LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальна модель мови як основа прогресивних інформаційних технологій

KDS-95 (Знання – Діалог – Рішення) в Ялті у жовтні 1995 р. (матеріали в збірнику наукових праць), ще й був отриманий приз “За оригінальну та нестандартнуінформаційну теорію та її використання” з боку FOІ Іnstіtute for Іnformatіon Theorіes and Applіcatіons (Софія, Krassіmіr Markov).

2.На VІ міжнародній конференції KDS-97 (Знання – Діалог – Рішення), що відбулася в Ялті 15 – 20 вересня 1997 р.), було продовжено плідну дискусію навколо системної організації мови та прикладних аспектів її використання. Схвальний відгук було отримано від одного з фундаторів комп'ютерної техніки та інформатики в Болгарії - професора ф-ту математики та інформатики Софійського університету, кандидата математичних наук та доктора технічних наук Димитъра Петров Шишкова.

3.Презентація формальної моделі мови в Росії відбулася на міжнародному семінарі “Діалог'99” в Тарусі, куди автор подав роботу “Явище рекурсії в природній мові”.

4.У вересні 1999 р. в Болгарії (м. Варна, курорт “Святого Костянтина”) модель було презентовано на міжнародній конференції у зв'язку з проектом “Комп'ютеризаціяприродних мов”, де вона вже розглядалася як основа формування прогресивних природно-мовних технологій.

5.Окремі напрями роботи доповідалися на семінарах Наукової ради НАН України з проблеми “Кібернетика”:

Семінар 6.3. “Автоматизація обробки математичних текстів та інтелектуальні машини”, керівник : д-р фіз.- мат. наук Капітонова Ю. В., чл.- кор. НАН України Летічевський О. А.

Семінар 9.3. “Розпізнавання образів та конструювання читаючих автоматів”, керівник : д-р фіз.- мат наук Шлєзінгер М. І.

Семінар 9.4. "Аналіз, розпізнавання та інтеграція сигналів в технічних системах", керівник: д-р. техн. наук Вінцюк Т.К.

Семінар 9. 10. “Проблеми розвитку розуму та взаємодії розумних систем і їх підсистем”, керівник : канд. філол. наук Крейн І. М.

6. У лютому 2000 року формальну модель мови було оприлюднено в Рівненському державному гуманітарному університеті, де було проведено науково-методичний семінар з викладачами кафедри української філології та прочитано цикл лекцій студентам п'ятого курсу. Модель отримала схвальні відгуки на обох рівнях.

7. У березні 2000 року в Острозькій академії для студентів та викладачів також було прочитано цикл лекцій “Системна організація мови”; отримано схвальні відгуки та цікаві пропозиції.


Публікації

З теми дисертації опубліковано понад 30 праць, серед них три книжкових видання; переважну більшість становлять одноосібні роботи.


Структура та обсяг роботи

Дисертація складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків; обсяг основної частини складає 313 сторінок

( 9 розділів, що містять 78 рисунків та 11 таблиць), обсяг додатків сягає

97 сторінок ( 7 розділів, що містять 19 рисунків та 1 таблицю).

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та здійснено порівняння запропонованого підходу до розбудови моделі мовної системи з досі відомими.

Основна частина присвячена розбудові формальної моделі мови (подано узагальнену схему інформаційного забезпечення людини, розглянуто найважливіші складові мовної системи та їхню взаємодію, ретельно аналізуються етапи розвитку мови на стадіях онтогенезу та філогенезу, подано формалізми, що визначають структуру базової семантико-синтаксичної конструкції, схеми її трансформування та правила поєднання подібних структур).

Додатки подають вже можливі перспективи використання запропонованої моделі мови на шляху формування прогресивних інформаційних технологій, орієнтованих на опрацювання природно-мовної інформації. З урахуванням формалізмів моделі запропоновано рекурсивну схему організації мовного матеріалу, проаналізовано кількісні аспекти актуалізації базової структури, визначено структуру лінгвістичного процесора та бази знань в їх структурно-функціональній єдності. Для обмежених предметних сфер практично реалізовано системи синтезу та аналізу текстової інформації, моделюється співвідношення “Дійсність-Текст” (в тому чи іншому напрямку), перевірено концепцію функціональної єдності бази знань та лінгвістичного процесора.

Висновки - подано основні результати і висновки щодо запропонованої формальної моделі мови та її використання в природно-мовних інформаційних технологіях.

Основний зміст роботи


Робота починається вступом, в якому розв'язано два питання: визначено місце запропонованої моделі серед інших розробок та встановлено основні принципові моменти даного підходу.

Системний підхід до вивчення мови започаткований був ще Ф. де Соссюром, проте задовільного розв'язання цієї проблеми нема ще й досі. Однією з найповніших синтаксичних концепцій слід вважати "Структурний синтаксис"

Л. Теньєра, де ретельно проаналізовано основні аспекти синтаксичної будови речення. Проте ця концепція не виходить за межі окремого повідомлення і не подає цілісної картини мовної організації.

Інший напрям пошуків стосується формально-логічного підходу до будови мови і пов'язується з іменем С.К. Шаумяна (аплікативна модель мовного повідомлення). Проте після багаторічних спроб практичної реалізації його концепції фахівці дійшли висновку, що формальна логіка не в змозі подати задовільну інтерпретацію багатьох мовних явищ.

Нарешті, ще раз нагадаймо принциповий висновок великого творчого колективу "Граматики-70" про відсутність узагальненої моделі мови, яка б могла на системному рівні об'єднати всі багатопланові матеріали цього академічного видання. Адекватної узагальненої моделі розвитку та функціонування мовної системи не маємо ми ще й досі.

Автором запропоновано формальну модель мови, яка грунтується на єдиній базовій семантико-синтаксичній структурі атомарного речення, що отримує однозначне визначення; довільне мовне повідомлення визначається через цю базову структуру. Співвідношення між конкретним повідомленням та базовою структурою зумовлюється двома схемами перетворень; перша - визначає монопредикатний рівень організації повідомлення і породжена явищем трансформування базової структури, тоді як друга схема (поліпредикатний рівень) визначає різновиди зв'язку монопредикатних структур. Такий системний підхід до структурної організації мовного повідомлення дав змогу запропонувати несуперечливу модель організації мови, що знімає багато суперечностей сучасних граматичних концепцій.

Розбудова мовної системи починається з формування системного підходу - сукупності базових положень та понять, які стосуються аналізу такого складного явища людського буття, як мова. Системний підхід - це, з одного боку, ідеологія дослідження, яка потребує одночасного урахування багатьох підходів до аналізу складного явища, а з іншого - це використання узагальнень та положень конкретної прикладної сфери досліджень, які завжди займатимуть вищий рівень відносно конкретного питання і якраз вони, в загальному випадку, визначатимуть особливості функціонування всіх нижчих рівнів