LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Тлумачення Конституції України: питання теорії і практики в контексті світового досвіду

зважаючи на принципи: кожне наступне тлумачення лише підтверджує дійсний сенс

норми конституції. Квінтесенція функціонування тлумачення конституції в межах американської моделі - забезпечення взаємодії статутного та загального права, здійснення опосередкованого зв'язку між волею законодавця, суддівським розсудом, державою, суспільством, окремою особою та інтересами цих груп. Крім цього, його покликання - забезпечення підтримки існуючого в суспільстві балансу інтересів.

Підрозділ 1.2. "Особливості європейської моделі тлумачення конституції" присвячено аналізу цього різновиду тлумачення конституції.

Насамперед вказується на принципову відмінність цієї моделі тлумачення конституції - створення спеціального судового органу, який діє в межах європейської моделі конституційної юстиції.

Серед причин, що призвели до виникнення своєрідної моделі конституційної юстиції та тлумачення конституції, і які унеможливили рецепцію знаної на той час американської моделі, вказуються принципові відмінності правових систем Європи та Америки, різність характерів конституцій (жорстка і загальна Конституція США та гнучкі і деталізовані європейські), несхожість судових систем Європи і Америки та ін.

Особливість європейської моделі тлумачення конституції у тому, що вона має свого основоположника Г.Кельзена, теоретичні напрацювання якого призвели до створення органу конституційної юстиції і системи в цілому. Необхідність створення органу, що стоїть на сторожі конституції, базується на теорії розподілу влад та тезі про значимість стабільності конституції для нормального функціонування держави. З тих часів європейська правова думка вважає, що головний зміст існування системи конституційного нагляду - тлумачення конституції (А. та С. Тюнк).

Аналіз європейської моделі для зручності та повноти дослідження проводиться шляхом вивчення досвіду окремих країн, які є типовими представниками основних різновидів європейської моделі. При цьому увага акцентується на загальних особливостях європейської моделі, а саме:

- тлумачення здійснює спеціальний судовий або квазісудовий орган, що є автономним відносно загальної судової системи;

- тлумачення є функцією цього органу, на що прямо вказується в

конституціях, або органічно випливає з інших повноважень

цього органу.

Дисертантом аналізується досвід Франції, ФРН, Австрії та ін. Окремо досліджується становлення європейської моделі в країнах "молодої демократії" Східної Європи, постколоніальних країнах Азії та Африки. В цілому завершеності дослідженню надає аналіз дос-

віду Британії, у правових традиціях якої коріння, і американської, і європейської моделей.

При аналізі запозичень європейської моделі увага акцентується на помилках та упущеннях, що супроводжували цей процес, коли запозичені демократичні інститути відігравали лише декоративний характер через нерозуміння або нехтування їх суттю. Такі девіації лише дискредитували ідеї конституційного нагляду та тлумачення конституції.

Поряд з дослідженням різновидів європейської моделі досліджується методологічна та доктринальна база тлумачення конституції.

У підрозділі 1.3. "Радянський та пострадянські погляди на тлумачення конституції" показано шляхи розвитку цього інституту в країнах СНД і Балтії. Результатом ретроспективного дослідження існування тлумачення конституції в радянській державі стало визначення особливостей, що дали змогу виділити окремо радянську модель, характерними рисами якої є:

- автентичне тлумачення вищого представницького органу;

- декоративний характер, незадієність тлумачення в державному

житті.

Досліджуючи причини, що призвели до виникнення радянської моделі, автор вбачає їх, насамперед, в марксистсько-ленінській концепції держави з пануванням принципу повновладдя рад, і його результатом - верховенством парламенту. Крім того, практика радянських часів пішла шляхом прийняття нових конституцій, а не модернізацією старих, що безумовно відбилось на стабільності держави. З іншого боку, фіктивність існування тлумачення конституції була в значній мірі викликана фіктивністю радянських конституцій.

Автором аналізуються причини, що зумовили поступовий відхід від радянської моделі, причому шлях, яким здійснювався такий відхід, названо еволюційною трансформацією. Основна причина модернізації радянської моделі - практична нездатність здійснювати конституційний контроль і тлумачити конституцію. Одночасно аналізуються причини відмови від запозичення європейської моделі. Незважаючи на очевидну паліативність створеного Комітету Конституційного нагляду СРСР, відзначається і та позитивна роль, яку він відіграв. Основне значення цього органу в тому, що він був сполучною ланкою від радянської до європейської моделей.

Окрему частину підрозділу складає дослідження сучасного стану тлумачення конституції в країнах СНД і Балтії. Автором запропонована класифікація цих країн залежно від різновиду моделей тлумачення, що їх було започатковано в кожній з країн. Найбільше уваги при аналізі сучасного стану функціонування тлумачення конституції приділено Росії, оскільки вона має найбільший досвід у цьому питанні.

Результатом аналізу став висновок про те, що в Росії існує різновид європейської моделі, схожий на ту, що діє у ФРН, проте з власними значними особливостями, основна з яких - існування в Росії офіційного тлумачення Конституції, чого не знає класична європейська модель. Аналіз досвіду Росії в справі тлумачення конституції дав змогу визначити негативні моменти, основний з яких - можливість значної політизації органу-інтерпретатора конституції. Одночасно з дослідженням федерального рівня, автор намагається узагальнити досвід суб'єктів федерації. Основний висновок аналізу стану тлумачення конституції на рівні суб'єктів федерації - недостатньо чітке розуміння природи та сенсу існування системи охорони та тлумачення конституції зумовлює повільне її впровадження, а також, що є найприкріше, значні девіації у функціонуванні відповідних органів. Крім Росії, аналізується досвід пострадянських республік, де широко застосовується тлумачення конституції (Молдова, Казахстан). Також досліджуються країни зі своєрідною моделлю тлумачення конституції, як-то Білорусь, де одночасно існує типово європейський орган охорони конституції, проте офіційне тлумачення здійснює парламент. Автор аналізує причини різних підходів щодо розбудови системи конституційного контролю і тлумачення конституції і приходить до висновку, що всі вони розділяються на дві групи: політичні та державно-правові, причому перші мають ірраціональний характер. Основний висновок автора щодо стану тлумачення конституції в країнах СНД і Балтії -