LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальна модель мови як основа прогресивних інформаційних технологій

лише завдяки цьому так широко може використовуватися в мовній практиці явище згортання окремих складових.

Інверсія головного зв'язку. Іншою продуктивною основою трансформування виступає інверсія головного зв'язку базової структури – відношення Ro, яке в прямому напрямку підкреслює активний характер впливу суб'єкта (SUBJ) на предикатор (P). У випадку зміни напрямку Ro на протилежний матимемо ситуацію, коли вже на суб'єкт діє інший об'єкт чи суб'єкт. Залежно від форми предикатора актуалізується та чи інша схема трансформування.

Узагальнені схеми трансформування атомарного речення. Лишається проаналізувати ще деякі схеми трансформування базової синтаксичної структури, які будуть інваріантними щодо змістовної сторони предикатора. Це - трансформації ствердження, заперечення, побажання, порівняння та запитання.

У загальному випадку їх формули визначатимуться повними базовими структурами але з відповідними службовими елементами мови.

На цьому закінчується аналіз монопредикатного рівня організації мови. Для моделювання мовної діяльності лінгвістичний процесор однозначно повинен виявляти та ідентифікувати всі трансформації базової структури. У загальному випадку, поданий перелік схем трансформування базової семантико-синтаксичної структури лишається відкритим для поповнення.


Розділ 7. Поліпредикатний рівень формування повідомлення

Після аналізу монопредикатного рівня організації повідомлення слід подати особливості формування поліпредикатного рівня; в роботі проаналізовано найважливіші схеми поєднання структур монопредикатного рівня.

Явище однорідності. В межах запропонованої моделі мови явище однорідності розглядається як різновид поліпредикатного рівня організації мови, де об'єднуються кілька базових структур в межах окремого повідомлення.

У випадку існування двох ідентичних ситуацій довкілля, що різняться лише однією складовою, наприклад SUBJ і можуть відтворюватися відповідно структурами SB01 та SB02, мовна практика (згідно з принципом економії мовних засобів ) замість двох повних базових конструкцій опрацювала форму повідомлення, яка подає повністю опис однієї ситуації, а з іншої використовує лише відповідний елемент. Таке синтаксичне явище визначається Л.Теньєром як юнкція. Слід зазначити, що явище однорідності може одночасно стосуватися кількох складових повідомлення. При наявності N однорідних суб'єктів та M однорідних об'єктів, що об'єднуються L однорідними предикаторами, матимемо випадок, коли в одному повідомленні відтворюються ( L * M * N ) окремих ситуацій довкілля.

Ускладнення предикатора. Відомі схеми ускладнення предикатора (явище модальності, фазисний характер реалізації дії, можливість навчання певній дії тощо) традиційно знаходять свою інтерпретацію на рівні формування допоміжного ускладнення змістовного дієслова - присудка. Але зовсім іншу інтерпретацію цього явища можемо подати на поліпредикатному рівні організації повідомлення.

Нехай наше довкілля характеризується сукупністю N ситуацій, ініційованих одним суб'єктом. Відтворення такого стану може здійснюватися послідовно через N базових структур, проте мовна практика, виходячи із загальних принципів організації повідомлення, опрацювала свої конкретні та більш ефективні схеми формування опису такої сукупності ситуацій. У такому випадку для відтворення середовища використовується одна вихідна (базова) конструкція із загальним суб'єктом SUBJ, що доповнюється ієрархічно організованою множиною предикаторів Pred1, Pred2,..., PredN, де останнє місце займає змістовне дієслово, а всі попередні - послідовно його доповнюють та уточнюють. Це відома схема формування складного присудка.

Згортання статичних предикаторів. При аналізі використання статичних предикаторів раніше наголошувалося, що головна схема їх використання - поліпредикатний рівень формування повідомлення. У такому випадку схема поєднання кількох базових структур вбачається наступною: одна структура атомарного речення (залежно від комунікативної інтенції мовця) визначається як коренева - SB0k, інші структури будуть їй підпорядкованими - SB0п. Входження (інкорпорування) однієї базової структури в іншу відбувається наступним чином: по-перше, суб'єкт підпорядкованої структури SUBJп повинен бути тотожним одному з об'єктів або суб'єкту кореневої структури, по-друге, цей суб'єкт SUBJп (разом із актантним оточенням свого згорненого предикатора) входить в кореневу структуру, займаючи відповідне місце, а подальше розгортання усього повідомлення реалізується за схемою кореневої структури. Канцелярський стиль діловодства досконало опрацював таку схему формування повідомлення: часто зустрічаємо приклади поєднання в окремому повідомленні до семи-восьми підпорядкованих базових структур (хоча і спрощених, звичайно). Глибина вкладання підпорядкованих структур в кореневу, загалом також не перевищує семи.

Поліпредикатна інтерпретація мовних зворотів. Далі подається аналіз вже більш відомих схем організації поліпредикатного повідомлення, що визначаються схемами субстантивації, ад'єктивації та адвербіалізації монопредикатних структур. У всіх зазначених випадках матимемо схеми взаємодії кількох базових структур, одна з яких визначатиметься як коренева, а інша - як підпорядкована. Входження підпорядкованої структури до кореневої супроводжується явищем трансляції (згідно структурного синтаксису Л. Теньєра) предикатора Predп з дієслівного рівня відповідно до іменника, дієприкметника або дієприслівника; все актантне оточення практично лишається незмінним і враховується відповідним чином.

Субстантивація монопредикатних структур. У цьому випадку взаємодія двох монопредикатних структур (SBOk та SBOп) визначається схемою, коли одна з них - SBOп виступає аргументом породжувальної функції F1 (бути об'єктом). Це означає, що предикатор SBOп після трансляції отримує статус іменника, а все його оточення практично лишається незмінним.

Ад'єктивація монопредикатних структур (дієприкметниковий зворот). Це добре відома схема формування дієприкметникового звороту. У цьому випадку також матимемо взаємодію двох структур SBOk та SBOп, коли одна з них постає аргументом породжувальної функції F2, яка переводить предикатор (з усім його актантним оточенням) на роль атрибутивного члена об'єкта Attr(Obj).

Адвербіалізація монопредикатних структур (дієприслівниковий зворот). Формування дієприслівникового звороту теж відбувається за аналогічною схемою, проте функціональна залежність тут інша. Функція F3 переводить предикатор підпорядкованої структури в ранг атрибута предикатора кореневої структури Attr(Mov). Оточення предикатора підпорядкованої структури практично лишається повним і не змінюється.

Підрядні/сурядні схеми об'єднання монопредикатних структур. Аналіз поліпредикатного рівня закінчується розглядом підрядних та сурядних схем поєднання кількох монопредикатних повідомлень. Це відомі схеми формування складного повідомлення.


Розділ 8. Комунікативний аспект організації повідомлення

Монопредикатний та поліпредикатний рівні повністю охоплюють