LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...


25


ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ







ЮДІН ЗОРЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ






УДК 340.12





ТЛУМАЧЕННЯ ДОГОВОРУ






Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень









АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук








Одеса - 2004


Дисертацією є рукопис.



Робота виконана в Одеській національній юридичній академії

Міністерства освіти і науки України.



Науковий керівник доктор юридичних наук, професор

Оборотов Юрій Миколайович,

Одеська національна юридична академія,

завідувач кафедри теорії держави і права.



Офіційні опоненти : доктор юридичних наук, професор

Козюбра Микола Іванович,

Національний університет “Києво-Могилянська Академія",

професор кафедри міжгалузевих правових наук


кандидат юридичних наук, доцент

Крижанівський Анатолій Федорович,

Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ,

проректор з наукової роботи.



Провідна установа Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра історії та теорії держави і права (м. Львів).





Захист відбудеться “9” жовтня 2004 року о 10 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41. 086. 01 Одеської національної

юридичної академії за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2.




Автореферат розісланий “6” вересня 2004 року.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Р. Біла


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Глибокі соціальні зміни, які переживає Україна, поступово приводять до того, що законодавство перетворюється на сучасний механізм обмеження держави, закріплення устрою правової держави і забезпечення можливості розвитку недержавних інститутів. Сфера індивідуальної автономії особистості звільняється від довільного вторгнення держави, її органів і посадових осіб, а сама особистість одержує реальну можливість гармонійного прояву, взаємодії та розвитку.

Демократизація соціального і державного життя, активне впровадження приватноправових основ, лібералізація економічних відносин підвищили значення правових засобів і в першу чергу – договору. Прогресивний розвиток права пов'язаний з неухильним розширенням сфери договірних відносин, основою яких є принципи згоди і волі. Зазначена тенденція є універсальним значенням договірних начал як у політичному так і в економічному житті. Саме договір став своєрідним локомотивом, що привів у погоджений рух величезний комплекс суспільних зв'язків, які раніше мали хаотичний характер.

Договір є однією з найбільш давніх правових конструкцій, і його конституююча ознака – досягнута контрагентами згода – набуває визначального значення в сучасному праві.

Однак усне і письмове слово, інші знакові символи, за допомогою яких особи вступають у правові відносини, не завжди адекватно відображають їхні прагнення. До того ж, сторони при укладанні договору найчастіше забувають про питання, важливість яких прояснюється пізніше. Не випадково, що запровадження права у життя, у поведінку людей завжди пов’язане зі з’ясуванням змісту норм права, індивідуальних рішень, договорів. Іншими словами, необхідність тлумачення супроводжує право у самих різних формах його прояву.

Значення тлумачення права істотно зростає у теперішній час, коли соціальна і юридична практика поступово відходить від традиційних для нашого суспільства уявлень про право як установлення держави, а в юридичній доктрині актуалізується думка про необхідність розрізнення “правових” і “неправових” законів, про доцільність закріплення в законодавстві та інших правових нормативах різних механізмів, що дозволяють блокувати дію “застарілих”, “несправедливих”, “абсурдних” та інших розпоряджень такого характеру.

Тим часом, проблема тлумачення права в ракурсі тлумачення договору в загальнотеоретичному правознавстві по суті не одержала належного висвітлення, а сьогодні потрібна не тільки докладна наукова розробка проблеми, але і створення методики тлумачення договору, з урахуванням сучасних правових реалій, способів, прийомів і правил здійснення інтерпретаційної діяльності.

Загальнотеоретичну основу дисертаційного дослідження склали роботи С.С.Алексєєва, М.І.Бобнєвой, Є.В.Васьковського, А.Б.Венгерова, С.Й.Вільнян-ського, С.О.Голунського, Н.Л.Граната, А.І.Денисова, В.В.Іванова, С.В.Ківалова, А.І.Ковлера, М.І.Козюбри, В.В.Копєйчикова, Н.М.Коркунова, Ю.К.Краснова, А.Ф.Крижанівського, В.В.Лазарєва, Т.Е.Насирової, П.Є.Недбайла, В.С.Нерсесян-ца, А.В.Осипова, І.С. Перетерського, А.С.Піголкіна, Л.В.Соцуро, Б.П.Спасова, М.С.Строговича, В.М.Сирих, Ф.В.Тарановського, Л.В.Тихомирової, М.Ю. Тихо-мирова, Ю.Г.Ткаченка, В.М.Хропанюка, А.Ф.Черданцева, А.С.Шабурова, М.Д.Шаргородського, Б.С.Єбзеєва, П.С. Елькінда, Л.С.Явича та ін.

Незважаючи на те, що питання тлумачення договору в загальнотеоретичних юридичних дослідженнях вчених України поки що не одержали детальної розробки, можна виділити розгляд цієї проблематики у роботах В.Б.Авер’янова, Ю.Л.Власова, А.А.Козловського, А.М.Колодія, В.Є.Мармазова, Ю.М.Оборотова, Н.Н.Пархоменка, П.М.Рабіновича, Н.О.Саніахметової, О.Ф.Скакун, О.В.Сурілова, Ю.М.Тодики, Є.О.Харитонова та ін.

Дослідження концептуальних основ інтерпретаторської діяльності і договірної форми відносин забезпечене використанням праць зарубіжних вчених і філософів, зокрема, Ч.Беккаріа, К.Біндінга, Е.Врублевського, Г.Гадамера, В.Дільтея, О.Конта, Х.Кьотца, Ф.Макнотена, Т.Маунца, П.Рікера, Н.Рулана, К.Опалєка, В.Таджера, К.Цвайгерта, Дж.Уррі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до фундаментальної теми “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 0101U0001195), наукової програми Міністерства освіти і науки України “Актуальні проблеми побудови демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії на 2001–2005 рр., а також плану науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права Одеської