LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальна модель мови як основа прогресивних інформаційних технологій

визначають монопредикатний рівень організації довільного повідомлення.

1.8. Визначені схеми взаємодії монопредикатних структур, які в сукупності своїй відтворюють поліпредикатний рівень формування повідомлення.

1.9. Розглянуто комунікативний аспект організації окремого повідомлення та визначені основні класи мовних засобів для актуалізації комунікативної функції.

1.10. Запропоновано "координатну" схему зв'язності тексту, що відтворює як безперервність зовнішнього світу, так і цілісність його елементів. Проаналізовані головні схеми поєднання повідомлень, що визначаються як паралельна, послідовна та комбінована.

1.11. Формальна модель визначається достатньою пояснювальною силою та знімає певні протиріччя сучасних граматичних побудов:

- суперечливе розмежування просте/складне речення сучасних граматик замінюється чіткою дихотомією монопредикатне/поліпредикатне повідомлення, що охоплює всі можливі схеми

структурної організації мовного матеріалу;

- знімається проблема категорії словосполучення, яка не знаходила задовільного вирішення до цього часу.

2. Використання формальної моделі уможливило чітко визначити найважливіші напрями оброблення мовного матеріалу, які постають плідною основою формування сучаснихінформаційних технологій, орієнтованих на сприйняття та опрацювання ПМ-інформації.

2.1. Визначені кількісні оцінки можливих схем актуалізації базової семантико-синтаксичної структури; подано узагальнену схему для розрахунків на об'єктному та атрибутивному рівнях для різних мов.

2.2. Проаналізовано питання відтворення цілісності зовнішнього середовища засобами мови; показано непорушення категорії цілісності на всіх мовних рівнях – атрибутивному об'єктному та ситуаційному.

2.3. Запропоновано узагальнене поняття “породжувальних функцій”, аргументом яких може бути або “безчастиномовний когномінант”, або власне базова синтаксична структура; це поняття виявилося досить конструктивним для пояснення процесу породження довільного повідомлення.

2.4. Використання поняття породжувальних функцій та категорії цілісності дозволило запропонувати рекурсивну схему організації мовного матеріалу, де елементом рекурсії постає базова семантико-синтаксична структура, що чітко визначена на формальному рівні.

2.5. Подано узагальнену структуру лінгвістичного процесора, що спирається на формалізми запропонованої моделі мови та враховує три організаційні рівні: структурний рівень атомарного речення, монопредикатний рівень організації повідомлення та поліпредикатний рівень формування мовного матеріалу. Організаційно функціонування ЛП орієнтовано на діалектичну взаємодію з базою знань.

2.6. Запропоновано багаторівневу ієрархічну структуру бази знань, де інформативною одиницею сприйняття, накопичення та опрацювання мовного матеріалу постає базова семантико-синтаксична структура; в свою чергу, база знань безпосередньо взаємодіє з лінгвістичним процесором.

2.7. Сприйняття концепції рекурсивної схеми організації мовного матеріалу зумовлює, відповідно, і рекурсивну схему опрацювання такого матеріалу лінгвістичним процесором, бо, власне, аналіз зводиться до декомпозиції вхідного повідомлення за базовими структурами. У такому випадку ЛП розглядається як рекурсивна машина, що здатна працювати з рекурсивно організованим мовним матеріалом.

3. Використання формальної моделі дозволяє значно адекватніше відтворювати структурний рівень організації мовного матеріалу. Це відкриває далекосяжні перспективи у таких напрямах автоматичної обробки природно-мовної інформації як: аналіз та синтез текстової інформації; подання, формування та накопичення знань; автоматичний переклад; автоматизовані системи управління; інформаційно-пошукові системи; експертні системи тощо. На шляху формування сучасних ПМ-технологій отримані такі експериментальні результати.

3.1. В межах проектування системи ЛП-БЗ перевірена концепція структурно-функціональної єдності складових (ЛП та БЗ) а також опрацьована схема подання знань, що пов'язана з відтворенням часових та просторових відношень (семантичне поле часу та простору).

3.2. Експериментально перевірена модель “розуміння” природної мови для вузької сфери просторових відношень (модель “Текст-Дійсність”). Тут реалізована концепція інтеграції баз знань різних рівнів (образного та символьного, зокрема). Система працює зі змістом, поданим на графічному рівні (використання образотворчих засобів семантики), і за мовною інформацією на поданій сцені синтезує відповідний фрагмент простору.

3.3. Реалізована програма моделювання співвідношення “Дійсність-Текст”, що відтворює здатність людини до синтезу тексту (опису дійсності). Для випадковим чином заданої сцени система формує її опис, використовуючи ті чи інші евристики. У цьому випадку інтегруються системи опрацювання образної та символьної інформації.

3.4. Експериментально перевірена концепція інтеграції систем опрацювання текстової та мовленнєвої інформації на рівні використання загальної бази знань (бо наша мовна компетенція буде однаковою в обох випадках).

3.5. В межах підготовки магістрів виконується робота, яка пов'язана з розбудовою лінгвістичного процесора, що спирається на формалізми запропонованої моделі і визначається рекурсивною схемою опрацювання мовного матеріалу; передбачається також, що ЛП орієнтовано на співпрацю з БЗ в режимах використання та накопичення знань.

3.6. Підготовка магістрів ведеться також за напрямом формування архітектури бази знань, де інформативною одиницею сприйняття, накопичення та опрацювання інформації постає базова семантико-синтаксична структура (база знань орієнтована на діалектичну взаємодію з лінгвістичним процесором).

4.Використання дисертаційних досліджень в учбовому процесі.

4.1. На кафедрі технічної кібернетики факультету інформатики НТУУ “КПІ” вже понад п'ять років здобувачем поставлені та викладаються курси “Лінгвістичне забезпечення гнучкихкомп'ютеризованих систем” та “Інформаційні основи природного інтелекту”, що спираються на дисертаційні дослідження.

4.2. На кафедрі технічної кібернетики НТУУ “КПІ” з 1997 року відкрито спеціалізацію “Гнучкі комп'ютеризовані системи в сфері природно-мовних технологій”, учбові плани якої спираються, головним чином, на дисертаційні дослідження здобувача та орієнтовані на підготовку фахівців у сфері сучасних інформаційних технологій.

4.3. З 1997 року на лінгвістичному факультеті НТУУ “КПІ” для студентів спеціальності “Переклад” здобувачем викладається курс “Системна організація мови”.

4.4. Запропонована формальна модель мови має своїм підгрунтям загальнолюдські принципи опрацювання інформації – тож вона охоплює найбільш узагальнені особливості мовної організації. Через це в 1999 році у м. Варна (Болгарія) на першій установчій конференції з проблеми “Комп'ютеризація природних мов”