LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальна модель мови як основа прогресивних інформаційних технологій

що пов'язані з особливостями актуалізації мовної діяльності.

Підхід до мови як певної системи був започаткований ще Ф. де Соссюром, а організаційно оформлений як напрям структуралізму через Празький лінгвістичний гурток. Головним завданням системного підходу було усвідомлення основних складових структурної організації мови, визначення їх функціонального навантаження та подання форм їх взаємозв'язку. Та, на жаль, це природне бажання зрозуміти принципові моменти організації мовної діяльності не знайшло задовільного розв'язання ще й досі. Сам Ф. де Соссюр не лишив нам власного бачення мови як системи, а в матеріалах, зібраних його учнями, теж не досить чітко простежується ця основна його думка ( Бенвеніст Е. - Поняття структури в лінгвістиці / Збірник "Загальна лінгвістика" - М., 1974).

Якщо за мету дослідження обрати моделювання мовної системи загалом, а не лише аналіз мовного матеріалу, то все постає відразу ж в іншому світлі; необхідно тільки розумно визначити пріоритети та розставити акценти. Коли йдеться про моделювання мовної діяльності як в режимі аналізу (сприйняття або “розуміння”) мовного повідомлення, так і синтезу тексту (породження мовного матеріалу), то ми відразу ж більш однозначно визначаємо мету наших пошуків та контури тієї структури, що здатна актуалізувати ці функції.

Дуже слушним та доречним видається тут зауваження Городецького Б. Ю. з передмови до збірника "Комп'ютерна лінгвістика" (24 випуск серії "Нове в зарубіжній лінгвістиці"): "Причиною багатьох непорозумінь є неточне визначення інформаційної суті природної мови. Тут важливо мати на увазі, що мова - це не стільки формавідтворення готових думок, скількизасіб змістовної організації та подання знань. Цей засіб є першоосновою, він універсальний, виникає із зародженням людського інтелекту та постає надійним інструментом його розвитку". Без широкого і цілеспрямованого моделювання інформаційного механізму природної мови та процесів мовної діяльності неможливо в повному обсязі визначити структурута системну організацію нашої мови; саме тому в пропонованій роботі аналізові інформаційного забезпечення мовної діяльності присвячено цілий розділ.

Звичайно, формування інформаційних технологій обов'язковим чином спирається на формалізми моделі мови, що визначають структуру довільного повідомлення. То ж, найважливіші питання організації та функціонування мовної системи вбачатимуться наступними:

- базовий структурний елемент мовного повідомлення та його організація,

- схеми трансформування базового структурного елемента,

  • особливості поєднання структурних елементів в єдине ціле,

  • лінгвістичний процесор як система, що моделює нашу мовну компетенцію стосовно структурної організації мовного матеріалу і яка здатна працювати з мовною інформацією в режимі аналізу або синтезу,

  • база знань як структура, що здатна асимілювати знання з мовного повідомлення, або, навпаки, бути основою синтезу повідомлення.

Це, по суті, головні складові, що визначатимуть як структурну організацію мови, так і найважливіші принципи її функціонування і які повинні враховуватися на стадії формування сучасних ПМ-технологій.


Розбудова формальної моделі мови як основи ПМ-технологій

1. На шляху розбудови формальної моделі мови розв'язано такі питання:

1.1. Докладно проаналізовано на антропоморфних засадах інформаційний рівень актуалізації мовної діяльності людини та запропоновано узагальнену схему її інформаційного забезпечення.

1.2. Ретельно проаналізовано етап становлення граматичного ладу дитини (онтогенез мови), що виявився плідною основою розбудови формальної моделі.

1.3. Запропоновано модель розвитку мови в суспільстві (філогенез мови), що спирається на об'єктивні залежності окремих стадій онтогенезу.

1.4. Подано формальне визначення базової семантико-синтаксичної структури мовного повідомлення (атомарного речення), що постає основою розбудови всієї мовної системи.

1.5. Запропоновано графічну інтерпретацію базової семантико-синтаксичної структури, що адекватним чином відтворює окрему ситуацію довкілля та поєднує в собі особливості синтаксичних схем дерев залежностей та безпосередньо складових.

1.6. Визначено аксіоматику організації мовної діяльності людини, яка разом із поняттям базової структури складає основу формування системного підходу до організації мови.

1.7. Докладно проаналізовано монопредикатний рівень організації мовного повідомлення, що спирається на базову семантико-синтаксичну структуру та її трансформації (подано основні схеми трансформування атомарного речення).

1.8. Вказано можливі схеми об'єднання окремих монопредикатних конструкцій у межах формування поліпредикатного повідомлення.

1.9. Для окремого повідомлення визначено засоби комунікативної організації мови.

1.10. З урахуванням основних принципів відтворення зовнішнього середовища подано можливу версію зв'язності тексту.

2. Прикладні питання використання запропонованої моделі мови для формування сучасних ПМ-технологій

2.1. Формальне визначення базової структури уможливило виконання кількісного аналізу допустимих схем актуалізації атомарного речення та подання узагальненої схеми таких розрахунків.

2.2. Вдалося узагальнити поняття семантико-синтаксичної функції на стадіях формування монопредикатного та поліпредикатного повідомлень.

2.3. Спираючись на формалізми запропонованої моделі простежено цілісність відтворення категорій навколишнього середовища як на рівні функціонування аналізаторів, так і на рівні організації мовних засобів.

2.4. Використання поняття базової семантико-синтаксичної структури та урахування пунктів 2.2. і 2.3. уможливило подання схеми формування довільного повідомлення у вигляді рекурсивно організованої процедури.

2.5. До конструктивного рівня вдалося довести концепцію базового синтаксису, що спирається на загальні принципи інформаційного забезпечення людини та постає основою дихотомії базовий синтаксис / конкретний синтаксис.

2.6. Визначено архітектуру бази знань (для символьної інформації), що організаційно спирається на базову конструкцію атомарного речення.

2.7. Запропоновано організацію бази знань, де поєднуються особливості організації І таІІ сигнальної системи і яка здатна опрацьовувати інформацію як на образному, так і на символьному рівнях.

2.8. Визначено структуру лінгвістичного процесора, що спирається на формалізми монопредикатного та поліпредикатного рівнів моделі мови; запропоновано концепцію функціонально-структурної єдності лінгвістичного процесора та бази знань.

2.9. Запропоновано рекурсивну схему функціонування лінгвістичного процесора, де елементом рекурсії постає базова семантико-синтаксична структура.

2.10. Побудовано експериментальну систему обробки мовної інформації, яка для вузької предметної сфери просторових відношень може працювати або в режимі аналізу (розуміння) мовного