародні перевезення, тобто перевезення, здійснювані за допомогою різних видів транспорту.

Дисертант аналізує окремо кожен з цих режимів, приділяючи особливу увагу питанням відповідальності перевізника, оскільки ці питання мають важливе значення для гармонізації та уніфікації норм міжнародного транспортного права в контексті розвитку міжнародної торгівлі та транснаціонального торгового права. З розглянутих в дисертації п'яти правових режимів, що регулюють різні види міжнародних перевезень, можна простежити певну тенденцію розвитку міжнародного транспорту, починаючи з часів римського права. Ця тенденція знаходить прояв, зокрема, у наступних принципах, які узагальнюють аналіз сучасного становища міжнародних перевезень у контексті теорії lex mercatoria. По-перше, у даний час існує презумпція відповідальності перевізника за втрату, ушкодження або затримку в доставці вантажу протягом того часу, поки вантаж перебував у віданні перевізника. Відповідальність перевізника має об'єктивний характер і не ґрунтується на його провині. По-друге, існує ряд підстав, які виключають чи обмежують відповідальність перевізника, наприклад, такі, як непереборна сила (vis major), дефект вантажу тощо. По-третє, відповідальність перевізника має верхню межу, яку може бути змінено убік збільшення тільки в тому випадку, якщо втрата чи ушкодження вантажу відбулися внаслідок наміру перевізника. По-четверте, сучасною тенденцією розвитку міжнародного транспортного права є відмова від чіткого переліку підстав, що виключають чи обмежують відповідальність перевізника, і закріплення принципу, відповідно до якого перевізник може уникнути відповідальності, якщо доведе відсутність недбалості зі свого боку.

Розглянуті питання правового регулювання міжнародних транспортних відносин в контексті теорії транснаціонального торгового права дають автору можливість вказати на певні тенденції розвитку міжнародного транспортного права. По-перше, на сьогоднішній день міжнародне транспортне право має в основному міждержавний характер, оскільки держави виявляють особливий інтерес в регулюванні багатьох питань цього права з огляду на необхідність забезпечення збалансованих прав сторін договору перевезення за допомогою імперативних норм. По-друге, в процесі уніфікації норм транспортного права шляхом укладення відповідних міжнародних договорів держави враховують інтереси транснаціонального ділового співтовариства, а також потреби світового торговельного обороту. По-третє, сучасний правовий режим, в рамках якого регулюються міжнародні морські перевезення, історично сформувався на основі так званого lex maritima, яке, у свою чергу, було складовою старого lex mercatoria.

Таким чином, міжнародні транспортні зобов'язання відіграють надзвичайно важливу роль з точки зору функціонування та розвитку lex mercatoria, а правове регулювання міжнародного транспорту вимагає подальших зусиль з боку держав і міжнародного ділового співтовариства з метою більшої уніфікації норм, які регулюють різні види міжнародних перевезень.

Четвертий підрозділ "Lex mercatoria і міжнародні фінансові зобов'язання" присвячено дослідженню таких питань, як сучасна міжнародна валютно-фінансова система, суверенні права держави у валютно-фінансовій сфері та їхній вплив на транснаціональні торговельні відносини, роль Договору про МВФ стосовно міжнародних комерційних контрактів, принцип номіналізму, застереження про захист вартості валюти, а також "Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів" МТП.

Як підкреслює автор, для успішного функціонування міжнародного торгово-економічного обороту необхідна наявність адекватної міжнародної валютно-фінансової системи як невід'ємного компоненту системи міжнародних економічних відносин, регульованих міжнародним правом. На його думку, регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин здійснюється на двох основних рівнях: міждержавному та транснаціональному. Причому міждержавний рівень регулювання, на якому відбувається уніфікація норм валютно-фінансового права і створення єдиного правового режиму, являє собою необхідну умову прогресивного розвитку міжнародної торгівлі та lex mercatoria.

Прикладом регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин на транснаціональному рівні є "Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів" МТП, які можна вважати центральним елементам транснаціонального банківського права, що входить в систему lex mercatoria. Розглянувши основні аспекти транснаціонального банківського права як своєрідної "галузі" lex mercatoria,