LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Тлумачення Конституції України: питання теорії і практики в контексті світового досвіду

Тимченка, М.Ю. Черкеса, В.М. Шаповала, та ін., а також праць зарубіжних учених, чий значний внесок в теорію та практику тлумачення конституції беззаперечний, серед них С.С. Алексеєв, У. Андерсон, С.В. Боботов, П. Бромхед, Ж. Бордо, М.В. Вітрук, Е. Вейдер, Е. Гріффіт, Р. Давід, М. Дюверже, А. Дайсі, Б.С. Ебзеєв, Г. Еллінек, Н.М. Коркунов, В.А. Кряжков, Г. Кельзен, В.В. Лазарев, В.І. Лафітський, Ф. Люшер, А.А. Мішин, А.С. Піголкін, К. Патерсон, М. Прело, І. Савіньї, В.А. Туманов, Ю.А. Тихомиров, А. та С. Тюнк, Л. Фрідмен, Е. Фріман,

Д. Хобс, Т.Я. Хабрієва, А.Р. Черданцев, Р. Шарлет, М. Шапіро, Г. Штайнбергер та ін.

Емпіричною основою дослідження були Конституція України, діюче українське законодавство, конституції зарубіжних держав та їхнє законодавство про конституційний контроль.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Одеської національної юридичної академії і є складовою частиною загальної науково-дослідницької роботи Одеської національної юридичної академії на тему "Актуальні проблеми становлення демократичної, соціальної, правової держави у відповідності до вимог Конституції України".

Мета і задачі дослідження складаються з виділення, розгляду і оцінки найважливіших дискусійних проблем інституту тлумачення конституції. Дисертант вважає, що не всі аспекти функціонування інституту тлумачення конституції знайшли належне висвітлення в спеціальній літературі. Саме тому існує необхідність в дослідженні, яке проведене дисертантом.

Метою дослідження е проведення компаративно-правового аналізу моделей тлумачення конституції, а також в межах цього аналізу комплексне вивчення основних засад функціонування інституту тлумачення Конституції в Україні.

Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити наступні задачі:

- визначити витоки інституту тлумачення конституції;

- вирішити проблемні питання, пов'язані з теорією тлумачення конституції. В межах терміну "інститут тлумачення конституції", на основі комплексного підходу, визначити поняття "офіційне тлумачення конституції";

- проаналізувати роботу та узагальнити досвід Конституційного Суду України із офіційного тлумачення Конституції України;

- довести унікальність тлумачення конституції в справі вирішення парадоксу "сталості/мінливості" конституції;

- узагальнити теоретичний та практичний досвід зарубіжних держав з тлумачення конституції;

- розробити пропозиції щодо удосконалення законодавства України, яке регулює питання тлумачення Конституції, з метою підвищення рівня якості роботи Конституційного Суду України, Верховної Ради України тощо.

Об'єкт дослідження - тлумачення конституції, як вид діяльності органу конституційного контролю, сутнісна характеристика конституційного контролю.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні та практичні питання, пов'язані з тлумаченням конституції, зі зміщенням акцентів в сторону компаративного аналізу.

Методи дослідження. Методологічними основами дисертації є принципи, методи і способи, які забезпечують істинність дослідження та вирішення завдання і цілей, що були поставлені. В процесі реалізації поставлених задач, дисертант спирався на методологічний принцип історизму. Принцип історизму забезпечує багатостороннє висвітлення генези та еволюції інституту тлумачення конституції. Крім цього, методологічну основу дисертації становить компаративно-правовий розгляд наукових проблем. Політологічний метод використовувався в ході дослідження політизаційних та політологізаційних сторін діяльності органу-інтерпретатора конституції. З погляду на специфіку роботи застосування методів дослідження має комплексний характер, при цьому виділяються загальнонаукові методи:

системний; формально-логічний; філософські - діалектичний; спеціальні - формально-юридичний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що в науці конституційного права України в рамках єдиного комплексного дослідження здійснена спроба системного компаративно-правового аналізу існуючих моделей тлумачення конституції. При цьому окремо виділяється різновид тлумачення конституції, який існує в Україні, що дозволило визначити основні засади його функціонування, відкриваючи при цьому шляхи для подальшого його вивчення і поглиблення знань.

Багатовекторне сприйняття категорії "тлумачення конституції" дозволило визначити та дослідити основні суттєві моменти її існування, а саме: критерії розмежування термінів "тлумачення конституції" та "офіційне тлумачення конституції"; досліджується питання множинності об'єкту тлумачення Конституції України; визначаються категорії "мета тлумачення конституції"", "тлумачення конституції", "офіційне тлумачення конституції"; вводяться в науковий обіг поняття "інститут тлумачення Конституції", "тлумачення конституції", "результат тлумачення конституції", "стандарт тлумачення конституції".

У контексті повноважень органу конституційної юстиції тлумачення конституції розглядається як невід'ємний і основний його інструмент в утвердженні принципу розподілу влад та системи отримань і противаг.

Системний аналіз діяльності Конституційного Суду України дозволив визначити засади функціонування в Україні тлумачення Конституції, де аналізується історично-правовий аспект, правові засади функціонування і аналіз практичної сторони діяльності Конституційного Суду України щодо тлумачення Конституції України.

Наукова новизна знаходить своє відображення у таких положеннях:

- генеза інституту тлумачення Конституції України є цілком закономірним явищем, що випливає з попередніх етапів держав-

ного будівництва, а процес його еволюціонування характеризується видозмінюваннями, з переходами на нові кількісний та якісний рівні. Існування сучасної системи тлумачення Конституції в Україні стало логічним наслідком еволюційної трансформації радянської системи тлумачення конституції;

- вирішення проблеми відповідності юридичної і фактичної конституції, раціонально, за допомогою тлумачення конституції;

- визначаючи природу органу-інтерпретатора конституції як юридико-політичну, стверджується не припустимість розгляду питань компетенції Суду з точки зору політичної доцільності;

- стверджується особлива природа актів тлумачення Конституції і те, що практика розміщення поряд з мотивуючою частиною рішення про тлумачення Конституції України, окремої думки судді, не є доцільною з погляду на рівень тлумачень;

- необхідність нормативного тлумачення як повноваження органу конституційної юстиції в перехідний період для держав "молодої демократії". Дослідження