LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Трансформація системи державного управління у військовій сфері

структурами представлено нижче.

  • Ні голова КНШ, ні КНШ у цілому не здійснюють оперативне управління збройними силами, однак це не означає заперечення важливості принципу єдиноначальності в армії розвинутих західних країн, тоді як Генеральний штаб України концентрує значний обсяг виконавчої влади, що в історії держав було необхідно тільки під час кризових військових ситуацій, а в мирний час приводило до мілітаризації і блокувало розвиток суспільства.

  • КНШ і Генеральний штаб України також кардинально відрізняються за положенням в системі відповідних міністерств оборони. Комітет начальників штабів є штабом Міністерства оборони, і його функціональні особливості визначає безпосередньо міністр оборони. Функції Генерального штабу України визначає Президент держави. Отже, якщо в західних країнах Міністерство оборони “переводить” установки головнокомандуючого, викладені в політичних термінах, на мову військових наказів і доводить їх до військ, то в Україні ця процедура відсутня, тобто військове управління в крайньому ступені політизовано.

    Аналіз основних теоретичних аспектів державного управління у військовій сфері дозволив з’ясувати наступне:

  • Традиційні формально-юридичні підходи до вивчення категорії “державне управління” не дозволяють повною мірою розкрити її сутність. Тому доповнення цих інструментів аналізу методами системного підходу і теорії менеджменту дасть можливість більш повно виявити закономірності зміни форм державного управління в процесі еволюції суспільства.

  • Армія держави є гарантом стабільності не тільки системи державного управління, але і суспільства в цілому, тому управління збройними силами в значній мірі залежить від етнічних особливостей суспільства.

  • Критерієм потенційних можливостей горизонтальної децентралізації управління в державі є наявність демократичних традицій у культурі суспільства. Наявність в українській культурі принципів “софійності” та етичної цінності особистості є ознакою існування могутніх демократичних традицій.

  • Незважаючи на наявність демократичних традицій у культурі українського суспільства, історична незавершеність процесу формування національної еліти в Україні є перешкодою на шляху до демократичного управління.

  • Система державного управління України у військовій сфері функціонує за принципом механістичної бюрократії, для якої характерна стандартизація процесів і наявність ключової ролі інфраструктур, що знижує ступінь її адаптації до зовнішнього середовища.

  • Для підвищення ефективності структури державного управління Збройними Силами України необхідна трансформація механістичної структури в організмічну. Для цього корисно використовувати елементи організації армій демократичних закордонних держав, а саме, елементи адаптивної “англо-саксонської” моделі.

    Розділ 2.Напрямки оптимізації державного управління Збройними Силами України. У розділівизначено методологію, яка є найбільш придатною для управління процесами в цільовій для сучасної армії системі організмічного типу, та запропоновано технологію, за допомогою якої можлива оптимізація параметрів механістичної моделі управління ЗСУ.

    Технологією трансформації, яка забезпечує перехід до більш гнучкої структури, є реінжинірінг бізнес-процесів (BPR). При цьому нова адаптивна структура вимагає нових підходів до управління, що оптимальним способом реалізуються за допомогою методології системного аналізу. Загальна схема трансформації механістичної структури ЗСУ представлена на рис. 1.

    Рис.1. Загальна схема трансформації механістичної структури ЗСУ


    Аналіз базових параметрів механістичної й організмічної структури з використанням принципів організаційного дизайну Г.Мінцберга дозволив установити, що збільшення ступеня адаптивності системи управління ЗСУ можна домогтися, як мінімум, трьома способами: удосконаленням системи цивільного контролю діяльності збройних сил; заміною лінійних (командних) функцій деяких підрозділів ЗСУ апаратними, тобто узгоджувальними; введенням у систему інтеграційних ланок (підрозділів), що будуть координувати ресурси системи для досягнення конкретних задач.

    У рамках удосконалення системи цивільного контролю було запропоновано створення в Україні правового інституту із захисту цивільних прав у військовій сфері (за аналогією з інститутом Уповноваженого Бундестагу з оборони, що існує в Німеччині). Особливу увагу було акцентовано на заміні лінійних повноважень Генерального штабу узгоджувальними.

    При розгляді необхідності створення в ЗСУ інтегруючих структур, що реалізують повноваження координації ресурсів армії для вирішення актуальних задач, було запропоновано створити у ЗСУ замість оперативних командувань (ОК) регіонального типу, жорстко прикріплених до визначеної зони відповідальності, функціональних ОК, для яких таке “прикріплення” відсутнє. Доцільність подібної заміни була обґрунтована результатами аналізу досвіду управління арміями закордонних країн.

    Результати аналізу значущих аспектів трансформації механістичної структури збройних сил полягають у такому:

  • Трансформація Збройних Сил України із системи механістичного на систему організмічного типу вимагає застосування якісно нових підходів до управління. Оптимальним з них є підхід, заснований на методології системного аналізу.

  • Процес перепроектування структури Збройних Сил України, спрямований на встановлення її оптимальних параметрів, є можливим за допомогою технології реінжинірінгу бізнес-процесів.

  • Важливим напрямком оптимізації існуючої структури ЗСУ є удосконалення системи цивільного контролю.

  • Підвищення ступеня адаптованості ЗСУ, і, таким чином, посилення демократичних тенденцій в армії України буде сприяти заміна командних повноважень Генерального штабу апаратними, тобто узгоджувальними, як це прийнято в США та розвинутих країнах Європи.

  • Важливим параметром, що обумовлює обмеження ступеня вертикальної централізації і перехід до організмічної моделі збройних сил, є створення інтегруючих структур. Реалізація інтеграційних процесів у ЗСУ можлива за допомогою зміни статусу оперативних командувань.

    Розділ 3. Формування моделі військового комісаріату в організмічній структурі Збройних Сил України. Розділприсвяченореалізаціїосновних положень запропонованої технології трансформації (BPR) і нової методології управління (системного підходу за С.Янгом) на базі місцевого органа військового управління - районного військового комісаріату (РВК).

    На прикладі РВК Куйбишевського району м. Донецька було розглянуто модель його функціонування (у реінжинірінгі бізнес-процесів вона зветься модель “як є”) і визначені основні напрямки її трансформації в рамках організмічної концепції. Виділення основних процесів моделі “як є” РВК було здійснено на підставі Положення “Про військові комісаріати”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 26 вересня 2001 р., функціональних обов'язків військового комісара Куйбишевського району м. Донецька, а також на підставі зовнішніх функцій, що випливають із організаційної структури РВК.

    Процеси, які було визначено як основні процеси моделі функціонування районного військового комісаріату “як є”, показано на рис. 2. Аналіз процесів дозволив установити, що вони є недостатньо


  •