LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Транснаціональні комп'ютерні злочини як об'єкт криміналістичного дослідження

технології в банківській та страховій справі” (29.05.03 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції „Громадське суспільство: право, фінанси, управління” (16.03.2005 р., м. Кам’янець-Подільський), Міжнародній колегії „Убезпечення життя” (13.10.06 р., м. Київ), при обговоренні на засіданнях кафедри досудового розслідування злочинів ННІПСК КНУВС і міжкафедральному семінарі КНУВС, під час проведення круглих столів, що проходили на базі КНУВС (04.12.03 р., 17.21.2004 р., 27.01.2005 р.).

Публікації. Основні положення і висновки відображені у 11 публікаціях: у 8 статтях у наукових журналах, 3 тезах міжнародних і регіональних конференцій, 8 із зазначених публікацій надруковані у виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації обумовлена предметом дослідження, метою і завданнями, та складається із вступу, двох розділів, які містять десять підрозділів, висновків. Рукописний зміст викладений на 217 сторінках і доповнений списком використаних джерел (294 найменування), переліку копій публікацій отриманих з бібліотек Європи в процесі виконання у 1997-2004 р.р. Проектів INTAS 96-08; 98-01; 00-02 у Національному Науковому Центрі „Харківський фізико-технічний інститут”, 6 додатків.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається ступінь її наукової розробленості, мета, завдання і методи дослідження; зв’язок роботи науковими програмами й планами; наукова новизна і практичне значення результатів дослідження; вказуються форми їх апробації та впровадження.

Розділ 1 „Правові засади та криміналістична характеристика як основа для визначення напрямів дослідження транснаціональних комп’ютерних злочинів” складається з п’яти підрозділів.

У підрозділі 1.1 „Основи міжнародної та регіональної юрисдикції інформаційного права комп’ютерної злочинності” автор зазначає, що в тих державах світу, де діє принцип верховенства права і поважають законність, Інтернет – тільки функція глобальної телекомунікаційної революції. Збільшення взаємозв’язків і глобалізація соціальної, політичної й економічної систем, використання інструментів телекомунікаційних мереж викликали зміни в злочинному середовищі: стан охорони національних кордонів і рамки юрисдикції вивчаються зловмисниками з ціллю укривання доказів та уникнення від розслідування й судового переслідування. Організація боротьби з транснаціональною комп’ютерною злочинністю показала, що держави розуміють її як реальну загрозу національній безпеці.

Вивчення основних міжнародних документів правового регулювання використання інформаційних технологій дозволило зробити висновок, що для ефективної діяльності по розслідуванню транснаціональних комп’ютерних злочинів необхідно: 1. здійснити уніфікацію кримінального і кримінально-процесуального законодавств кожної держави за вчинення комп’ютерних злочинів; 2. усунути норми „подвійного права”; 3. удосконалити протокол офіційної правової допомоги для ефективного розслідування злочинів та вирішення проблеми оперативного отримання із закордону вилучених і збережених на час надання правової допомоги комп’ютерної інформації в документованому виді для використання як доказу; 4. передбачити канал зв’язку для забезпечення обслуговування невідкладних запитів у будь-який проміжок часу в усіх часових поясах з метою вдосконалення системи слідчих і оперативно-розшукових заходів, особливо стосовно кримінальних справ, які зачіпають інтереси декількох держав; 5. запровадити системи ідентифікації для сприяння пошуку комп’ютерного злочинця за декілька секунд з метою отримання незаперечних доказів його злочинної діяльності; 6. забезпечити обмін адресами операторів мережі/постачальників послуг мережі.

У підрозділі 1.2 „Поняття інформації як предмета правового захисту та криміналістично значущі вихідні дані про транснаціональні комп’ютерні злочини” аналізуючи правову літературу, здобувач приєднується до думки, що всі види інформації, які циркулюють в суспільстві, об’єднані найвищим типом інформації – поняттям „соціальна інформація”, основу якої становлять процеси розвитку і впровадження в суспільну діяльність людини сучасних інформаційних технологій (Н. Вінер, І.Л. Бачило, В.Г. Афанасьєв, А.Б. Венгеров, А.П. Єршов, О.А.Гаврилов, В.О. Копилов). У відповідності до поняття сучасної кібернетики та інформатики вчені в галузі інформаційного права на цей час визнають інформацію в якості третього основоположного фактору після матерії та енергії3. На нашу думку, якісна сторона інформації передбачає розуміння змісту, необхідність інформації для певних користувачів, відповідно, значимість інформації визначається – через зміну ймовірності досягнення деякої мети після отримання інформації, а процеси перетворення й реалізації знань через матеріалізацію інформаційного ресурсу отримують розвиток за рахунок високих інформаційних технологій, відкриваючи необмежені можливості управління інформаційним ресурсом. В умовах автоматизованої обробки інформації зміст і призначення інформації не змінюються, а змінюються лише способи фіксації й передачі цієї інформації, види її носіїв, тобто можливість злочинців брати участь в усьому спектрі інформаційного конфлікту залежить від способу обробки інформації, управління інформацією та інформаційною інфраструктурою.

Якщо інформація піддається ідентифікації та контролю стосовно конкретного машинного носія, то з юридичної точки зору її можна розглядати як єдиний і відчутний матеріальний предмет. Узагальнення наукових точок зору (Ю.М. Батурін, В.Б. Вєхов, І.З. Карась) дозволяє визначати, що криміналістичний аспект комп’ютерної інформації – це відомості, знання, сигнали управління та набір команд, які передаються, обробляються, зберігаються з використанням ЕОМ, систем ЕОМ і їх мереж (у тому числі й глобальних) або зафіксовані на спеціальних пристроях, що потенційно можуть бути предметом кримінального посягання або інструментом його здійснення, свідченням про підготовку злочину, чи вміщувати сліди-відображення його вчинення.

Отримавши криміналістично значущі вихідні дані про незаконні дії, що мають ознаки транснаціональних комп’ютерних злочинів, необхідно визначити: підстави для визнання діяння транснаціональним комп’ютерним злочином, ґрунтуючись на вихідних даних, що мають ознаки транснаціонального комп’ютерного злочину (чи підлягає інформація регіональній або міжнародній кримінально-правовій охороні, які вміщує дані про будь-яку сферу діяльності); способи кримінального впливу на комп’ютерну інформацію за формою знаходження, відповідності носіїв комп’ютерної інформації та типові наслідки (систему слідоутворення); можливість отримати відомості про особу (осіб), яка вчинила несанкціонований доступ до комп’ютерної інформації та про особу потерпілого або потерпілу юридичну особу в залежності від змісту комп’ютерної інформації, що зазнала впливу; дані про використання при вчиненні транснаціонального комп’ютерного злочину глобальних телекомунікаційних мереж.