LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Трансформація адміністративної відповідальності: правові та організаційні засади

адміністративної деліктології з позицій проблеми, що вивчається, з урахуванням її міждисциплінарності;

– розглянути питання реалізації принципів гуманізації та індивідуалізації відповідальності при застосуванні заходів державного примусу;

– дослідити проблему застосування альтернатив адміністративної відповідальності як реалізації принципів гуманізації та індивідуалізації, вивчити інші шляхи трансформації адміністративної відповідальності;

– обґрунтувати нормативно-процесуальні засади трансформації адміністративної відповідальності;

– дослідити організаційно-управлінські основи трансформації адміністративної відповідальності.

Об’єктом дисертаційного дослідження є сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі застосування заходів адміністративної відповідальності як різновиду адміністративного примусу та можливості її трансформування в інші види відповідальності, у незастосування відповідальності взагалі.

Предметом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові норми та управлінські рішення, що регулюють ситуації, пов’язані з трансформуванням адміністративної відповідальності, та за допомогою яких здійснюється сам процес трансформації адміністративної відповідальності.

Методи дослідження, обрані автором, сформували методологічне підґрунтя дисертаційної роботи, яке складається із сукупності загальнонаукового діалектичного та окремих наукових методів структурно-системного, порівняльного, логічного аналізу та інших. При цьому автор виходив із того, що трансформація адміністративної відповідальності розглядалася в діалектичному взаємозв’язку та ієрархії відповідних компонентів.

Що стосується окремих методів дослідження, то структурно-системний метод використовувався, головним чином, як інструмент з’ясування характеру і сутності адміністративно-правових засобів, а також виявлення системи засобів державного примусу, їхнього взаємозв’язку та ієрархії: при дослідженні даної категорії необхідним є застосування системно-структурного підходу, вивчення системи засобів як у цілому, так і окремих частин. Системний підхід у даному випадку є одним із інструментів дослідження об’єкта як складного явища, що містить елементи, взаємозв’язок між якими забезпечує їхню цілісність.

Метод порівняльного аналізу було використано при встановленні особливостей національних адміністративно-правових засобів порівняно з іншими правовими системами і, відповідно, впливу цього фактора на особливості засобів державного примусу. Метод логічного (догматичного) аналізу дозволив з’ясувати сутність норм права, що встановлюють засоби державного примусу та регулюють застосування останніх. Додатково з метою аргументації вибору термінів використовувався метод логіко-семантичного аналізу.

Метод статистичного аналізу дозволив прослідкувати в динаміці певні аспекти трансформації адміністративної відповідальності.

Емпіричною базою дослідження стали матеріали правозастосовчої практики ряду органів адміністративної юрисдикції щодо даної категорії справ за останні роки.

Основні положення та висновки роботи ґрунтуються на аналізі нормативних актів, юридичної практики, наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що за характером і змістом розглянутих питань воно є одним із перших у вітчизняній теорії комплексним монографічним дослідженням, що присвячене аналізу застосування засобів адміністративного примусу в законодавстві України як державного явища в його проявах, пов’язаних з трансформацією адміністративної відповідальності щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення (проступки).

У дисертації обґрунтовується ряд положень, які мають наукову новизну, зокрема,

уперше:

- в теорії національного права обґрунтовано поняття та сутність такого явища як трансформація мір юридичної відповідальності при застосуванні до конкретної особи заходів примусу, в тому числі і державного, за вчинене нею адміністративне правопорушення (проступок);

– введене до вживання в інституті відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення таке поняття, як „трансформація адміністративної відповідальності” та обґрунтовано необхідність його використання при вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням до конкретної особи заходів адміністративного примусу, в тому числі й державного, за вчинене нею адміністративне правопорушення (проступок);

– запропоновано для використання в теорії адміністративного права такого явища, як „трансформація адміністративної відповідальності” в інші види юридичної відповідальності, в міри громадсько-моральної відповідальності та у незастосування відповідальності взагалі, тобто у безвідповідальність щодо окремих правопорушників та їхніх діянь;

– здійснено історико-теоретичний аналіз підґрунтя використання такого явища, як трансформація юридичної відповідальності взагалі й адміністративної зокрема;

– набула подальшого розвитку теза, що використання такого явища, як трансформація, в законодавстві про адміністративну відповідальність за вчинені адміністративні правопорушення забезпечує: по-перше, реалізацію принципу справедливості при застосуванні заходів адміністративного примусу щодо осіб, які їх вчинили; по-друге, – дозволяє застосувати більш диференційований та індивідуалізований підхід до застосування заходів впливу на осіб, які вчинили такі протиправні діяння;

- удосконалено окремі аспекти вчення про шляхи трансформування адміністративної відповідальності в інші види юридичної відповідальності, а також у громадсько-моральну відповідальність за вчинені особою діяння, що мають ознаки адміністративного правопорушення;

- обґрунтовані нормативно-процесуальні засади трансформації адміністративної відповідальності, які пов’язані з регламентацією в правових приписах підстав, порядку, умов, способів та шляхів видозмінення мір відповідальності при їх застосуванні до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення (проступки);

– набули подальшого розвитку дослідження організаційно-управлінських основ трансформації адміністративної відповідальності, які пов’язані з використанням не правових, а організаційних дій, що забезпечують застосування трансформування мір відповідальності;

– сформульовано пропозиції щодо доцільності зміни окремих положень редакції статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення „Строки накладення адміністративного стягнення” та ст. 328 „Строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил” Митного кодексу України, передбачивши, що адміністративне стягнення може бути накладене в строк не два місяці, а один рік з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – один рік з дня його виявлення.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у процесі дисертаційного дослідження результати мають теоретичне і практичне значення. Досліджені положення та сформульовані висновки щодо трансформації адміністративної відповідальності можуть бути використані як науковцями, які працюють у галузі адміністративного права, так і практичними працівниками адміністративно-юрисдикційних органів держави.

Основні положення та результати дисертаційного дослідження можуть бути використані:

- у законодавчій та нормотворчій діяльності - при підготовці проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення регулювання суспільних відносин, пов’язаних