LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Теорія та принципи транснаціонального торгового права (lex mercatoria)

містяться як у джерелах міжнародного, так і в джерелах національного права. Головним же критерієм, який дозволяє виділити ці різнорідні за своєю природою принципи як основні принципи lex mercatoria, є їхній фактичний вплив, який вони справляють на міжнародні комерційні відносини за участю приватних осіб.

У другому підрозділі "Спеціальні принципи lex mercatoria" розглядаються спеціальні принципи транснаціонального торгового права, які містяться в трьох основних джерелах: Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., Віденській конвенції ООН 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів і Принципах міжнародних комерційних договорів УНІДРУА. На думку автора, принципи договірного права, котрі визначають порядок укладання, дії та умови дійсності міжнародних комерційних контрактів, і які містяться в цих джерелах, як раз і є спеціальними принципами lex mercatoria.

Підбиваючи підсумки аналізу спеціальних принципів lex mercatoria, дисертант відзначає, що: по перше, дані принципи хоча і містяться в різних джерелах, однак в цілому мають багато спільного, оскільки ґрунтуються на загальних принципах права і конкретизують ці принципи у сфері договірних правовідносин; по друге, спеціальні принципи lex mercatoria повною мірою відображають специфіку lex mercatoria як правопорядку sui generis. Іншими словами, в спеціальних принципах lex mercatoria знайшли відображення такі його невід'ємні риси, як гнучкість, універсальність і демократичність.

Третій підрозділ "Принципи і способи тлумачення міжнародних комерційних контрактів" присвячено розгляду основних теорій, принципів і способів тлумачення міжнародних комерційних контрактів, оскільки правильне тлумачення контракту є найважливішою передумовою його правильного застосування.

В доктрині міжнародного права склалося декілька напрямків щодо природи і цілей тлумачення міжнародних договорів. Одні юристи (“суб'єктивісти”) вважають, що метою тлумачення є з'ясування наміру сторін при укладенні договору; інші теоретики, яких іноді називають “текстуалісти”, бачать головну мету тлумачення договорів у з'ясуванні змісту тексту договору. Третя група юристів вбачають мету тлумачення в з'ясуванні об'єкта і цілей договору (“функціональний” підхід). Боротьба між цими трьома напрямками відбилася і на документах, що закріплюють основні принципи тлумачення договорів. З погляду lex mercatoria, як вважає дисертант, найбільше значення мають ті принципи тлумачення, які містяться у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. (ст. 31 і 32), а також у Принципах УНІДРУА. Аналізуючи ці два документи, автор доходить висновку, що на відміну від Віденської конвенції, яка ґрунтується на “текстуалістському” підході до тлумачення договорів, Принципи УНІДРУА виходять з “суб'єктивного” підходу, який бере за основу в процесі тлумачення не текст договору, а намір сторін при укладенні договору.

Від принципів тлумачення слід відрізняти способи (прийоми) тлумачення, які, на відміну від принципів, не мають обов'язкової сили. У юридичній літературі виділяють наступні способи тлумачення договорів: словесне, чи граматичне, тлумачення; буквальне (літеральне) тлумачення; логічне тлумачення; систематичне тлумачення; телеологічне тлумачення; історичне тлумачення; звичайне (узуальне тлумачення).

На думку автора, розглянуті способи тлумачення являють собою необхідний юридико-технічний інструментарій, за допомогою якого здійснюється роз'яснення смислу тексту договору з метою його правильного застосування.

В четвертому розділі дисертації "Lex mercatoria у контексті гармонізації та уніфікації права міжнародної торгівлі" досліджуються питання гармонізації та уніфікації норм транснаціонального торгового права в окремих сферах міжнародної торгівлі, пов'язаних в основному з практичними аспектами здійснення зовнішньоекономічних операцій.

В першому підрозділі "Поняття гармонізації та уніфікації в області права міжнародної торгівлі" розкривається юридичний зміст понять "гармонізація" та "уніфікація", а також визначаються найбільш важливі сфери уніфікації та гармонізації з погляду транснаціонального торгового права. Як вважає дисертант, за своєю суттю lex mercatoria є результатом гармонізації норм, які регулюють міжнародну торгівлю, і тісно пов'язано з уніфікацією торгового права різних країн. При цьому під уніфікацією в області міжнародної торгівлі мається на увазі процес створення однакових матеріально-правових норм у національних правових системах за допомогою укладення міжнародних договорів, завдяки чому частково знімається необхідність у застосуванні колізійного методу в даній сфері. На відміну від уніфікації, гармонізація має на увазі використання не тільки міжнародних договорів, але також інших інструментів (торговельних звичаїв і узвичаєнь, модельних законів, типових контрактів тощо), спрямованих на досягнення значного ступеня однаковості норм, що регулюють міжнародну торгівлю.

Іншими словами, термін "гармонізація" має більш широке значення, ніж термін "уніфікація", оскільки гармонізація логічно містить в собі уніфікацію в якості одного з методів. Виходячи з цього автор робить висновок, що lex mercatoria можна представити як сукупність "гармонізованих" норм, які регулюють транснаціональні торгові відносини.

У зв'язку з тим, що міжнародний контракт між суб'єктами міжнародної торгівлі охоплює цілу низку різних аспектів, які відносяться до області права міжнародної торгівлі, автор досліджує такі сфери цього права: 1) міжнародна купівля-продаж товарів; 2) міжнародні перевезення; 3) валютно-фінансові питання міжнародних контрактів; 4) міжнародний захист іноземних інвестицій.

В другому підрозділі "Lex mercatoria і міжнародні контракти купівлі-продажу товарів" розглядаються міжнародні контрактні зобов'язання, оскільки вони являють собою центральний елемент предмета правового регулювання lex mercatoria. Автор підкреслює, що оскільки створення системи однакових норм, які визначають порядок укладення, дії та умови дійсності міжнародних комерційних контрактів є найважливішою передумовою нормального функціонування міжнародних торгово-економічних зв'язків, міжнародне (транснаціональне) контрактне право, під яким розуміється сукупність таких норм, можна вважати основною галуззю lex mercatoria. У цьому підрозділі автор, зокрема, детально аналізує положення таких міжнародних конвенцій та документів, які лежать в основі міжнародного контрактного права: Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р., Гаазька конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів 1986 р., Конвенція про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 р., Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА, а також Міжнародні правила по уніфікованому тлумаченню торгових термінів (ІНКОТЕРМС).

Підбиваючи підсумки розгляду міжнародних