LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Угода про визнання вини у сучасному кримінальному процесі: порівняльно-правове дослідження

та удосконалення кримінально-процесуального законодавства України шляхом визначення можливості та доцільності впровадження інституту угоди про визнання вини в кримінальний процес України на основі дослідження теорії і практики реалізації угоди про визнання вини в кримінальному процесі зарубіжних держав.

З урахуванням мети дослідження дисертантом було поставлено такі основні завдання:

  • визначити поняття і значення угоди про визнання вини в сучасному кримінальному процесі;

  • проаналізувати юридичну природу угоди про визнання вини, а також на основі проведеного порівняльного дослідження визначити види угод та їх складові;

  • визначити процесуальний статус учасників угоди про визнання вини;

  • проаналізувати основні засади угоди про визнання вини та форми її функціонування як механізму спрощеного та скороченого розгляду кримінальних справ у різних державах;

  • дослідити особливості укладання угоди про визнання вини в державах загальної та континентальної правової традиції;

  • визначити відповідність угоди про визнання вини міжнародно-правовим та національним стандартам захисту прав людини;

  • сформулювати конкретні пропозиції щодо можливості та доцільності впровадження угоди про визнання вини у кримінальний процес України.

Об’єктом дослідження є угода про визнання вини та інші процедури спрощеного кримінального судочинства у сучасному кримінальному процесі зарубіжних держав.

Предметом дослідження є правове регулювання та практика застосування угоди про визнання вини в зарубіжних державах і певних процедур спрощеного кримінального судочинства в Україні.

Методи дослідження обрано з огляду на поставлені мету і завдання, з урахуванням об’єкта і предмета дослідження. Основу дослідження становить загальний діалектичний метод наукового пізнання соціальних явищ і практики застосування угоди про визнання вини в кримінальному судочинстві. Використовувалися також системно-структурний, історичний, порівняльно-правовий, формально-догматичний, дедуктивний, соціологічний методи та метод функціонального аналізу.

Системно-структурний метод застосовувався при визначенні поняття та змісту угоди про визнання вини, її співвідношення з іншими інститутами кримінального процесу і основними засадами здійснення правосуддя у кримінальних справах, а також можливості її запровадження у кримінальний процес України.

Використання історичного та порівняльно-правового методів дозволило простежити еволюцію угоди про визнання вини в законодавстві та юридичній практиці зарубіжних держав, проаналізувати різні підходи до розуміння сутності, форми, змісту та значення досліджуваного явища.

Формально-догматичний і дедуктивний методи аналізу норм законодавства зарубіжних держав та практики його застосування сприяли виявленню недоліків процесуального регулювання угоди про визнання вини та формулюванню пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного КПК та проекту нового КПК України з урахуванням природи, цілей і завдань здійснення правосуддя у кримінальних справах.

Соціологічний метод використовувався під час вивчення правозастосовчої практики України та зарубіжних держав, аналізу змісту судових прецедентів Англії та США, а також проведення анкетування фахівців (суддів, прокурорів, адвокатів та інших фахівців у галузі права) щодо доцільності застосування угоди про визнання вини у кримінальному процесі України.

Метод функціонального аналізу дав змогу розкрити угоду про визнання вини як поліфункціональну систему кримінально-процесуальних правовідносин, що виникають у практиці спрощеного та скороченого розгляду кримінальних справ, висвітлити значення існування угоди про визнання вини у кримінальному судочинстві.

У роботі всі методи дослідження використовувалися у взаємозв’язку, що забезпечило вирішення поставлених завдань і повноту дослідження.

Теоретичну основу дисертації становлять наукові праці в галузі загальної теорії держави і права, конституційного, кримінального, кримінально-процесуального, цивільного права, прав людини і зокрема регіональних систем захисту прав людини, а також дослідження з основ судоустрою та юридичної психології, праці зарубіжних вчених.

До проблем удосконалення кримінально-процесуального законодавства, уніфікації та диференціації кримінально-процесуальних форм постійно звертаються провідні вчені-процесуалісти, зосереджуючи увагу на пошуках оптимальних кримінально-процесуальних форм, які б надали можливість більш раціонально і економно використовувати бюджетні видатки, що асигнуються на здійснення правосуддя, скоротити строки розгляду кримінальних справ, зняти надмірне навантаження з судів та суддів.

Наукова розробка диференціації процесуальних форм розгляду кримінальних справ провадилася у дореволюційній правовій літературі Росії такими відомими вченими, як А.Ф.Коні, В.К.Случевський, Д.Г.Тальберг та І.Я.Фойницький.

Вагомий внесок у розробку проблем реформування кримінального процесу зробили вчені-правники колишнього СРСР, держав СНД та України, зокрема: Ю.В.Баулін, Т.В.Варфоломеєва, Ю.М.Грошевий, В.Г.Гончаренко, К.Ф.Гуценко, В.Т.Маляренко, В.Н.Махов, О.Р.Михайленко, М.М.Михеєнко, В.В.Молдован, В.М.Ніколайчик, В.Т.Нор, Г.М.Омельяненко, І.Л.Петрухін, М.А.Пєшков, А.К.Романов, Х.У.Рустамов, А.В.Смирнов, М.С.Строгович, В.М.Тертишник, В.П.Шибіко, М.Є.Шумило та інші.

Вони розглядали різні види можливої диференціації процесуальної форми: звичайної, ускладненої у справах неповнолітніх і спрощеної, з протокольною формою досудової підготовки матеріалів у справах про нетяжкі злочини. За радянських часів угода про визнання вини як підстава для скорочення і прискорення вирішення справ наражалась на різку критику. Проте пошуки шляхів зменшення навантаження на суддів, швидкого розгляду і вирішення справ за умови дотримання достатнього рівня забезпечення прав обвинувачених змусили дослідників змінити своє ставлення до угоди про визнання вини – від різкої критики і повного неприйняття до спроб виявлення переваг її позитивних рис перед негативними. Однак комплексного дослідження угоди, її сутності, змісту, прав і обов’язків учасників угоди з метою виявлення можливості її впровадження у кримінальний процес України не проводилось.

Питання диференціації кримінально-процесуальних форм і спрощених та скорочених процедур розгляду кримінальних справ, зокрема із застосуванням угоди про визнання вини, досліджували такі зарубіжні вчені: А.Альшулер, А.Гольдштейн, Л.Л.Уайнреб, М.Філі, Л.Фрідман, М.Хейманн, В.Штрунц, Р.Веннігер, Г.Веттер, Д.Дресслер, Д.Ленгбайн, В.Макдоналд, Ч.Мірскі та Р.Скотт (всі – США), Д.Болдуїн, Е.Доуб, С.Коен, М.Макконвілл, Д.Роулз, Е.Сандерз та Е.Ешворт (всі – Англія), А.Ж.Арно і Р.Давід (Франція), Бертел (Австрія), Б.Зварт, К.Вінгаерт та Н.Йорг (всі – Нідерланди), С.Трехселл (Швейцарія) та інші.

Емпіричну базу дослідження становлять: а) статистичні дані Верховного суду України за