LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія та принципи транснаціонального торгового права (lex mercatoria)

також принципи і методи тлумачення міжнародних контрактів.

У першому підрозділі "Основні принципи lex mercatoria" відзначається, що однією з характерних рис lex mercatoria як нормативної системи є наявність у ній основних принципів, які користуються вищим авторитетом у рамках цієї специфічної нормативної системи.

Принципи, які справляють вплив на lex mercatoria, можна умовно поділити на дві категорій: основні і спеціальні принципи. Ті принципи, котрі є принципами загального міжнародного права і визначають параметри функціонування lex mercatoria, є основними принципами lex mercatoria. Хоча ці принципи, будучи нормами міжнародного права, в цілому спрямовані на регулювання міждержавних відносин і, як правило, не регулюють відносини за участю фізичних і юридичних осіб безпосередньо, водночас згадані принципи можуть застосовуватися щодо індивідів опосередковано, тобто за посередництвом держави. Приватні особи можуть також обрати дані принципи як норми, що застосовуються до приватноправових угод між ними.

Автор виділяє наступні види основних принципів lex mercatoria: 1) основні принципи міжнародного публічного права, які застосовуються до міжнародних приватноправових відносин; 2) принципи міжнародного економічного права; 3) принципи міжнародної торгівлі; 4) загальні принципи права; 5) загальні принципи приватного (цивільного і торгового) права; 6) загальні принципи міжнародного приватного права (МПрП).

Досліджуючи основні принципи міжнародного публічного права (МПП) в контексті теорії lex mercatoria, автор особливу увагу приділяє таким принципам, як: принцип суверенної рівності держав та принцип pacta sunt servanda. Зокрема, автор детально аналізує проблеми юридичного характеру, які виникають у зв'язку з принципом суверенної рівності держав у світлі екстратериторіального застосування іноземного законодавства в торгово-економічній сфері. Стосовно інших основних принципів МПП, то вони, будучи імперативними нормами, які зобов'язують держави, являють собою основу міжнародного публічного порядку, у рамках якого відбувається становлення lex mercatoria.

Серед принципів міжнародного економічного права (МЕП), які стосуються lex mercatoria, дисертант розглядає такі, як: принцип невід'ємного суверенітету держави над своїми природними ресурсами, багатствами й економічною діяльністю; принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків; принцип розвитку економічного співробітництва; принцип взаємовигідності економічного співробітництва; принцип незастосування економічної сили; принцип економічної недискримінації; договірний принцип найбільшого сприяння; принцип національного режиму; принцип вільної торгівлі; а також принцип вільної міжнародної конкуренції.

Важливе місце серед основних принципів lex mercatoria посідають також принципи міжнародної торгівлі, котрі багато в чому переплітаються з принципами МЕП, і навіть конкретизують ці принципи стосовно умов ведення міжнародної торгівлі. Принципи міжнародної торгівлі мають рекомендаційний характер і були вироблені Конференцією ООН по торгівлі і розвитку (Заключний акт від 15 червня 1964 р.). Послідовне проведення в життя цих принципів безсумнівно буде сприяти створенню сприятливих умов для подальшого розвитку світової торгівлі та lex mercatoria.

Загальні принципи права займають особливе місце в системі основних принципів lex mercatoria, оскільки, в силу свого універсального характеру, вони являють собою той правовий фундамент, на якому відбувається формування міжнародних комерційних відносин, у яких беруть участь представники різних правових систем і юридичних традицій. Використання порівняльно-правового методу дозволяє виявити і розкрити зміст загальних принципів права, що входять у нормативну систему lex mercatoria.

Дисертант аналізує і розкриває зміст, зокрема, наступних загальних принципів: принцип добросовісності (bona fides, bonne foi, good faith), принцип pacta sunt servanda, принцип незловживання правом, принцип sic utere tuo ut alienum non laedas (тобто використовуй свою власність так, щоб не шкодити власності іншого), принцип справедливості (equity), принцип відповідальності (responsibility), принцип повної компенсації (restitutio in integrum) за заподіяну шкоду, принцип пропорційності, принцип vis major (непереборної сили), принцип salus populi suprema lex (благо народу — вищий закон), принцип заборони несправедливого збагачення (unjust enrichment), принцип заборони відмови в правосудді (denial of justice), а також низка принципів презумпцій та загальних принципів у галузі процесуального права (наприклад, такі принципи, як "ніхто не може бути суддею у власній справі" (nemo judex in sua causa), "вислухай і іншу сторону" (audiatur et altera pars), позивач несе тягар доведення (actor incumbit probatio) тощо).

Дисертант також вважає, що, незважаючи на всю розмаїтість систем цивільного і торгового права різних держав, в цих системах, використовуючи метод порівняльно-правового аналізу, можна виділити принципи, які є спільними для систем приватного (цивільного і торгового) права всіх чи, принаймні, більшості країн світу. Ці загальні принципи приватного (цивільного і торгового) права властиві галузям цивільного і торгового права як таким, будучи універсальним фундаментом, без якого неможливе існування і розвиток цивільно-правових і торгових відносин у будь-якій країні. Найважливішими з цих принципів є такі: принцип правового захисту інституту приватної власності, принцип рівності суб'єктів цивільного і торгового права (громадян, організацій, держави) перед законом, принцип свободи договору, принцип диспозитивності, а також наявність “каучукових” норм.

Щодо загальних принципів МПрП, то питання про їхнє існування залишається досить дискусійним, оскільки кожна держава має свою власну систему норм МПрП і вправі за своїм розсудом регулювати майнові й особисті немайнові відносини, обтяжені іноземним елементом. Разом з тим, не можна не відзначити тенденцію, яка з часом посилюється, спрямовану на уніфікацію колізійних норм різних країн внаслідок взаємодії національних правових систем. Дана тенденція дозволяє говорити про поступове становлення в МПрП деяких загальних принципів, яких дотримується принаймні більшість національних правових систем. Автор пропонує перелік таких загальних принципів МПрП (наприклад, такі принципи, як: lex voluntatis, lex rei sitae, lex loci contractus, lex loci delicti comissi тощо). На його думку, цих принципів дотримується значна більшістю держав, і в цьому плані вони можуть мати значення для lex mercatoria остільки, оскільки в ньому виникає необхідність застосування не матеріальних, а колізійних норм.

Підбиваючи підсумки розгляду основних принципів lex mercatoria, дисертант звертає увагу на взаємодоповнюючий, а часом навіть і взаємозалежний характер багатьох з цих принципів, а також на те, що основні принципи lex mercatoria