LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Тлумачення актів цивільного законодавства України

навпаки.

РозділIII “Систематичне тлумачення актів цивільного законодавства” складається із двох підрозділів. У підрозділі 3.1 “Врахування при тлумаченні категорій “система законодавства”і “система права” звертається увага на те, що попри наявність глибоких досліджень проблем системи права в теорії права відсутнє розуміння тієї значної відстані, яку слід подолати для того, щоб перейти із системи законодавства в систему права при тлумаченні актів законодавства. Зокрема, це веде до визнання норм-засад, норм — принципів, норм — цілей, норм — оголошень, норм — визначень, норм — строків, відсильних і бланкетних норм. Виокремлення таких “норм” свідчить про невиправдане наближення явищ, що знаходяться в системі законодавства, до явищ, які знаходяться в системі права. Якщо норма права визнається правилом поведінки, яке має принаймні гіпотезу і диспозицію, то правовою нормою не можна визнавати положення актів законодавства, в яких формулюються засади, принципи, цілі,

оголошення, визначення, строки. Ці положення лише використовуються при конструюванні гіпотез та диспозицій правових норм.

Сконструювати норму цивільного права на базі цивільного законодавства означає зібрати її із окремих положень законодавства, виявити відносини, на які вона поширюється та визначити у такий спосіб галузеву належність правової норми.

Підрозділ 3.2 “Врахування системних зв'язків положень актів цивільного законодавства і норм цивільного права” присвячений врахуванню системних зв'язків для усунення невизначеності змісту норм цивільного права та для виправлення недоліків формулювань положень актів цивільного законодавства. Зокрема, показуються системні зв'язки ч. 1 ст. 924 ЦК із положеннями ст. 1, 9 ЦК, ст. 175, 314 ГК, ст. 15 Закону “Про транспорт”, ст. 23 Закону “Про залізничний транспорт”, ст. 31 Статуту залізниць України і на цій підставі зроблено висновок про те, що судова практика у таких спорах, яка склалась і знайшла відображення у відповідному роз'ясненні Вищого господарського суду, підлягає зміні.

Як здійснюється усунення недоліків формулювань положень актів цивільного законодавства шляхом врахування системних зв'язків, показується на прикладі п. 5 ч. 1 ст. 988 ЦК, де помилково вживається слово “страховиком” замість слова “страхувальником”, ч. 1 ст. 707 ЦК, де замість слова “належної”“ використане слово “неналежної”.

Розділі IV “Інші способи тлумачення актів цивільного законодавства” складається із трьох підрозділів. У підрозділі 4.1 “Лінгвістичне (мовознавче) тлумачення”пропонується привести термінологію, яка використовується для позначення даного виду тлумачення та його різновидів, у відповідність із класифікацією відповідних наук. Як родове має використовуватись поняття лінгвістичного тлумачення. Його видами є лексичне і граматичне. Синтаксичне тлумачення є різновидом граматичного. Лексичне тлумачення охоплює собою семантичне (стосується виявлення прямого і переносного значення слів), фразеологічне і етимологічне тлумачення. Синтаксичне тлумачення полягає у врахуванні побудови речень у тексті нормативно-правових актів. Не виключається виокремлення стилістичного тлумачення, але воно має обмежене значення, оскільки стилістика пов'язана перш за все з вишуканою словесністю, а головною задачею є чітке викладення правотворчим органом своєї думки, а не надання тексту акта законодавства вишуканої форми. Практичне значення стилістичне тлумачення може мати лише при аналізі тексту

акта цивільного законодавства у випадках, коли виникає питання про те, використання подібних термінів обумовлене прагненням правотворчих органів до урізноманітнення термінології чи викликане прагненням надати тексту акта законодавства особливого змісту.

При аналізі низки положень актів цивільного законодавства показується значення синтаксичного тлумачення. Звертається увага на те, що у практиці як правотворчості, так і правозастосування намітилась тенденція до нехтування синтаксичним елементом.

У підрозділі 4.2 “Логічне тлумачення актів цивільного законодавства” заперечення деякими науковцями логічного тлумачення пов'язується з відсутністю достатньої визначеності стосовно змісту цього поняття. Дисертант погоджується з тим, що будь-яке тлумачення має відповідати логіці людського мислення, а тому воно завжди є логічним. Разом з тим, є дві логічні операції, для позначення яких доцільно було б виокремлювати такий вид тлумачення.

Перша із названих операцій полягає у відтворенні у мисленні на підставі положення акта цивільного законодавства правовідносин, на які поширюється чинність даного положення, з метою усунення його невизначеності чи недоліків.

Друга логічна операція, яка охоплюється поняттям логічного тлумачення, - це співпоставлення суміжних положень актів цивільного законодавства з метою виявлення тих правових приписів, які текстуально в акті законодавства не закріплені, але випливають із логічного зв'язку між суміжними, а інколи — дещо більш віддаленими положеннями, а також з метою усунення невизначеності або недоліків правових приписів. Так, у судовій практиці частину 3 ст. 4 Закону “Про обіг векселів в Україні” (“умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем”) було витлумачено так, що тут формулюється дозвіл на необмежене застосування векселів при здійсненні розрахунків, якщо виконана вимога про включення в договір умови про такий спосіб розрахунків. Але із логічного зв'язку частини З ст. 4 названого Закону з частиною першою та другою цієї ж статті випливає, що розрахунки з використанням векселів допускаються за наявності двох умов: 1) це передбачено договором; 2) наявність на

момент видачі векселя заборгованості трасата або векселедавця перед трасантом.

У підрозділі 4.3 “Врахування деяких інших чинників при тлумаченні положень актів цивільного законодавства” досліджується вплив на тлумачення актів цивільного законодавства історичного чинника, мети таких актів, а також ідей верховенства права, які знайшли своє закріплення в Конституції України, а також у ст. 3 ЦК.

Зміна соціально-економічної і соціально-правової ситуації по-різному може вплинути на тлумачення актів цивільного законодавства. Свого часу зміна соціально-економічної ситуації в Україні привела до того, що не стало соціалістичних організацій, а Цивільний кодекс 1963 р. широко використовував це поняття. Судова практика аж до моменту прийняття нового Цивільного кодексу так і не змогла опрацювати єдине розуміння положень, які містили зазначення на соціалістичні організації. Врахування історичного чинника давало підстави для тлумачення