LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Держава та право. Юридичні науки → Автономія сторін в міжнародному приватному праві

bookfoldsheets0національна академія наук україни

інститут держави і права імені в.м.корецького





Задорожна Світлана Михайлівна


УДК 391.4




АВТОНОМІЯ сторін В

міжнародному приватному правІ



Спеціальність12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук











Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Дисертація виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича


Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, доцент

Гетманцев Олександр Валентинович

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри правосуддя


Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Довгерт Анатолій Степанович

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародного приватного і митного права, член-кореспондент Академії правових наук України


кандидат юридичних наук, доцент

Трутень Віктор Володимирович

Рівненський інститут Київського університету права НАН України, доцент кафедри конституційного, адміністративного і підприємницького права


Провідна установа: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, кафедра цивільного права, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “22” січня 2007 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий “___” грудня 2006 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор юридичних наук Кучеренко І.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Запануючою думкою, свобода – це свобода волі. Поряд із справедливістю, добросовісністю і розумністю, вона є вищою цінністю права, а право на свободу – одним із особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.

У міжнародному приватному праві поняття автономії волі має два предмети регулювання: договір та вибір – права (lex voluntatis) чи суду, а методами її реалізації є визнання відповідно матеріально-, колізійно- та процесуально- (юрисдикційно-) правової свободи, при цьому цей процес може розумітися як взаємо або, словами дисертації, “подвійне визнання” (voluntas et justa, jus naturalis et jus positivum). Кожна із трьох проблем, як форма міжнародної приватноправової свободи може бути самостійною темою для дослідження, про що свідчить, зокрема, використання в порівняльній колізійній доктрині окремих термінів для позначення аспектів автономії волі: приватна автономія (свобода договору), автономія сторін як вільний вибір права (далі – автономія сторін), та автономія сторін як вільний вибір суду. Акцентування уваги на одному із трьох взаємопов’язаних питань – вільному виборі права – дозволяє глибше його дослідити у визначених границях дисертації.

Існуючі розв’язання суперечностей автономії сторін хоча й ґрунтуються, як правило, на методологічному каноні інтерпретації колізійної норми: граматичне, систематичне, історичне та телеологічне тлумачення, але співпадають частково тільки в історичному підході (Дюмулен etc.), тоді як ні наведена вище термінологія, ні логічна структура диспозитивної колізійної норми, ні, тим паче, філософські засади виправдання і легітимації свободи волі не є усталеними. Крім того, незважаючи на визнання автономії волі (сторін) пріоритетним способом врегулювання колізій, в українському міжнародному приватному праві чекають відповіді наступні питання: детальна регламентація умов та способів здійснення автономії волі, визначення формальної й змістовної сфери дії вільного вибору права як колізійної норми тощо.

Актуальність обраної теми підтверджується, зрештою, й тим, що вітчизняний МПрП-Закон, який покликаний закріпити уже знайдені, наприклад, в Римській конвенції “Про право, яке застосовується до договірних зобов’язань” 1980 р., правові поняття, рішення й позиції щодо автономії сторін, набрав чинності нещодавно, а тому ще не має значної практики застосування, що вимагає випереджаючого догматичного та наукового аналізу його положень, зокрема, ст. 5. Автономія волі та ін. Крім того, реформа Римської конвенції (трансформація Римської конвенції передбачає створення трьох регламентів: “Рим 1” – договірне право; “Рим 2” – позадоговірне право; “Рим 3” - сімейне право), в якій принцип автономії волі є священним і недоторканим, направлена на його збереження, оскільки проекти всіх трьох регламентів побудовані навколо принципу автономії волі. Отже відступи від принципу автономії волі не прогнозуються.

Проблема автономії волі є актуальною з огляду на ступінь її наукової розробки. Серед вчених попереднього періоду, що досліджували окремі сторони даної проблеми, слід назвати О. Піленка, В.М. Корецького, О.М. Макарова, в працях яких ми знаходимо історію виникнення і розвитку міжнародного приватного права. Значна кількість російських вчених працювали над окремими питаннями автономії волі, зокрема: теоретичним основам автономії волі присвячені роботи А.Г. Філіпова, А.А. Рубанова, Н.В. Тригубович; Д.К. Мосс вивчала проблеми реалізації автономії волі в контексті міжнародного комерційного арбітражу; О.М. Садіков – проблему дії імперативних норм у міжнародному приватному праві; І.С. Зикін досліджував застосування звичаїв у міжнародному комерційному обігу; А.І. Муратов – проблеми обходу закону та ін.

Проблема автономії волі широко досліджувалась зарубіжними вченими колізіоністами, досвід яких теж використаний в даній роботі. Серед них праці Я. Кроффолер, Я. Шапп, К. Шмітгофф, О. Ландо, П. Кай, Р. Б. Голдман, Х. Батіфоль та інших вчених.

Теоретичному дослідженню автономії волі в українській науці міжнародного приватного права майже не приділялось уваги. Окремі питання окресленої проблеми досліджували вітчизняні вчені В. І. Кисіль, О.О. Мережко, А.С. Довгерт, В.В.