LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Удосконалення систем стереофонічного радіомовлення у діапазоні середніх хвиль

Українська державна академія зв'язку ім. О.С. Попова






БАЛАН МИКОЛА МАКАРОВИЧ



УДК 621.396.97:681.84.087.7



УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ СТЕРЕОФОНІЧНОГО

РАДІОМОВЛЕННЯ У ДІАПАЗОНІ СЕРЕДНІХ ХВИЛЬ




Спеціальність 05.12.17 – радіотехнічні та телевізійні системи


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук










Одеса – 2001

Дисертація є рукописом.


Робота виконана в Українській державній академії зв'язку ім. О.С. Попова, Державний комітет зв'язку та інформатизації України.


Науковий керівник –

кандидат технічних наук, професор Виходець Анатолій Васильович, Українська державна академія зв'язку ім. О.С. Попова, професор кафедри.


Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Балашов Віталій Олександрович, Одеський науково-дослідний інститут зв'язку, директор;


кандидат технічних наук, доцент Захарченко Вадим Миколайович, Одеська державна морська академія, доцент кафедри.


Провідна установа –

Одеський державний політехнічний університет, Міністерство освіти України, Одеса.


Захист відбудеться "27" квітня 2001 року о 10.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 41. 816.01 в Українській державній академії зв'язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Кузнечна, 1.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української державної академії зв'язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Кузнечна, 1.


Автореферат розісланий "27” березня 2001 року.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 41. 816.01, д.т.н., професор Іваницький А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. В Україні існує розвинена мережа середньохвильових передавачів, що дозволяє забезпечити національними програмами звукового монофонічного мовлення практично 100 % мешканців країни. Одним із напрямків підвищення якості звукового мовлення є перехід до стереофонічного радіомовлення (СРМ). Організація СРМ на базі мережі МХ ЧМ станцій дозволила забезпечити у стаціонарних умовах високу якість мовлення. Проте при деяких специфічних умовах приймання якість мовлення у діапазоні МХ з ЧМ виявляється незадовільною. У цьому діапазоні стереофонічне приймання в автомобілі, що рухається по місту, супроводжується завадами. Це є результатом багатопроменевості, що обумовлена багаторазовими відбиваннями радіохвиль від будинків та безперервними змінами умов радіоприймання в залежності від взаємного розташування приймача і передавача. Діапазон середніх хвиль (СХ) дозволяє здійснити якісне приймання стереопрограм, тому що у порівнянні з діапазоном МХ він не схильний до явища багатопроменевості.

У діапазоні СХ, в порівнянні з діапазоном МХ, значно розширюється зона обслуговування стереомовленням.

Стереомовлення у діапазоні СХ, в порівнянні з монофонічним, забезпечує високу якість і природність звучання та має істотну перевагу, пов'язану з тим, що передані монофонічні музичні програми в основному відтворюються із стереофонічних фонограм, які є недостатньо сумісними з монофонічним відтворенням і при монофонічній передачі помітно втрачають якість, оскільки при конверсії двоканальної стереофонічної передачі в одноканальну виникають своєрідні лінійні спотворення, що погіршують якість звукопередачі.

В теперішній час стереомовлення з АМ у СХ діапазоні при використанні малопотужних передавачів ведеться у США, Канаді, Мексиці, Австралії та Японії. У США кількість радіостанцій з АМ у чотири рази більше, ніж із ЧМ. Ліцензії на АМ-стереомовлення отримали 400 мовників, а з АМ-радіостанцій, що працюють у стереорежимі, 40 % використовують систему Motorola, 30 % – систему Harris, 24 % – систему Kahn-Hazeltine і 6 % – систему Magnavox.

Великий внесок у розробку і дослідження систем СРМ у діапазоні СХ внесли L. R. Kahn, N. W. Parker, F. H. Hilbert, D. L. Hershberger, R.D. Streeter, Л.М. Кононович, А.В. Виходець, Ю.О. Ковалгін, А.П. Єфімов.

Велика різноманітність іноземних систем СРМ і відсутність даних по ряду їх найважливіших техніко-експлуатаційних показників, а також нові системи, запропоновані і розроблені автором, потребують теоретичного узагальнення і нового вирішення наукової задачі, що виражається в удосконаленні систем СРМ шляхом визначення параметрів і характеристик різних ланок на передавальній і приймальній сторонах систем, визначення необхідних вимог для їх побудови та контролю в процесі експлуатації, одержання параметрів, які визначають зону обслуговування в мережі синхронного мовлення та необхідні для її планування, одержання суб'єктивно-статистичних оцінок якості мовлення з метою вибору найбільше прийнятної системи.

Поряд із розвитком цифрового радіомовлення в АМ діапазонах МСЕ вважає актуальним подальшу розробку питань аналогового радіомовлення. Так у документах, присвячених тематичним планам науково-дослідних робіт, рекомендується проведення досліджень аналогових систем радіомовлення у всіх досліджуваних АМ діапазонах (питання 44-2/10 "ДХ, СХ і КХ радіомовлення").

Дослідження, подані у дисертації, відповідають переліку питань за документами Дослідницької комісії ДК-10 (із травня 2000 р. – ДК-6) Бюро радіозв'язку МСЕ-Р, що рекомендує проведення досліджень за питаннями ITU-R: 55-1/10 "Захисні відношення в ДХ, СХ і КХ радіомовленні", 58-1/10 "Зони покриття мовленням у діапазонах ДХ, СХ і КХ", 213/10 "Синхронізація передавачів у ДХ і СХ звуковому мовленні", 1061-1 "Передавання додаткової інформації у звуковому мовленні з АМ", рекомендації ITU-R BS.639 "Смуга частот, що необхідна для випромінювання у ДХ, СХ і КХ радіомовленні".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати роботи одержані у процесі виконання науково-дослідних робіт, що проводилися в Українській державній академії зв'язку ім. О.С. Попова та в Українському науково-дослідному інституті радіо і телебачення. Роботи по дослідженню і розробці систем СРМ у діапазоні СХ з метою визначення параметрів та вибору і впровадження на території країни кращої системи проводилися разом із ВНДІРПА (м. Санкт-Петербург), НДІР (м. Москва), за замовленнями та планами Міністерства зв'язку СРСР, РФ, а пізніше – Концерну РРТ та Міністерства зв'язку України.

Основні теоретичні висновки і практичні результати