LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Трансформація системи державного управління у військовій сфері




ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ




Слуговін Володимир Іванович



УДК 351.711





ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

У ВІЙСЬКОВІЙ СФЕРІ



Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління







Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління







ДОНЕЦЬК - 2004


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)


Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Поважний Олександр Станіславович,

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки України

(м. Донецьк), завідувач кафедри фінансів


Офіційні опоненти:


доктор економічних наук, професор Гончаров Валентин Миколайович, Східноукраїнський національний університет імені В.Даля Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту (м. Луганськ)


кандидат наук з державногоуправління Ровний Валерій Григорович, Донецька обласна державна адміністрація, начальник головного управління сільського господарства (м. Донецьк)


Провідна установа – Національна академія Служби безпеки України (м. Київ)



Захист відбудеться: 16 червня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.


Автореферат розісланий 14 травня 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Одним із пріоритетних напрямків державної політики України на сучасному етапі її становлення як незалежної держави є демократизація суспільних відносин. У процесі побудови цивільного суспільства й у зв'язку з намірами України інтегруватися в Євросоюз і НАТО істотно зріс суспільний інтерес до військового відомства, його діяльності та регулюючому цю діяльність законодавству.

Серйозні наукові дослідження в сфері оборонної політики України почали проводитися із січня 1997 р., коли була затверджена Державна програма будівництва та розвитку Збройних Сил України (ЗСУ) на період до 2005 р. Результати роботи органів законодавчої та виконавчої влади держави було оформлено у вигляді законодавчих актів, що регулюють як процеси оптимізації структури та чисельності Збройних Сил України, так і процеси удосконалення системи управління військовою сферою. Однак, незважаючи на прогресивні тенденції, військові реформи проходять повільно. В першу чергу, це обумовлено наступними причинами: орієнтацією державної політики в сфері оборони переважно на локальні перетворення, недостатністю системного бачення всіх процесів військового реформування; відсутністю науково обгрунтованої концептуальної бази реформ і, як наслідок, недостатнім рівнем розробок методів регулювання питань військово-управлінської діяльності (для досягнення нових цілей застосовуються старі командно-адміністративні механізми); мало ефективним застосуванням “інструментів” теорії менеджменту в управлінні військовою сферою.

Ситуація також ускладнюється і тим, що армія - одна з найбільш консервативних сфер життя суспільства, яке традиційно сприймається як жорстко ієрархічна система. Тому її роль у демократичному суспільстві дотепер однозначно не визначена. Аналіз існуючих наукових розробок в сфері державного управління Збройними Силами України показав, що вони поділяються таким чином:

наукові праці, у яких розглядаються питання військово-адміністративного права та спостерігається концентрація на вирішенні локальних задач, пов'язаних із дослідженням окремих напрямків діючого законодавства в сфері оборони;

роботи з аналізу військової реформи в Україні, які поляризуються таким чином: ті, що носять дескриптивний характер і не завжди представляють обґрунтування конкретних напрямків реформ, та роботи критичного характеру, у яких аргументується нереалістичність реалізації реформ;

наукові дослідження, у яких розглядається соціальний аспект демократизації шляхом зіставлення напрямків реформ у підсистемах “суспільство - армія”, “армія – військовий колектив”, “військовий колектив – особистість” і які дозволяють побачити закономірності управління збройними силами.

Однак у цих роботах слабке відображення знаходять “інструменти” теорії менеджменту. Переважна частина наявного матеріалу про армію присвячена історичним та технічним аспектам, тому він може розглядатися тільки як допоміжний.

Проте для організації процесу переходу держави до демократичного суспільства та професійної армії необхідна наукова база, що являє собою інтеграцію спеціальних знань у військовій сфері та методології менеджменту, враховує узагальнені результати світового досвіду та національні особливості країни. Цьому й присвячена дисертаційна робота. Вона враховує закономірності функціонування системи державного управління військовою сферою, особливості структури та функцій органів управління в системі, інструментарій реформування з метою підвищення ефективності діяльності органів управління, історичних передумов демократизації Збройних Сил України. Необхідність формування адекватної цільовому стану суспільства системи державного управління в військовій сфері на основі методичних підходів теорії менеджменту, недостатня розробленість цієї проблеми, а також її наукова та практична актуальність визначили вибір теми дисертації, її мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України, зокрема, за темою: “Розробка макроекономічної стратегії управління економікою” (1997-2004 рр., номер державної реєстрації 0100U003071). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до вирішення завдання обґрунтування напрямків децентралізації державного управління у військовій сфері України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних положень, методичних підходів та розробка науково-практичних рекомендацій щодо трансформації існуючої системи державного управління Збройними Cилами України в умовах демократичних реформ.

Для досягнення поставленої мети дослідження в роботі вирішено ряд задач:

проаналізовано підходи до трактування понять “державне управління” та “децентралізація”, виявлено причини різноманітності їх інтерпретацій, сформовано адекватний сучасності зміст понятійного