LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Угоди про працю за трудовим законодавством України

корпоративного типу” досліджуються особливості змісту угод про працю, порядку укладення, зміни та припинення угод про працю учасників господарських товариств. Установлено, що законодавчі акти про господарські товариства, про оренду державного і комунального майна не встановлюють вікових обмежень щодо членства в орендному підприємстві й участі в господарському товаристві. Для визначення віку, з якого неповнолітній працівник, який є членом трудового колективу підприємства чи його структурного підрозділу, майновий комплекс якого береться в оренду, може набути статусу учасника орендного підприємства у формі господарського товариства (тобто мати необхідний обсяг правосуб`єктності), необхідно керуватися ст. 188 КЗпП України. Автор приходить до висновку, що неповнолітньому працівнику не може бути відмовлено у вступі до господарського товариства, що засновується на базі підприємства, майновий комплекс якого береться в оренду. У такому випадку необхідна згода одного з батьків або особи, що його заміняє, оскільки вступ до членів орендного підприємства породжує не тільки трудові, а й майнові відносини.

Досліджено питання про порядок укладення, зміни та припинення трудового договору (трудового контракту) з посадовими особами господарських товариств. Обрання та призначення, як правило, не є укладенням трудового договору, це лише прийняття рішення про укладення з працівником трудового договору, що є передумовою для цього. Аналіз законодавства свідчить про те, що правління АТ, дирекція ТОВ, ТДВ є керівними органами, що здійснюють виконавчі функції з управління господарськими товариствами. З цього робиться висновок, що контракти можуть укладатися з усіма членами цього виконавчого органу. Особливістю укладення контракту з посадовою особою господарського товариства є те, що строк дії контракту може бути в прямій залежності від установленого статутом можливого терміну перебування працівника на певній посаді. Це положення знаходить своє закріплення в більшості статутів товариств. Працівники, які внесли частку в майно господарського товариства, наділені всіма правами й несуть усі обов`язки, передбачені законодавством про працю. Досліджено права та обов`язки працівника, що випливають з участі його в цьому товаристві.

Для звільнення працівників, які обіймають керівні посади в господарському товаристві чинне законодавство вимагає дотримання певної процедури: скликати той орган, який був уповноважений обирати / призначати працівника на посаду з обов’язковим додержанням терміну повідомлення про скликання загальних зборів, установлених в законі, а також пропозиція щодо відкликання працівника має бути внесена до порядку денного не пізніше як за 30 днів до скликання загальних зборів АТ, і не пізніше як за 25 днів до початку зборів учасників ТОВ, ТДВ. Така тривала процедура значно утруднює процес розірвання трудового договору з керівниками господарських товариств (зазначені строки мають імперативний характер і не можуть бути змінені статутом товариства) і може бути використана в інтересах працівника та завдати значної шкоди господарському товариству.

Особливістю припинення трудових правовідносин в господарських товариствах є те, що припинення трудового договору не тягне за собою припинення відносин участі в господарському товаристві – об`єднаннях капіталів (АТ, ТОВ, ТДВ). І навпаки, вихід зі складу учасників (засновників) господарського товариства – об`єднання капіталів, як правило, не тягне за собою автоматичного припинення трудового договору. Ця особливість має враховуватися, але вона не потребує внесення спеціальних, особливих норм до трудового законодавства.

Підрозділ 2.4. “Особливості угод про працю в кооперативах, колективних сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах” присвячено аналізу правового регулювання трудових, членських відносин у цих підприємствах, визначенню моменту виникнення цих відносин, особливостям угод про працю членів кооперативів, КСП, ФГ.

Особливості правового регулювання праці у виробничих кооперативах, КСП, ФГ обумовлені тим, що на відміну від господарських товариств господарська, виробнича або будь-яка інша діяльність цих підприємств побудована на членстві й на обов’язковій особистій трудовій участі його членів. Кооперативи, КСП, ФГ мають право залучати до роботи в них інших осіб за трудовим договором (контрактом) і на підставі цивільно-правових договорів. Таким чином, трудова діяльність в цих підприємствах може здійснюватися самими членами й особами, які працюють за наймом.

Аналізуючи законодавче регулювання членства як юридичного факту (дію), спрямованого на виникнення, зміну правовідносин, дисертант приходить до висновку про те, що членське правовідношення виникає безпосередньо із самого факту вступу до членів підприємства. На основі членства утворюються відносини управлінські, трудові, майнові та ін. Однак для появи цих відносин недостатньо лише вступу-прийняття до членів, необхідна наявність додаткових юридичних фактів або умов, визначених у законі або в статуті колективного підприємства. Членські правовідносини породжують у члена підприємства право претендувати на отримання роботи, і відповідний обов’язок підприємства – надати таку роботу. Таке право у члена підприємства існує завжди. Конкретних трудових правовідносин може й не бути (до визначення трудової функції нового члена підприємства). Правовідносини членства покладені в основу трудових правовідносин членів підприємств, однак це ще не означає, що перші правовідносини визначають зміст останнього. На думку автора, говорити про членство як угоду про працю не можна. Тобто членські правовідносини є обов’язковою передумовою виникнення трудових правовідносин з членом підприємства. Його можна розглядати як попередню угоду про майбутню працю. Трудові правовідносини члена кооперативу, КСП, ФГ існує за наявності трудових прав і обов’язків сторін, які виникають після визначення трудової функції члена підприємства.

Досліджуючи питання про те, чи може бути членство підставою виникнення трудових правовідносин у членів кооперативу, КСП, ФГ, автор підкреслює, що факт членства не вирішує питання про трудову функцію члена підприємства й відповідно не може слугувати підставою виникнення трудових правовідносин. Трудова функція члена підприємства не може встановлюватися поза його волею. Інакше можна було б говорити про відсутність у члена підприємства права вибору роботи.

Установлено, що угода про працю (про визначення трудової функції та інших умов) між членом підприємства й самим підприємством і є трудовим договором. Виділяються їхні спільні риси: 1) трудовий договір і угода між членом підприємства і підприємством виступають як погоджене волевиявлення сторін; 2) трудовий договір і угода про трудову функцію є підставами виникнення трудових правовідносин членів підприємства; 3) як і трудовий договір угода між членом підприємства і підприємством своїм змістом має як умову про трудову функцію, так і умову про місце роботи, конкретних умов праці. Однак така угода є вужчою за змістом, ніж трудовий договір, оскільки базується на існуючому правовому зв’язку між членом підприємства і підприємством; 4) як і за трудовим договором, так і за угодою член підприємства погодившись на трудову діяльність на підприємстві, включається в трудовий колектив і зобов’язаний