LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Транснаціональні комп'ютерні злочини як об'єкт криміналістичного дослідження

розробити тактичні й процесуальні основи дослідження транснаціональних комп’ютерних злочинів, рекомендації щодо їхнього виявлення і запобігання. Відповідно до мети дослідження поставлені такі взаємопов’язані завдання:

- розкрити поняття комп’ютерної інформації як предмета правового захисту та визначити криміналістично значущі вихідні дані про транснаціональні комп’ютерні злочини;

- визначити зміст поняття „транснаціональний комп’ютерний злочин”;

- розкрити сутність основних елементів криміналістичної характеристики транснаціональних комп’ютерних злочинів та взаємозв’язків між ними;

- типізувати слідчі ситуації початкового етапу розслідування транснаціональних комп’ютерних злочинів;

- розкрити особливості виявлення і закріплення слідів даного виду злочинів;

- охарактеризувати місце та особливості застосування спеціальних знань у ході розслідування транснаціональних комп’ютерних злочинів;

- розробити систему рекомендацій, спрямованих на запобігання, протидії та розслідування транснаціональних комп’ютерних злочинів.

Об’єктом дослідження є відносини між суб’єктами міжнародного та регіонального права, що складаються в сфері охорони цілісності, обробки й обміну комп’ютерної інформації.

Предметом є криміналістичне дослідження злочинів у сфері інформаційного обміну між державами-членами міжнародного співтовариства.

Методи дослідження.Методологічною основою дисертації є принципи та основні категорії діалектичного пізнання соціальних явищ і процесів, розвитку й взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання соціально-правових явищ і процесів: порівняльно-правовий (при порівнянні вітчизняного кримінального, кримінально-процесуального законодавства з відповідними нормами законодавств зарубіжних країн, у яких передбачається відповідальність за комп’ютерні злочини), системно-структурного аналізу (застосовувався при визначенні структури криміналістичної характеристики даного виду злочинів, змісту основних її елементів та кореляційних зв’язків між ними); формально-логічний (при аналізі ст. 361-363 чинного законодавства, при систематизації способів та слідів вчинення та приховування комп’ютерних злочинів).

Емпіричною базою дослідження були: матеріали 76 кримінальних справ, порушених за ст. 361-363 і розглянутих судами різних областей України; результати анкетування 234 респондентів у містах Києві, Одесі, Харкові, Запоріжжі, Севастополі, Луганську і Хмельницькому, а також співробітників Центру технічного захисту інформації МВС України; результати статистичних даних МВС України і НЦБ Інтерполу в Україні за період з 1998 по 2006 рік; оприлюднені матеріали слідчої та судової практики зарубіжних країн; досвід спільного українсько-американського дослідження з проблем комп’ютерної злочинності; нормативні документи Ради Європи з питань протидії транснаціональній комп’ютерній злочинності, а також аналітичні матеріали, що надані ЗАТ „Об’єднання Юг”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в цій праці вперше на дисертаційному рівні висвітлені результати комплексного криміналістичного дослідження транснаціональних комп’ютерних злочинів. До таких найважливіших положень відносяться:

вперше:

- сформульовано авторське визначення поняття „транснаціональний комп’ютерний злочин”;

- зроблено висновок про необхідність інформаційного підходу до визначення змісту криміналістичної характеристики транснаціональних комп’ютерних злочинів (предмету безпосереднього замаху; способів вчинення злочину, слідової „картини”, що виникає в телекомунікаційних мережах; місця і часу; особи злочинця);

- створено підґрунтя для вдосконалення кримінального законодавства України щодо комп’ютерних злочинів на основі узагальнення та аналізу в порівняльно-правовому аспекті національного та іноземного кримінального законодавства щодо кримінально-правової охорони суспільних відносин у сфері інформаційних технологій;

удосконалено:

- розробку умов та причин, що сприяють вчиненню злочинів у сфері інформаційних технологій;

- типізацію слідчих ситуацій початкового етапу розслідування на базі вивчення й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду проведення окремих слідчих дій;

- теоретичне обґрунтування поділу комп’ютерних злочинців за професійною ознакою;

дістало подальший розвиток:

- визначення поняття документ як джерела матеріально важливої інформації (документована інформація);

- систематизація способів вчинення та слідоутворення транснаціональних комп’ютерних злочинів;

- основні форми взаємодії правоохоронних органів України і країн світу при розслідуванні даного виду злочинів.

Практичне значенняодержаних результатів полягає в тому, що на основі проведених досліджень збагачені криміналістичні знання про криміналістичну характеристику, способи виявлення та закріплення слідів, кримінально-процесуальні та організаційні основи розслідування транснаціональних комп’ютерних злочинів. Сформульовані в дисертації пропозиції використовуються у законодавчій та нормативно-правовій діяльності – для розробки нових і вдосконалення чинних законів та нормативно-правових актів (лист Верховної Ради України №06 19/15-1626 від 7.11.05 р.). Ряд теоретичних положень, висновків і рекомендацій впровадженні в навчальний процес у Харківському інституті підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників (акт впровадження від 17.06.05 р.), на кафедрі криміналістики Одеської національної юридичної академії (акт впровадження від 30.06.05 р.), у Навчально-методичному центрі Державного Комітету фінансового моніторингу України (акт впровадження від 16.01.07 р.), у діяльності Центру технічного захисту інформації при МВС України.

Особистий внесок здобувача. У статті „Соціально-психологічна характеристика комп’ютерних злочинців”, опублікованій у співавторстві з

О.Г. Волковою, авторові належить 80% змісту. У статті „Щодо питання транснаціональних високотехнологічних злочинів”, написаній у співавторстві з П.Д. Біленчуком, авторові належить 75% змісту.

Апробація результатів дисертаційного дослідження оприлюднена в доповідях і повідомленнях: на семінарі НАН України „Технічні засоби захисту інформації” (14.02.02 р., м. Київ); міжнародній науковій конференції „Україна – шляхами віків” (17.05.02 р., м. Київ); міжнародній конференції „Інформаційні технології в банківській та страховій справі” (29.05.02 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми управляння персоналом органів внутрішніх справ України” (24.10.02 р., НУВС, Британська Рада в Україні); ІХ регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (13-14.02.03 р., м. Львів); міжнародній практичній конференції „Сучасні судово-експертні технології в кримінальному судочинстві” (14-15.03.03 р., НУВС, Британська Рада в Україні); другій міжнародній конференції „Інформаційні