LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Трансформація системи державного управління у військовій сфері

апарату;

визначено концепцію державного управління в Україні, що є оптимальною для сучасного етапу розвитку суспільства, а також запропоновано конфігурацію цієї системи, адекватну сформованій концепції;

проаналізовано підходи до визначення статусу збройних сил у системі суспільних відносин і встановлено ступінь відповідності цього статусу загальній тенденції військового реформування в Україні;

виявлено історичні передумови демократії в Україні, а також потенційні можливості та межі децентралізації державної влади в армії;

виконано порівняльний аналіз державного управління збройними силами, а також аналіз напрямків військових реформ в Україні та в розвинутих демократичних державах;

розроблено рекомендації щодо напрямків трансформації системи управління армією України на трьох рівнях військової ієрархії – вищому (Міністерство оборони, Генеральний штаб), середньому (оперативні командування, командування видів військ) і нижньому (обласні та районні військові комісаріати) з метою створення структури, адекватної вимогам сучасної системи міжнародної безпеки;

аргументовано технологію трансформації збройних сил та методологічну основу управління новою адаптивною структурою;

на базі районного військового комісаріату розроблено деякі пропозиції щодо реалізації запропонованої технології трансформації та методології управління ЗСУ.

Об'єкт дослідження - процес трансформації Збройних Сил України.

Предмет дослідження - теоретичні та методичні положення управління в Збройних Силах України, співвідношення централізації та децентралізації повноважень в умовах трансформації системи державного управління військовою сферою.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали положення класиків теорії менеджменту, роботи з державного управління провідних вітчизняних і зарубіжних учених.

У дисертації використано комплекс методів пізнання явищ, що дозволили сформулювати найбільш важливі висновки та пропозиції. Зокрема, при виборі організмічної концепції управління як оптимальної на сучасному етапі розвитку суспільства було використано аксіоматичний метод; при ідентифікації України з класом держав, у яких переважає “індивідуальне над колективним” - метод єдиної подоби; для опису процесу функціонування адаптивної структури - системний підхід; на етапі виділення основних критеріїв класифікації повноважень районного військового комісаріату – “відповідність мети існування збройних сил” і “наявність зворотного зв'язку” - метод абстрагування, який припускає абстрагування від несуттєвих властивостей; для формування моделі системи державного управління збройними силами відповідно до організмічної концепції - метод моделювання; при аналізі особливостей системи державного управління армією України та західних держав - метод порівняння; в процесі тестування ефективності повноважень районного військового комісаріату, що реалізуються в сучасних умовах, -емпіричний метод, а також методи реінжинірінгу бізнес-процесів.

Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є комплексне вирішення задачі удосконалення процесу трансформації системи державного управління збройними силами, виходячи з національних особливостей України та принципів теорії менеджменту.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у такому:

уперше:

визначено протиріччя між політичною, соціальною та системною сутністю армії, а також встановлено вплив архетипів української культури на стійкість демократичних тенденцій в державі;

запропоновано напрямки удосконалення сучасної системи державного управління збройними силами на основі виділених базових параметрів системи державного управління, що відповідають механістичній й організмічній концепціям поводження систем;

розроблено матричну модель позиціонування повноважень військового комісаріату для обґрунтування ступеня адаптованості цього органу управління в сучасних умовах;

удосконалено:

методологічну базу адаптації Збройних Сил України до вимог системи міжнародної безпеки шляхом її доповнення технологією реінжинірінгу бізнес-процесів та основними положеннями системного підходу;

методичні підходи до формування моделі територіального центру комплектування військ – органу військового управління, у які планується трансформувати військові комісаріати згідно до діючого законодавства;

дістали подальшого розвитку:

принципи обґрунтування взаємозв’язку між потенційно можливими типами системи державного управління та співвідношенням централізації та децентралізації влади в органах державного управління;

принципи управління Збройними Силами України на основі “прусської” та “англо - саксонської” моделей державного військового управління.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена у дисертації організмічна концепції управління військовою сферою представляє теоретичну і методологічну основу удосконалення системи державного управління збройними силами, що дозволяє сформувати комплекс заходів, спрямованих на адаптацію цієї сфери суспільного життя до вимог системи світової безпеки та прискорити перехід держави до професійної армії.

Практичне значення результатів дослідження та їх використання в практиці державного управління підтверджено відповідними документами.

Результати дисертаційного дослідження, висновки і конкретні пропозиції були частково використані у Донецькому обласному військовому комісаріаті, що дозволило підвищити ефективність процесу прийняття управлінських рішень (довідка про впровадження №120 від 05.09.03 р.).

Рекомендації, наведені в дисертації, було використано в роботі Генерального штабу Міністерства оборони України при розробці сценаріїв реформування та розвитку Збройних Сил України. Зроблено висновок, що в процесі державного управління військовою ієрархією можуть бути використані рекомендації щодо корекції функціональних повноважень органів управління, пропозиції щодо формування організаційної структури територіальних центрів комплектування військ, рекомендації з удосконалення системи професійного добору та навчання військовослужбовців (довідка про впровадження № 3/122 від 06.09.03 р.).

Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки та рекомендації дослідження є особистим здобутком автора. Автору належить обґрунтування цілей, задач та вибір методів дослідження, участь у практичному впровадженні результатів дослідження.

Конкретний особистий внесок автора у сумісні наукові праці показано у переліку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й одержані результати дисертації доповідались і були схвалені на Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, 2003 р.), на науковій конференції Донецької державної академії управління (м. Донецьк, 2003 р.)

Публікації. Основні положенняі результати дослідження опубліковані в 6 наукових публікаціях, з них 5 статей у наукових журналах, одна публікація у матеріалах наукової конференції. Загальний обсяг публікацій -1,95 д.а., з них 1,5 д.а. належать особисто авторові.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається