LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальна модель мови як основа прогресивних інформаційних технологій

МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЮНЕСКО ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СИСТЕМ





КИСЛЕНКО ЮРІЙ ІВАНОВИЧ


УДК 007: 800.8







ФОРМАЛЬНА МОДЕЛЬ МОВИ ЯК ОСНОВА

ПРОГРЕСИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ



Спеціальність 05.13. 06 – автоматизовані системи управління

та прогресивні інформаційні технології.










Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук










КИЇВ – 2002

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі технічної кібернетики національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”.

Науковий консультант:доктор технічних наук, професор

Костюк Всеволод Іванович,

завідувач кафедри технічної кібернетики НТУУ “Київський політехнічний інститут”.


Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор

Бушуєв Сергій Дмитрович,

завідувач кафедри проектного менеджменту Київського національного університету будівництва і архітектури Міносвіти та НАН України,

доктор технічних наук, професор

Литвинов Віталій Васильович,

завідувач відділу інституту проблем математичних машин і систем НАН України,


доктор технічних наук, професор

Міхайленко Віктор Мефодійович,

директор Українського науково-дослідного інституту системних досліджень стабілізації та розвитку економіки України при Європейському університеті фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу.


Провідна установа:

Харківський національний технічний університет радіоелектроніки

(Інститут комп'ютерних інформаційних технологій ).


Захист відбудеться 25.06.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.171.01 Міжнародного науково-навчального центру ЮНЕСКО інформаційних технологій та систем НАНУ та Міносвіти і науки України за адресою: 03680, МСП, м. Київ, пр. акад. Глушкова, 40,

тел. 266-25-49.


З дисертацією можна ознайомитися в Міжнародному науково-навчальному центрі ЮНЕСКО інформаційних технологій та систем за адресою: 03680, Київ, просп. акад. Глушкова, 40, тел. 266-25-49.


Автореферат розіслано 24.05.2002р.



Вчений секретар

спеціалізованої ради Ревенко В.Л.





Присвячується Глушкову В. М., який підтримав та благословив цей науковий напрям.


Витяг з наказу № 43 по ІК АН УРСР від 20. 04. 81.


“Затвердити … окремі теми досліджень з штучного інтелекту: моделювання загальних закономірностей формування і функціонування мовної системи та розробка систем розуміння природної мови (Кисленко Ю.І.)”.

Глушков В. М.



Загальна характеристика роботи


Актуальність тематики

Прогресивні інформаційні технології визначають розвиток суспільства і значною мірою зумовлюють його статус у сучасному світі. В наукових дослідженнях все більш вагоме місце посідають розробки, що орієнтовані на опрацювання природно-мовної (ПМ) інформації, бо остання визначається як узагальнена схема подання довільної інформації. Проте, з іншого боку, також відомо, наскільки складною постає проблема обробки мовної інформації, і прогрес у цій сфері однозначно пов'язується з рівнем формалізації опису природної мови. Здобувачем запропоновано формальну модель мови, що визначає її системну організацію і яка закладається в основу сучасних технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовної інформації.

Формальний підхід дозволив перевести знання про мову із сфери нечітких гуманітарних залежностей до розряду чітких формалізмів точних наук з потужним прогнозуючим потенціалом, внаслідок чого з'явилася можливість більш ефективного моделювання мовної діяльності людини. Формалізми запропонованої моделі дозволяють нашу мовну компетенцію подати у вигляді чіткої системи знань про структурний рівень організації мовного матеріалу, і надалі вони визначатимуться як лінгвістичний процесор (ЛП). Ці знання можуть вже розглядатися як підгрунтя для формування сучасних прогресивних технологій, відповідальних за сприйняття та опрацювання ПМ-матеріалу.

Мовна діяльність людини можлива лише за умови діалектичної взаємодії нашої мовної компетенції (ЛП) з пам'яттю – всіма знаннями, накопиченими людиною за її свідоме життя. Системний підхід дозволяє запропонувати також і нову архітектуру бази знань (БЗ) як важливої складової актуалізації мовної діяльності людини. Поєднання адекватного лінгвістичного процесора з потужною базою знань, що спираються на загальні принципи системної організації мови, дозволить дійсно вийти на конструктивний рівень створення сучасних ефективних технологій опрацювання природно-мовної інформації. Якщо виходити з тези, що мова – це узагальнена схема відтворення довільної інформації сенсорного рівня (зорової, акустичної, дотику тощо), то доходимо висновку про необхідність та важливість інтеграції систем опрацювання різнопланової інформації. Це інший перспективний напрям на шляху створення ефективних інформаційних технологій. Пропоноване дослідження якраз і пов'язане з вирішенням проблеми моделювання мовної діяльності людини в широкому контексті і спирається не лише на формалізми запропонованої системної організації мови, але також і на особливості опрацювання інформації сенсорного (образного) рівня.

Якщо за взірець сучасних інформаційних ПМ-технологій прийняти багатогранну мовну діяльність людини, то головними напрямами розвитку сучасних технологій постають питання:

  • створення лінгвістичного процесора на засадах системної організації мови;

  • формування нової архітектури баз знань з урахуванням запропонованої моделі;

  • реалізація принципів діалектичної взаємодії ЛП та БЗ;

  • інтегрування різнопланових систем опрацювання образної та символьної інформації (взаємодія першої та другої сигнальних систем).

Це найважливіші складові, що забезпечуватимуть моделювання мовної поведінки людини та визначатимуть розвиток прогресивних інформаційних ПМ-технологій. Основні напрями розвитку технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовної інформації, вважаються такими: системи аналізу/синтезу мовного матеріалу, системи розуміння мовного повідомлення, системи автоматичного перекладу, автоматизовані системи управління, системи автоматичного пошуку інформації, системи експертного обслуговування, системи автоматичного накопичення знань, автоматичне реферування текстів, автоматична ідентифікація автора, гіпертекстові технології тощо.

Про важливість розвитку сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на опрацювання