LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Типи праворозуміння як методології основних філософсько-правових дискурсів

25


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ







КРАВЕЦЬ ВІТАЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ



УДК 340.115+340.12+340.15




ТИПИ ПРАВОРОЗУМІННЯ ЯК МЕТОДОЛОГІЇ ОСНОВНИХ ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИХ ДИСКУРСІВ




Спеціальність 12.00.12 – філософія права






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук













Київ – 2003

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ України, МВС України



Науковий керівник

Кандидат філософських наук, доцент

Чміль Борис Федорович,

Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри філософії права та юридичної логіки



Офіційні опоненти:

Доктор юридичних наук, професор

Мурашин Олександр Геннадійович,

Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри теорії держави та права




доктор філософських наук, професор

Ярошовець Володимир Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії філософії



Провідна установа

Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, МОіН України, м. Харків



Захист відбудеться “16” січня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.007.01 Національної академії внутрішніх справ України, МВС України за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл., 1.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України, МВС України за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл., 1.




Автореферат розісланий “15” грудня 2003 р.








Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Трансформація українського суспільства в напрямі цивілізованих форм організації неможлива без утвердження його на засадах права, інтерес до якого ніколи не послаблювався ні у теоретиків права, що розглядають його в ширшому соціальному контексті, намагаючись вийти за межі суто емпіричного чи прагматичного бачення права, ні у філософів, які у вирішенні цієї проблеми вбачають важливу умову цілісного розуміння суспільних процесів і впливу на них.

Сучасний період розвитку філософії права відзначається не лише переосмисленням існуючих правових вчень, а й створенням низки нових концепцій. Бурхливі соціальні перетворення і демократичні процеси в усіх сферах суспільного життя незалежної Української держави сприяють інтеграції різних типів праворозуміння, породжують як оновлення методологічних підходів у визначенні сутності, змісту, форм існування права, так і докорінний перегляд правових цінностей.

Аналізуючи типи праворозуміння слід зазначити, що у філософсько-правовій літературі основний акцент робиться на їх дослідженні як протилежних наукових парадигм, а їх теоретико-методологічній значущості недостатньо приділяється уваги для вирішення найважливіших з-поміж інших соціальних питань – проблем права, що набирають статусу “вічних” та “незмінних” і перебувають в центрі обговорення громадськості та наукової спільноти.

Актуальність даної теми зумовлена і тим, що у правовій науці на сьогодні не вироблено єдиної позиції стосовно розуміння самого поняття права. Безперечно, право є одним з найважкодоступніших об’єктів пізнання і здебільшого визначається як продукт та інструмент держави, засіб здійснення політичних цілей, а не як складний світ, багатогранна реальність з власними закономірностями, своїм улаштуванням і логікою розвитку, що відрізняє його від інших сфер людського буття.

В численних публікаціях з проблем праворозуміння актуалізуються питання про методологічні та загальнотеоретичні засади аналізу цих проблем. Позитивістська методологічна доктрина праворозуміння, що тривалий час широко визнавалась, поступилася місцем іншим вченням, серед яких істотно виокремлюється правова антропологія як пріоритетний напрям сучасного соціогуманітарного знання. Дослідження цієї проблеми може дати досить плідні результати для визначення системи методології праворозуміння.

Узагальненням теоретичних надбань у розробці основних напрямів філософсько-правової думки слід вважати праці відомих українських вчених: К. Жоля, Р. Калюжного, М. Кельмана, М. Козюбри, А. Колодія, В. Копєйчикова, М. Костицького, О. Манохи, М. Панова, П. Рабіновича, В. Селіванова, В. Скиби, О. Тихомирова, Л. Шкляра та ін.; дослідників зарубіжжя: М. Александрова, С. Алексєєва, Л. Воєводіна, В. Кудрявцева, О. Лейста, Р. Лівшица, Г. Мальцева, В. Нерсесянца, Ю. Тихонравова, Л. Явича та ін.

Щодо з’ясування взаємозв’язку сутності і явища, змісту і форми в праві плідними є роботи А. Васильєва, О. Гьоффе, С. Зівcа, Д. Керімова, В. Свінціцького, Ю. Симона, А. Ушакова, Р. Халфінової; співвідношення права і суспільної свідомості – В. Желтової, В. Казміренка, Б. Кістяківського, В. Лукашової, В. Медведєва, Є. Недбайла, Г. Остроумова, В. Татенка; зв’язку права і особистості – І. Власенка, Я. Кондратьєва, В. Кучинського, В. Синьова, Е. Соловйова, С. Яковенка; взаємообумовленості права, свободи і справедливості – О. Бандури, І. Бичка, О. Єкімова, Т. Знаменської, М. Ібрагімова, Л. Кравченка та ін.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є творчі доробки провідних вітчизняних науковців: О. Бандурки, В. Бачиніна, І. Бойко, В. Вовк, О. Гарника, О. Гвоздіка, С. Гусарєва, О. Данільяна, В. Забігайла, А. Зайця, Л. Казміренко, А. Козловського, І. Кондратьєва, В. Ларіонової, С. Максимова, В. Мельничука, О. Мурашина, В. Погорілка, Ю. Римаренка, С. Сливки, В. Сущенка, В. Тація, Б. Чміля, В. Шаповала, В. Шкоди, Г. Юхновця, В. Ярошовця та ряду інших.

Останнім часом в Україні написано чимало монографій, захищено десятки дисертацій із проблем права, проте це не знижує актуальності теми дослідження, навпаки, комплексний науковий аналіз основних типів парадигмального правового мислення (позитивістського і природно-правового) дозволяє всебічно дослідити у праві його предметну форму і духовно-ідеальну сутність. Відтак запропоноване дослідження