LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальна модель мови як основа прогресивних інформаційних технологій

перетину”, проаналізовані різні системи відліку

П-відношень та схеми їх взаємодії. При опрацюванні вхідного мовного матеріалу ефективно взаємодіють ЛП та БЗ; система впевнено моделює мовну компетенцію людини щодо сприйняття просторових відношень. Ця розробка увійшла до лабораторного циклу “ Інтегральні роботи” та “Ситуаційне управління динамічними об'єктами” і вже багато років плідно використовується в учбовому процесі кафедри технічної кібернетики.


Додаток Ж. Моделювання співвідношення “Дійсність - Текст”

Даний розділ присвячений питанням інтеграції систем обробки образної та символьної інформації. Практика стверджує, що ефективне моделювання мовної діяльності можливе лише за умови інтеграції систем обробки різнопланової (образної та мовної) інформації. Мета побудови цієї системи - моделювання процесів генерації (синтезу) мовної інформації. Більш конкретно завдання визначається наступним чином - для заданої сцени, заповненої множиною об'єктів, необхідно синтезувати опис сцени у текстовому вигляді. На шляху моделювання співвідношення “Дійсність-Текст” активно взаємодіють системи обробки образної та символьної інформації. Така модель неодноразово опрацьовувалася на стадії дипломного проектування - остання версія реалізована Амплієвою Г. А.

На образному рівні реалізована система обробки інформації, що фактично спирається на графічну базу знань та відеопроцесор, який на антропоморфних засадах опрацьовує визначений фрагмент довкілля (модель сцени). База знань орієнтується на два фрагменти графічної інформації – визначені класи об'єктів та графічні уявлення базових просторових відношень; перший фрагмент знань використовується для класифікації об'єктів, тоді як другий – для визначення просторової орієнтації на сцені. В основу роботи образного процесора (відеопроцесора) були покладені висновки фізіологів ( Грановская Р.М., Березная И.Я. ), що дитина до трирічного віку сприймає образні об'єкти шляхом повного обстеження контуру зображення. В результаті формується покрокова функція обстеження об'єкта, з якої відбираються інформаційні прикмети: лінійні розміри, кутові характеристики, положення об'єкта, колір тощо.

На функціональному рівні модель побудовано за чіткою ієрархічною схемою, де поєднуються функціональні можливості автономного робота АR та його помічника - мурашки Ant. Автономний робот виконує функції управління: обстежує зону спостереження (сцену, яка синтезується випадковим чином); керує помічником Ant, вказуючи йому на наявність та розташування об'єктів на сцені; збирає та опрацьовує інформацію, яку постачає Ant; формує ту чи іншу стратегію синтезу тексту. Мікроробот Ant, в свою чергу, моделює роботу зорового аналізатора і за командою AR поспішає до вказаного об'єкта, обстежує його контур (оббігаючи навколо нього), формує покрокову функцію обстеження (як множину поточних координат та напряму контуру на кожному кроці) та передає її вже роботу AR для подальшого опрацювання та прийняття рішень.

Функції відеопроцесора та лінгвістичного процесора визначаються інформаційним забезпеченням робота AR, тоді як за помічником Ant лишається функція збирання інформації стосовно кожного об'єкта. База знань на рівні подання образної та символьної інформації також знаходиться у розпорядженні AR. Таким чином моделювання мовної поведінки відбувається за участю двох систем: система опрацювання образної інформації спирається на графічну базу знань та відеопроцесор ( система ВП-БЗ) а опрацювання мовної інформації реалізується за участю лінгвістичного процесора та бази знань (система ЛП-БЗ), тобто інтегруються тут можливості систем опрацювання образної та символьної інформації.

На мовному рівні система враховує основні формалізми запропонованої моделі мови та використовує певні стратегії формування опису сцени: актуалізація відтворення сцени в абсолютних координатах (відносно положення робота); синтез повідомлення у відносній системі (за початок координат вибирається певний об'єкт за визначеним критерієм); синтез тексту за пріоритетним урахуванням розташування об'єктів; синтез тексту за послідовним або випадковим використанням просторових відношень. Вже даний перелік та результати експериментів показують наскільки гнучкою та суб'єктивною може бути процедура формування (генерації) текстової інформації.

Система моделювання співвідношення “Дійсність – Текст” пройшла неодноразову апробацію на рівні дипломного проектування; остання версія отримала схвальні відгуки серед студентської аудиторії, увійшла до лабораторного фонду кафедри, демонструвалася у Варні (для засновників проекту КПМ), у Рівненському державному гуманітарному університеті, Острозькій академії.


Основні результати та висновки

1. Найважливішим результатом роботи є створення формальної моделі природної мови (структурного рівня її організації), що випливає із загальнолюдських принципів опрацювання інформації, будується на формальних засадах, має достатню пояснювальну силу стосовно основних виявів мовної діяльності і лінгвістичних фактів, знімає певні протиріччя сучасних граматичних побудов та постає плідною основою формування прогресивних інформаційнихтехнологій. Отримання цього важливого результату досягнуто через розв'язання цілого ряду підпорядкованих питань.

1.1. Запропоновано узагальнену схему інформаційного забезпечення людини, що постає плідною основою інтегрування систем оброблення різнопланової інформації на шляху моделювання складних форм мовної діяльності.

1.2. Ретельно проаналізовано основні етапи розвитку мови (стадія онтогенезу), що виявилися плідною основою як розбудови власне формальної моделі, так і опрацювання моделі філогенезу, що вже спиратиметься на об'єктивні залежності онтогенезу.

1.3. Узагальнено структуру мовної системи, яка подається через сукупність окремихіндивідуальних мовних систем, в кожній з яких поєднується мовна компетенція людини (лінгвістичний процесор) та її знання стосовно зовнішнього світу (база знань), що визначаються функціонально-структурною єдністю на всіх стадіях актуалізації мовної діяльності.

1.4. Запропоновано аксіоматику мовної системи (структурного рівня її організації), що випливає із загальних принципів опрацювання інформації людиною, охоплює найважливіші етапи становлення та функціонування мовної системи і постає плідною основою розбудови формальної моделі.

1.5. На формальному рівні подано визначення базової семантико-синтаксичної структури як основи формування довільного повідомлення; від існуючих визначень базова структура відрізняється за двома позиціями: по-перше, це максимально повна схема відтворення довільної ситуації, по-друге, елементом структури не може бути словосполучення.

1.6. Запропоновано графічну інтерпретацію базової семантико-синтаксичної структури, що відтворює окрему ситуацію довкілля та поєднує в собі властивості схем дерев залежностей та безпосередньо складових.

1.7. Подано перелік найважливіших схем трансформування базової семантико-синтаксичної структури, що