LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія та принципи транснаціонального торгового права (lex mercatoria)

пов'язаний з існуванням давньоримського jus gentium (права народів), яке є, по суті, історичним попередником lex mercatoria. Існування jus gentium продемонструвало, що: по-перше, існують такі правові принципи і норми універсального характеру, які поширюються на всі народи, і які здатні досить ефективно регулювати торговельні відносини між ними; і по-друге, що єдиний спосіб правового регулювання торгового обороту більш доцільний, ніж колізійний метод.

Другий етап історії lex mercatoria пов'язаний з існуванням середньовічного lex mercatoria, яке склалося на рубежі ХІ-ХІІ століть. Вихідним принципом середньовічного lex mercatoria був принцип справедливості, який мав пріоритет перед законами різних країн і який був адаптований до динаміки торгового обороту. Середньовічне lex mercatoria було досить ефективною і гнучкою нормативною системою регламентації тодішньої торгівлі, і в його рамках виникла ціла низка інститутів, запозичених пізніше національними правовими системами (наприклад, такі інститути, як вексель, морське страхування, банкрутство, застава рухомого майна тощо).

Щодо нового (сучасного) lex mercatoria, то, з погляду дисертанта, у XX ст. міжнародне співтовариство комерсантів поступово дійшло висновку про необхідність створення універсальної системи норм, на основі якої можна було б досить ефективно і швидко вести торгівлю. У кінцевому підсумку відбулося відродження lex mercatoria, але у новій якості. Разом з тим, нове lex mercatoria відрізняється від старого, оскільки не має станового характеру і у більшій ступені впорядковано, будучи значною мірою результатом зусиль різних міжнародних організацій.

Дисертант досліджує перспективи і проблеми сучасного lex mercatoria в контексті розвитку глобальної мережі Інтернет та електронної торгівлі. Він також розглядає кілька концептуальних моделей регулювання відносин у кіберпросторі, побудованих на базі теорії lex mercatoria. На основі аналізу перспектив lex mercatoria з погляду науково-технічного прогресу, автор доходить висновку, що у нового lex mercatoria є певне майбутнє, оскільки національні правові системи окремо, а також традиційний колізійний метод правового регулювання, властивий міжнародному приватному праву (МПрП), меншою мірою, ніж lex mercatoria, здатні вирішувати проблеми, які виникають на міжнародному рівні і пов'язані з розвитком світової торгівлі та невпинним технологічним прогресом.

У другому розділі дисертації "lex mercatoria в системі права і юридичний механізм реалізації його норм" автор визначає місце транснаціонального торгового права в системі права, розглядає його співвідношення з іншими галузями та системами права, а також аналізує особливості юридичного механізму реалізації lex mercatoria в національному праві та міжнародній арбітражній практиці.

У першому підрозділі "Lex mercatoria і міжнародне публічне право" досліджуються подібності та відмінність між lex mercatoria та міжнародним публічним правом (МПП). Подібність виявляється, насамперед, у тому, що норми lex mercatoria, так само як і норми МПП, створюються самими суб'єктами цього права, а не якоюсь владою, яка знаходиться над суб'єктами. Крім цього, як у lex mercatoria, так і у МПП, джерелами є звичай, міжнародний договір і загальні принципи права. Розходження між ними полягає в тому, що первинними суб'єктами міжнародного публічного права є держави, а суб'єктами lex mercatoria є, насамперед, фізичні і юридичні особи.

Розглянувши тенденції підвищення правового статусу індивіда в міжнародному праві, автор погоджується з тезою про те, що міжнародне право поступово втрачає свою суто публічну природу й у ньому, як і в будь-якій національній правовій системі, відбувається поява приватноправового елемента у вигляді lex mercatoria, яке, у кінцевому рахунку, являє собою “приватноправове відгалуження міжнародного права” (private-law leg of international law). Таким чином, загальний висновок полягає в тому, що між lex mercatoria і МПП існує тісний взаємозв'язок і взаємовплив, які виявляються в їхньому поступовому зближенні і зростаючій взаємозалежності.

У другому підрозділі "Lex mercatoria і національне право" проводиться порівняльний аналіз lex mercatoria та національного права. Порівнюючи lex mercatoria та національне право, автор зазначає, що в цілому lex mercatoria не суперечить нормам національного (внутрішнього) права, оскільки lex mercatoria базується на принципах, властивих всім основним національним правовим системам. Крім того, норми середньовічного lex mercatoria були значною мірою інкорпоровані в національні правові системи протягом XVIII-XIX століть, перетворившись на норми національного, в першу чергу цивільного і торгового права.

Другий підрозділ "Lex mercatoria і міжнародне приватне право" присвячено розглядові спільних рис і відмінностей між транснаціональним торговим правом та міжнародним приватним правом (МПрП).

Спільне між lex mercatoria і МПрП полягає в тому, що їхньою метою є правове регулювання міжнародних торгових і комерційних відносин між особами, які належать до різних національних правопорядків. Різниця між lex mercatoria і МПрП полягає, насамперед, у тому, що міжнародне приватне право розв'язує конфлікти (колізії) між колідуючими правовими системами і юрисдикціями різних держав шляхом вказівки конкретної правової системи, яка повинна регулювати певні правовідносини з іноземним елементом, тоді як дія норм lex mercatoria спрямована на недопущення подібних колізій шляхом застосування універсальних юридичних норм, здатних безпосередньо регулювати правовідносини, обтяжені іноземним елементом. Крім того, якщо кожна держава має своє особливе МПрП, відмінне від міжнародного приватного права будь-якої іншої держави, то lex mercatoria являє собою однакове, універсальне право. Відмінність між lex mercatoria і МПрП виявляється ще й у тому, що якщо предметом правового регулювання lex mercatoria є в основному відносини торгового характеру, то предмет правового регулювання міжнародного приватного права охоплює ще й сімейні та трудові відносини.

Дисертант розглядає ставлення до теорії lex mercatoria з боку зарубіжної та вітчизняної доктрини МПрП, а також простежує динаміку цього ставлення в контексті різних шкіл та напрямків у МПрП, зокрема, з погляду "інтернаціоналістів" і "конфліктуалістів".

Автор підкреслює, що хоча на поверхні взаємини між lex mercatoria і МПрП виявляються як конфлікт, проте, у глибині ці взаємини переростають у своєрідне творче змагання, яке сприяє розвитку обох правопорядків.

У четвертому підрозділі "Універсальне lex mercatoria і європейське lex mercatoria" увагу зосереджено на формуванні європейського lex mercatoria і його співвідношенні з універсальним lex mercatoria.

У юридичній літературі неодноразово робилися спроби обґрунтувати існування “європейського загального права” (Common Law of Europe) — своєрідного європейського lex