LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...


національної юридичної академії на 2001–2005 рр. “Традиції і новації в правовому розвитку (теоретичний аспект)”.

Мета і задачі дослідження. Основною метою роботи є дослідження в рамках системного підходу методології тлумачення права, науковий аналіз загальнотеоретичних основ тлумачення договору, а також дослідження його теоретичної і процесуальної моделі, перевірка її на реалізуємість на прикладі цивільного, адміністративного і міжнародного договорів, розробка практичних рекомендацій з удосконалення інтерпретації договорів.

З метою дослідження пов’язані постановка і вирішення таких задач:

аналіз поняття “тлумачення права” з урахуванням великої кількості існуючих підходів;

визначення концептуальних основ інтерпретаційної діяльності у правовій сфері;

дослідження тлумачення права і праворозуміння в їхніх взаємозв’язку і взаємообумовленості;

обґрунтування значущості герменевтики при здійсненні інтерпретаційної діяльності у правовій сфері;

виділення різновидів тлумачення права та організаційних форм інтерпретаційної діяльності у правовій сфері;

дослідження соціально-правового значення договору і загальнотеоретич-них основ його тлумачення;

розгляд співвідношення волі і волевиявлення сторін у процесі тлумачення договору;

розробка науково-практичних рекомендацій зі здійснення інтерпретаційної діяльності договірних форм поведінки людей.

Об’єктом дослідження є інтерпретаційна діяльність, яка здійснюється у правовій сфері, зокрема, у сфері договірних відносин, та її видова характеристика.

Предметом дослідження є тлумачення договору, яке здійснюється при формуванні, реалізації і застосуванні права.

Методи дослідження.Методологічною основоюдослідження є наукові методи, які базуються на вимогах об’єктивного і всебічного аналізу питань і проблем здійснення інтерпретаційної діяльності у правовій сфері. В основу методології дослідження покладений весь комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять широке застосування у сучасній науці теорії права. Так, системний метод використаний при розробці понятійних, гносеологічних і методологічних проблем здійснення інтерпретаційної діяльності у правовій сфері; герменевтичний метод розкриває нові можливості для тлумачення права в умовах калейдоскопічних змін у законодавчій сфері; антропологічний метод використаний для аналізу формування волі і волевиявлення у процесі договірних відносин, виявлення їх форм і взаємин при тлумаченні договору; догматичний метод знадобився при дослідженні співвідношення праворозуміння і тлумачення права, конкретних способів тлумачення права; порівняльно-правовий (компаративний) метод послужив для розробки фундаментальних положень здійснення інтерпретаційної діяльності у правовій сфері та аналізу правових нормативів і юридичної діяльності різних держав при тлумаченні норм договірного і недоговірного характеру; метод кількісного і якісного аналізу використовувався для з’ясування ефективності норм, які регламентують інтерпретаційну діяльність. Застосування методів багатофакторності, моделювання і прогнозування дало можливість розробити пропозиції щодо удосконалення інституціонально-процесуальних і результативно-статутарних аспектів інтерпретаційної діяльності у правовій сфері.

Наукова новизна одержаних результатів.Дисертація є першим в Україні комплексним загальнотеоретичним науковим дослідженням питань тлумачення договору. Наукова новизна роботи визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей і тенденцій розвитку інтерпретаційної діяльності у зв’язку з підвищенням ролі договору в умовах демократизації суспільного і державного життя України.У дисертації пропонуються нові концептуальні ідеї, положення і висновки, отримані особисто здобувачем:

вперше у вітчизняній науці теорії права здійснено спробу цілісного і комплексного дослідження поняття тлумачення права з акцентом на нерозривному зв’язку тлумачення з розумовою діяльністю інтерпретатора;

запропоновано авторську концепцію здійснення системного аналізу поняття “тлумачення права” в контексті інтегративного розуміння права і сформованих сучасних правових і політичних реалій;

дістало подальшого розвитку положення щодо важливої ролі інтерпретаційної діяльності в сучасних умовах;

сформульовано висновок про зміну загальнотеоретичної ролі договору, який виступає як гнучка правова форма при розв’язанні протиріч, які виникають між суб’єктами права;

удосконалено висновок щодо значної ролі герменевтики у процесі тлумачення договору;

сформульовані рекомендації щодо модифікації способів, прийомів та правил тлумачення права в процесі тлумачення договору;

переосмислено співвідношення волі та волевиявлення сторін під час інтерпретації договору;

обґрунтовано тезу про те, що проблему тлумачення договору актуалізує регулятивна природа договірних відносин, які виникають з ініціативи суб’єктів ще до їхнього нормативно-правового врегулювання;

зроблено висновок про реальну можливість більш широкого використання договору в процесі регулювання суспільних відносин.

Практичне значення одержаних результатів пов’язане з формуванням цілісної картини тлумачення права й інтерпретаційної діяльності у контексті становлення, розвитку і реалізації договірної форми, що може бути використане по таких напрямках:

у законотворчій діяльності – Верховною Радою України при розробці і прийнятті законів, внесенні до них змін, зокрема, закріпленні принципів тлумачення договорів, передбачених Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969 р., та іншими міжнародно-правовими актами в Цивільному кодексі України;

у практичній діяльності – в системі органів виконавчої та судової влади України при інтерпретації законодавчих та інших нормативних актів;

у науково-дослідній роботі – для подальшого аналізу проблем становлення і розвитку системи джерел права, обґрунтування необхідності більш широкого використання договору як джерела права;

у навчальному процесі – при вивченні поняття “тлумачення права” у курсі теорії держави і права, формуванні навичок інтерпретаційної діяльності у студентів; при підготовці підручників, посібників, практикумів з теорії держави і права за вказаною темою.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі теорії держави і права Одеської національної юридичної академії.

Положення дисертації обговорювалися на 4-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (березень 2001 р., м. Одеса), на 5-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (квітень 2002 р., м. Одеса), на 6-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (квітень 2003 р., м.Одеса), на 7-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (квітень 2004 р., м. Одеса).

Результати дисертаційного дослідження використовувалися автором у навчальному процесі, при проведенні семінарських занять з теорії держави і права.

Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у 7 наукових статтях, які опубліковані у виданнях, перелік