LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальна модель мови як основа прогресивних інформаційних технологій

певного явища.

Якщо в нашому випадку об'єктом дослідження постає мова, то системний підхід повинен спиратися на узагальнення більш високого рівня, тобто на загальні особливості сприйняття та обробки інформації людиною. Таким узагальненням, для нашого випадку, постають питання інформаційного забезпечення людини та особливості відтворення середовища мовними засобами. Ці узагальнення, зібрані в систему, формують аксіоматику мовної системи, яка постає плідною основою моделювання мовної діяльності.


Розділ 1. Інформаційне забезпечення мовної діяльності

Основна частина пов'язана з поданням формальної моделі природної мови, яка постає плідною основою моделювання мовної діяльності людини. Оскільки мовна діяльність – явище складне й багатогранне і враховує не лише мовну складову, то дослідження починається з аналізу узагальненої схеми інформаційного забезпечення людини, що відтворює сенсорний рівень сприйняття інформації людиною. Тут інтегруються системи обробки як образної (зорової, акустичної, дотичної ….), так і символьної інформації. Центральна частина інформаційного забезпечення – це пам'ять людини, де зберігаються всі знання, здобуті людиною або безпосередньо з довкілля на сенсорному рівні, або через мовний матеріал, що надходить в писемному чи мовленнєвому вигляді.

Пам'ять людини (або база знань, як можемо вважати) реалізується одночасно на двох рівнях - образному та символьному, і часто зміст окремої лексичної одиниці визначається через його образний еквівалент. Таке поєднання в одній системі особливостей сприйняття і обробки образної та символьної інформації постає характерною особливістю мовної діяльності людини і визначає новий напрям сучасних досліджень - когнітивну графіку.

У загальному випадку конкретній мовній одиниці (на лексичному рівні) відповідатиме концептуальна модель об'єкта/явища, яка поєднує в собі образну інформацію, що надходить до нашого мозку за всіма каналами відчуттів. Ця властивість відтворює взаємодію І та ІІ сигнальної системи і буде важливою конструктивною характеристикою на шляху моделювання мовної діяльності.

Іншим важливим моментом загальної схеми інформаційного забезпечення постає дихотомія база знань / лінгвістичний процесор. Тут уже на найвищому рівні подаються головні контури лінгвістичного процесора, який окрім системи граматичних правил враховує також і об'єктивні особливості відтворення середовища мовними засобами ( категорій часу, простору, дії тощо). Принципово важливою для моделювання мовної діяльності вбачається концепція функціонально-структурної єдності лінгвістичного процесора та бази знань; без такої єдності неможливо ефективно моделювати різні аспекти мовної діяльності людини.


Розділ 2. Загальна характеристика мовної системи

Після визначення загальної схеми інформаційного забезпечення більш ретельно аналізується мовна система, яка подається через множину окремих індивідуальних мовних систем. Кожна така система функціонує в мовному матеріалі і складається з двох частин - лінгвістичного процесора та бази знань, які знаходяться в діалектичній єдності і взаємно визначають розвиток один одного.

Продуктивною вбачається концепція, згідно з якою мова - це вища форма відтворення зовнішнього середовища, що існує в триєдності часу, простору та дії. В роботі проаналізовано особливості відтворення середовища в неорганічному та живому світі. Конструктивною вбачається теза, що особливості існування найважливіших категорій дійсності відповідним чином відтворюються і на рівні організації та використання мовних засобів. У подальшому це відкриває цілий напрям цікавих досліджень, що стосуються сприйняття та відтворення просторових і часових відношень, відтворення мовними засобами цілісності елементів довкілля, особливостей породження мовного повідомлення тощо.

Отже, перші розділи роботи пов'язані з визначенням загальних особливостей організації та функціонування мови, які в подальшому отримують конкретне наповнення та постають конструктивною основою розбудови моделі мови. Наступні два розділи пов'язані з дослідженням розвитку мови на стадіях онтогенезу та філогенезу, що власне і стало поштовхом до розбудови формальної моделі мови.


Розділ 3. Розвиток мови (онтогенез)

Ця частина безпосередньо пов'язана вже з аналізом мовної діяльності і зачіпає фундаментальні питання розвитку мови як окремої людини (онтогенез мови), так і суспільства (філогенез мови). Ретельний аналіз онтогенезу мови спирається на дослідження О.М. Гвоздєва (Формирование у ребенка грамматического строя русского языка – М.: Изд-во академии пед. наук, 1949) і дає змогу відтворити та простежити часову послідовність найважливіших етапів опанування дитиною граматичного ладу мови.

Десь уже через півроку після народження в дитини з'являються перші комунікативні інтенції, які реалізуються на мовленнєвому рівні у вигляді нестандартного звукокомплексу і поступово завершуються (десь біля 11 місяців) формуванням стандартного слова. Для нас важливим буде висновок, що за кожним таким повідомленням (окремим словом) криється ціла ситуація зовнішнього середовища.

Наступні етапи вже пов'язані з оволодінням дво- та трискладовими повідомленнями, які знову ж таки відтворюють окрему ситуацію зовнішнього середовища. Це будуть найважливіші кроки опанування предикатної структури, яка потім вже визначатиме головні особливості квантування та відтворення зовнішнього середовища. На цьому шляху дитина спочатку оволодіває такими частинами мови, як іменник та дієслово, які постають ідентифікаторами об'єкта та дії, що сприймаються дитиною ще як щось неподільне та цілісне. Категорію прикметника дитина опановує трохи важче, бо це вже потребує певної процедури абстрагування - відлучення прикмети від конкретного її носія.


Розділ 4. Розвиток мови в суспільстві (філогенез мови)

Згідно з біогенетичним законом Геккеля, який стверджує, що особливості онтогенезу проявляються і на певних стадіях філогенезу, ми вже можемо використати певні об'єктивні фактори онтогенезу мови для формування узагальненої моделі філогенезу - особливостей розвитку мови в суспільстві. Модель розвитку мови, у такому випадку отримує вже об'єктивне підгрунтя і не буде суто суб'єктивною побудовою того чи іншого дослідника.

Головні етапи філогенезу мови, таким чином, матимуть наступну послідовність: поява першого звукокомплексу (словоречення), за яким стоїть окрема ситуація зовнішнього світу, номінація окремих складових середовища (об'єкти позначаються іменником, дія отримує ідентифікатор – дієслово). Комунікативно-інформаційні обмеження ситуаційного спілкування зумовили поступову диференціацію відношень між окремими складовими ситуації. Відношення опановуються за двоскладовою схемою; з поступовим накопиченням цього досвіду людина від словоречення переходить до використання двоскладових, трискладових повідомлень. Цей процес закінчується опануванням n-актантної предикатної структури, обсяг якої зумовлений психо-фізіологічними обмеженнями короткочасної пам'яті людини. Ця структура постає основою