LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія та принципи транснаціонального торгового права (lex mercatoria)

висновки: по-перше, в сучасній доктрині міжнародного права не має єдності думок з приводу чіткого переліку усіх джерел lex mercatoria; по-друге, дієвість того чи іншого джерела lex mercatoria безпосередньо залежить від його здатності до самореалізації й авторитетності в очах учасників міжнародного ділового співтовариства; по-третє, вдаючись до допомоги певного джерела, міжнародне комерційне співтовариство керується не міркуваннями теоретичного порядку, а такими критеріями, як зручність, справедливість і доцільність використання того чи іншого джерела; по-четверте, джерелом lex mercatoria стає та форма існування його норм, що визнається як така міжнародним комерційним співтовариством, незалежно від визнання державою; по-п'яте, більшості джерел lex mercatoria властивий тісний взаємозв'язок і іноді навіть взаємопроникнення.

У третьому підрозділі "Міжнародні організації та їхня роль у створенні норм lex mercatoria" аналізується діяльність міжнародних урядових та неурядових організацій з точки зору їхнього впливу на механізм нормотворення в рамках транснаціонального торгового права.

Дисертант, зокрема, досліджує діяльність таких організацій з точки зору їхнього впливу на функціонування та розвиток lex mercatoria: ООН, ЮНСІТРАЛ, ЮНКТАД, система ГАТТ/СОТ, ОЕСР, УНІДРУА, Гаазька конференція з міжнародного приватного права, МТП (Міжнародна торгова палата) тощо.

По результатах аналізу діяльності цих організацій автор робить кілька загальних висновків: по-перше, такі міжнародні міжурядові організації, як ООН, ЮНСІТРАЛ, ЮНКТАД, СОТ й ОЕСР, хоча в принципі і не справляють безпосереднього впливу на lex mercatoria, проте створюють певні правові рамки, в межах яких воно функціонує і розвивається; по-друге, такі міжнародні міжурядові організації, як УНІДРУА і Гаазька конференція з міжнародного приватного права, безпосередньо впливають на формування lex mercatoria і їхні документи можуть розглядатися як джерела, в яких можуть міститися його норми; по-третє, міжнародні неурядові організації, які діють в області міжнародної торгівлі, в першу чергу МТП і торговельні палати різних країн, являють собою своєрідні органи міжнародного ділового співтовариства, котрі в силу свого авторитету цілком можуть відігравати роль свого роду неформальних законодавчих органів цього співтовариства, що кодифікують і навіть продукують норми lex mercatoria.

У четвертому підрозділі "Суб'єкти lex mercatoria" досліджуються основні суб'єкти транснаціонального торгового права.

Дисертант зазначає, що lex mercatoria як особливий, автономний правопорядок виникло в рамках міжнародного торгового (комерційного) співтовариства (societas mercatorum), яке представляє собою співтовариство фізичних і юридичних осіб, котрі беруть участь у міжнародному торговому обороті, а також створюють міжнародні торгові звичаї та узвичаєння, що регулюють їхні взаємини. Члени міжнародного торгового співтовариства одночасно є суб'єктами lex mercatoria, оскільки саме вони створюють його норми і їм адресовані норми lex mercatoria.

Основними суб'єктами lex mercatoria є: транснаціональні корпорації (ТНК), міжнародні банки, підприємства й індивіди, котрі беруть участь у зовнішньоекономічних операціях, а також держави (тією мірою, якою вони виступають як міжнародні комерсанти, а не як носії суверенної влади). Дисертант аналізує особливості кожного з цих основних суб'єктів lex mercatoria, висвітлюючи при цьому проблемні питання їхньої діяльності та правового статусу.

У п'ятому розділі "Роль держави в міжнародній торгівлі" увагу зосереджено на ролі держави в міжнародній торгівлі та в рамках транснаціонального торгового права.

Розглядаючи у цьому контексті роль держави, дисертант зазначає, що, з одного боку, вона регулює міжнародну торгівлю як на національному, так і на міжнародному рівні, з іншого ж боку, держава виступає в якості досить активного самостійного учасника міжнародної торгівлі поряд з фізичними і юридичними особами. Причому, у міжнародній торгівлі держава часто діє не як носій суверенної влади, а як комерсант по відношенню до іноземних комерсантів і корпорацій.

В цьому підрозділі, зокрема, досліджуються такі питання, як: правовий статус угод між державою та приватними особами, юридичні конструкції, спрямовані на захист інтересів приватних осіб у таких угодах, а також імунітет держави в міжнародній комерційній діяльності.

Підбиваючи підсумки розгляду правового положення і ролі держави в міжнародній торгівлі, автор підкреслює, що lex mercatoria, ґрунтуючись на принципі рівності сторін договору і принципі pacta sunt servanda, вимагає, щоб усі суб'єкти lex mercatoria (як фізичні і юридичні особи, так і сама держава) добросовісно і сумлінно виконували свої зобов'язання за контрактом і мали рівні права.

У шостому підрозділі "Юридична сила та функції lex mercatoria" висвітлюються питання матеріального джерела транснаціонального торгового права, його юридичної сили та функцій.

Матеріальним джерелом lex mercatoria, як вважає дисертант, є міжнародне комерційне (ділове) співтовариство (societas mercatorum), якому властиві певні риси.

Досліджуючи юридичну природу lex mercatoria, автор спирається на соціологічний метод аналізу права, і підкреслює, що право взагалі і lex mercatoria зокрема є результатом самоорганізації суспільства, а не виразом волі держави, підкріпленої санкцією чи примусом. З метою довести факт існування транснаціонального торгового права автор наводить і аналізує результати емпіричних досліджень, які переконливо підтверджують реальність існування lex mercatoria у рамках міжнародного ділового співтовариства. На думку дисертанта, у міжнародному діловому співтоваристві lex mercatoria виконує ряд важливих соціальних і юридичних функцій. Розглянувши ці функції дисертант робить узагальнюючий висновок, який полягає в тому, що об'єктивна необхідність існування і юридична сила lex mercatoria, матеріальним джерелом якої виступає societas mercatorum, обумовлені головним чином тими соціальними і юридичними функціями, які воно здійснює в міжнародному економічному житті. Що стосується юридичної сили lex mercatoria, то, в кінцевому підсумку, вона базується не на примусі, а на високому рівні правосвідомості його суб'єктів, тобто на всьому тому, що ми називаємо правовою культурою.

У сьомому підрозділі "Історія виникнення та розвитку lex mercatoria" висвітлюються основні історичні етапи розвитку транснаціонального торгового права. На думку автора, lex mercatoria послідовно пройшло три етапи розвитку, у зв'язку з чим він пропонує наступну періодизацію історії становлення lex mercatoria: 1) Jus gentium як історичний попередник lex mercatoria (242 рік до н.е. — 212 рік н.е.); 2) Старе (середньовічне) lex mercatoria (XI ст. — XIX ст.); 3) Нове (сучасне) lex mercatoria (50-і роки — наш час).

Перший етап, який можна позначити як передісторію lex mercatoria,