LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальні моделі та методи синтезу швидкодіючих багатозначних структур мовних систем

44


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ



На правах рукопису




Четвериков Григорій Григорович




УДК 007.681.5; 519.714; 519.766




ФОРМАЛЬНІ МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ СИНТЕЗУ ШВИДКОДІЮЧИХ БАГАТОЗНАЧНИХ СТРУКТУР МОВНИХ СИСТЕМ


05.13.23 – cистеми та засоби штучного інтелекту





Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора технічних наук





Харків-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському національному університеті радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України


Науковий консультант – доктор технічних наук, професор

Бондаренко Михайло Федорович, Харківський національний університет радіоелектроніки, ректор, завідувач кафедри програмного забезпечення ЕОМ


Офіційні опоненти:

доктор фізико-математичних наук, професор Анісімов Анатолій Васильович, Київський національний університет, декан факультету кібернетики, завідувач кафедри математичної інформатики

доктор технічних наук, член-коренспондент НАН України, професор Грицик Володимир Володимирович, Державний науково-дослідний інститут інформаційної інфраструктури НАН України (м. Львів), директор

доктор технічних наук, професор Кучеренко Євген Іванович, Харківський національний університет радіоелектроніки, професор кафедри штучного інтелекту

Провідна установа:

Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, відділ теорії цифрових математичних машин та систем


Захист відбудеться “_25_” __січня__ 2006 р. о _13.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.01 Харківського національного університету радіоелектроніки за адресою 61166, м. Харків, пр. Леніна, 14


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету радіоелектроніки за адресою 61166, м. Харків, пр. Леніна, 14


Автореферат розісланий “_23_” ___грудня____ 2005 р.


Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Чалий С. Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток обчислювальної техніки є базою автоматизації розумової діяльності, і тому виникло нове поняття штучного інтелекту. Проте, успіхи в галузі інтелектуалізації обчислювальної техніки незначні, особливо, якщо порівнювати досягнуте з очікуваними результатами та прогнозами. На даний час проблеми у розвитку систем штучного інтелекту ставлять питання про застосування орієнтації на досягнення високорівневої технології обробки інформації (тобто отримання нової якості), що виявляється у намаганнях реалізувати на фон-неймановських комп’ютерах системи ШтІ. Отже сучасні, нові вимоги до технології обробки інформації можно звести до таких двох моментів: необхідність вирішення проблем, що кепсько формалізуются та наявністю кінцевого користувача, який за своєю професійною діяльностью не є програмистом.

Таким чином, приходимо до розуміння одного з варіантів на шляху створення систем ШтІ – це шлях аналізу, моделювання та синтезу мовного інтелектуального інтерфейсу за допомогою засобів k-значної логічної системи, зокрема, алгебри скінченних предикатів (АСП) та k-значних структур і кодування.

Основний вплив на вирішення проблеми моделювання механізмів природної мови, автоматизації мовної діяльності людини, а також розвитку та удосконаленню засобів обчислювальної техніки для її реалізації зробили дослідження українських та закордонних учених: А.В. Анісімова, М.Ф. Бондаренка, В.П.Гладуна, В.В.Грицика, А.Д.Закревского, А.В.Каляева, А.В.Палагіна, Д.А.Поспелова, К.Г.Самофалова, В.П.Тарасенка, Ю.П.Шабанова-Кушнаренка, В.А.Широкова, F. Ferrandi, A. Napieralski, R. Ubar, S. Yoshitomi та інших. Слід відмітити, що одним з перспективних і актуальних напрямків застосування теорії багатозначних структур і кодування в системах штучного інтелекту на практиці є моделювання природної мови. Цей підхід дозволяє поряд з розвитком варіантів програмної реалізації отриманих моделей мови здійснити інший підхід – схемний. Мозок, при цьому, розглядається як відправна точка побудови k-значних просторових структур мовних систем штучного інтелекту. Аналіз показує, що найближчими апаратними засобами за допомогою яких можливо вирішити ці проблеми є універсальні багатозначні єлементи та структури просторового типу з властивостями оборотної дії.

Виникає актуальна необхідність створення теоретичних та методологичних oснов опису лінгвістичних зв’язків (законів) української мови рівняннями алгебри предикатів, розвиток методів синтезу багатозначних апаратних засобів просторового типу для побудови високоефективних інтерфейсів інформаційних систем на природній українській мові, а також принципів та методів, що об’єднані даною теоретичною основою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі програмного забезпечення ЕОМ Харківського національного університету радіоелектроніки в рамках держбюджетних науково-дослідних робіт: “Розробка теорії штучного інтелекту та її застосування для автоматизації процесів навчання та виховання в учбових закладах України”(№ ДР 0195U023071) згідно з підрозділом “Розробка математичних основ та алгоритмів синтезу експертних та мовних систем з елементами штучного інтелекту (науковий керівник); “Розробка загальних принципів, методів, моделей і алгоритмів семантичної обробки інформації для побудови інтелектуальних інформаційних систем”(№ ДР 0196U013503) згідно з підрозділом “Розробка математичних моделей морфології української мови та загальних принципів і методів побудови універсальних просторових структур штучного інтелекту”( науковий керівник); “Розробка теорії штучного інтелекту на базі дослідження механізмів розуму людини та її застосування для проектування та побудови інтелектуальних інформаційних систем” (№ ДР 0197U012126, виконавець); „Розробка математичного, алгоритмічного та програмного забезпечення для проектування інтелектуальних систем обробки аудіо, відеосигналів, природної мови та аналітичної інформації” (№ ДР 0100U005436) згідно з підрозділом „Розробка теоретичних основ, моделей та алгоритмів вилучення знань з текстових баз даних та побудова високоефективних багатозначних структур природно-мовних систем щодо реалізації інтелектуального інтерфейсу”(науковий керівник) „Моделі механізмів