LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальна модель мови як основа прогресивних інформаційних технологій

справ суттєво не змінився і зараз. На цьому тлі практична цінність поданих матеріалів виявляється в тому, що:

1. Запропоновано формальну модель мовної організації, яка з системних позицій висвітлює таке складне явище, як мовна діяльність і практично тією чи іншою мірою, з єдиних узагальнених позицій, висвітлює основні складові мовної системи та особливості її функціонування:

- інформаційне забезпечення мовної діяльності,

- розвиток мови (стадії онтогенезу та філогенезу і їхній взаємозв'язок),

- особливості відтворення середовища засобами мови,

- формальне визначення базової семантико-синтаксичної структури,

- графічну інтерпретацію базової семантико-синтаксичної структури,

- аналіз схем трансформування базової структури,

- різновиди взаємодії монопредикатних структур,

- комунікативний аспект організації повідомлення,

- зв'язність текстової інформації.

2. Створення формалізованої моделі мови дозволило вирішити ряд питань прикладного характеру, що стосуються формування сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовного матеріалу:

- особливості процесу породження окремого повідомлення,

- кількісні оцінки актуалізації базової структури,

- цілісність відтворення категорій дійсності мовними засобами,

- рекурсивна схема організації мовного матеріалу,

- структура лінгвістичного процесора,

- структурна організація бази знань,

- рекурсивна організація синтаксичного аналізатора,

- функціонально-структурна єдність лінгвістичного процесора та бази знань.

3. На шляху моделювання мовної діяльності реалізовані наступні практичні розробки:

- програма аналізу (“розуміння”) мовного повідомлення, яка для вузької сфери просторових відношень за вхідним текстом формує модель середовища (тобто система працює в режимі аналізу текстової інформації);

- програма синтезу мовного повідомлення, що виконує перетворення “Дійсність –Текст” (для довільної сцени, заповненої об'єктами, система генерує її опис мовними засобами); тут реалізовано концепцію інтегрування систем обробки образної та символьної інформації;

- програма опрацювання мовного матеріалу, де на структурно-функціональному рівні закладається єдність лінгвістичного процесора та бази знань ЛП-БЗ з урахуванням вимог запропонованої формальної моделі; на рівні формування БЗ було перевірено можливість актуалізації “семантичного поля часу”.

4. Використання запропонованої формальної моделі мови визначено двома напрямами: з одного боку, це - інтерпретація відомих мовних явищ у межах поданої моделі, а з іншого - подальший розвиток запропонованої моделі в межах поглибленого вивченнята моделювання окремих виявів мовної діяльності.

5. В плані розвитку прогресивних інформаційних ПМ-технологій вбачаються наступні перспективи:

- проектування лінгвістичного процесора,

- формування системи подання, накопичення та використання знань,

- моделювання процесів розуміння мови (синтез та аналіз повідомлення),

- розробка систем автоматичного перекладу,

- інтегрування систем обробки образної та символьної інформації,

- системи автоматичної обробки ПМ-інформації.


Реалізація результатів

Запропонована формальна модель мови та експериментальні розробки у напряму моделювання мовної діяльності використовуються як для подальших наукових досліджень і підготовки фахівців, так і для створення перспективних систем та технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовної інформації. На цьому шляху отримані наступні результати:

1. Деякі розділи запропонованої формальної моделі пройшли апробацію через студентську аудиторію, коли з 1985 року для студентів спеціальності “Робототехнічні системи та комплекси” було започатковано лекційний курс “Системи відчуття таштучний інтелект”, в якому окремі теми були присвячені сенсорному рівню сприйняття інформації людиною та питанням взаємодії систем обробки образної та символьної інформації.

2. У 1992 році вийшов друком навчальний посібник "Інформаційне забезпечення інтелектуальних моделей", де подано загальну структуру інформаційного забезпечення та частково вже окреслено контури формальної моделі мови.

3. Окремі практичні розробки на програмному рівні (програми аналізу та синтезу мовного повідомлення, що орієнтовані на інтегрування образної та символьної інформації) використовуються з 1985 р. у навчальному процесі кафедри як лабораторний цикл з курсу "Інтегральні роботи" а також як темидипломного проектування.

4. Починаючи з 1995 року започатковано лекційний курс "Лінгвістичнезабезпечення інтелектуальних інтегрованих систем", що грунтується на запропонованій моделі мови. Він увійшов до навчальних планів кафедри технічної кібернетики Київського політехнічного інституту і викладається студентам зі спеціальності “Гнучкі комп'ютеризовані системи та робототехніка”.

5. З 1995 року запропоновану модель мови перенесено також і на шкільний рівень; вона проходить апробацію в межах навчально-практичної роботи Технічного ліцею КПІ, де викладається курс "Лінгвістичне забезпечення систем штучного інтелекту".

6. З 1997 року запропоновану модель мови внесено до навчальних планів лінгвістичного факультету КПІ для спеціальності "Переклад", де викладається курс ”Системна організація мови”.

7. Формалізована модель мови стала підгрунтям для відкриття з 1997 року на кафедрі технічної кібернетики нової спеціалізації "Гнучкі комп'ютеризовані системи в природно-мовних технологіях”, яка орієнтована переважно на інформаційні ПМ-технології.

8. У 1997 році надруковано монографію “Системна організація мови”, де в повному обсязі викладено запропоновану формальну модель мовної організації.

9. У 1998 р. вийшов друком навчальний посібник “Архітектура мови” (Лінгвістичнезабезпечення інтелектуальних інтегрованих систем), де викладено формальну модель мови, подано загальну структуру інформаційного забезпечення людини та розглянуто деякі прикладні аспекти формування інформаційних природно-мовних технологій.

10. У вересні 1999 р. в м. Варна (Болгарія) відбулася установча міжнародна конференція з проекту “Комп'ютеризація природних мов”, де формальну модель було запропоновано вже як основу формування природно-мовних технологій.

11.У лютому 2000 р. в Рівненському державному гуманітарному університеті для викладачів та студентів прочитано цикл лекцій “Формальна модель мовної організації”.

12. У березні 2000 р. для студентів Острозької академії прочитано цикл лекцій з системної організації мови.


Апробація результатів

1.Формальну модель мовивперше було оприлюднено на V міжнародній конференції