LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальні моделі та методи синтезу швидкодіючих багатозначних структур мовних систем

функціональними можливостями, прямою і оберненою дією та підвищеною надійністю.

Матеріали дисертації були використані та впроваджені при розробці і для створеннямікроелектронної реалізації k-значних просторових елементів і структур в системах з елементами штучного інтелекту та лексикографічних базах даних, що підтверджено відповідними актами: ВАТ СКТВ “Елемент” (м. Одеса, акт від 31.10.1997), ФМІ НАН України (м. Львів, акт від 17.03.1998), Науково-виробничій корпорації “Київський iнститут автоматики” (м. Київ, акт від 02.06.1998), Донецькому інституті проблем штучного інтелекту (м. Донецьк, акт від 03.06.1998), ВАТ НДІ ПРЕА (м. Львів, акт від 21.12.1998), Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” (м. Київ, акт від 08.02.2001), ЦККБ “Протон” (м. Харків, акт від 05.02.2004), Українському мовно-інформаційному фонду НАН України (м. Київ, акт від 31.08.2005), Львівська наукова бібліотека НАН України ім. В.Стефаника (акт від 21.12. 1998), Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка (акт від 02.02.2002), Академіі наук екології та безпеки життєдіяльності (м. Харків, акт від 24.12.2001), Харківська Міська Рада Харківської області, Головне управління міського господарства (акт від 21.11.2001) та Харківському національному університеті радіоелектроніки: у навчальному процесі кафедри програмного забезпечення ЕОМ при читанні лекцій, проведенні практичних і лабораторних занять з дисциплін “Високорівневі технології обробки мовної інформації”, “Логічні технології штучного інтелекту”, у курсовому та дипломному проектуванні під час підготовки спеціалістів та магістрів спеціальності “Програмні засоби автоматизованих систем” (ПЗ АС) комп’ютерного варіанту тлумачного словника з інтелектуальних систем під час створення комп’ютерних технологій навчання та їх застосування у відповідних навчальних курсах із спеціальності ПЗ АС. Одноосібно видано і впроваджено в навчальний процес три навчальних посібника з грифом Міністерства освіти України ( акти від 3.12.1998; 04.12.2001; 10.01.2002)

Особистий внесок здобувача. Усі положення, що виносяться на захист, основні результати теоретико-прикладних і експериментальних досліджень отримані здобувачем особисто та опубліковані в роботах [6–17, 34–37, 44]. В усіх роботах, які написані у співавторстві, здобувачу належать ініціатива ідей, постановки задач, вибір і обґрунтування їхнього рішення, а також розробка нового підходу, нової теоретичної бази побудови k-значних швидкодіючих структур мовних систем штучного інтелекту. У монографії [1] підрозділи 1.4, 3.4 і розділи 2, 4, 5 написані здобувачем особисто. У роботах [2, 19, 31–33] здобувачем запропоновано методи синтезу та апаратної реалізації проміжних цифрових дешифраторів, просторових матричних комутаторів і селекторів для універсальних багатозначних функціональних перетворювачів із використанням засобів теорії інтелекту, зокрема АСП, за умов нарощування значності та числа змінних. У роботах [20–22, 27–29, 39–43, 45–49] – загальні принципи побудови та модифіковані методи синтезу окремих компонент універсальних багатозначних просторових структур (АСП-структур): багатозначних оборотних неоднорідних логічних елементів та модулів. У роботах [18, 26] здобувачем досліджено алгебро-логічну структуру мови та зроблено поширення алгебри скінченних предикатів. У роботах [23–25, 38] здобувачем особисто запропоновано методологію формального опису лінгвістичних зв’язків елементів фонетичного та морфологічного рівня української мови. Здійснено дослідження подальшого розвитку методології та методів математичного опису лінгвістичних зв’язків. У роботі [30] викладено модульний принцип схемної реалізації системи лінгвістичних рівнянь, якийзапропоновано здобувачем.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались, обговорювалися й отримали позитивну оцінку на таких науково-технічних конференціях, симпозіумах, форумах та семінарах: Всесоюзній школі-семінарі “Распараллеливание обработки информации” (Львів, 1979–1987), “Проектирование автоматизированных систем контроля” (Харків, 1991), “Психологическая бионика” (Харків, 1986, 1987), “Бионика интеллекта” (Харків, 1987); Всесоюзній науково-технічній конференції “Повышение качества программного обеспечения ЭВМ” (Севастополь, 1986); Міжрегіональній науково-технічній конференції “Цифровая обработка сигналов в системах связи и управления” (Львів, 1992); Міжнародній науково–техннічній конференції “Методы представления и обработки случайных сигналов и полей” (Туапсе, 1993); Міжнародній науковій конференції ім. Академіка М. Кравчука (Київ, 1995, 1996); Українській конференціїї по автоматичному управлінню “Автоматика” (Львів, Севастополь, 1995, 1996 ); Науково-технічній конференції “Досвід розробки та застосування приладо-технологічних САПР мікроелектроніки” (Львів, 1995); Міжнародному семінарі “Проблеми обновлення вищої бібліотечної та інформаційної освіти” (Харків, 1995); Міжнародній конференції “Теория и техника передачи, приема и обработки информации” (Туапсе, 1995-2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Информационные ресурсы: создание, интеграция и использование” (Гута, 1996); Міжнародній конференції “Приборостроение в экологии и безопасности человека (Санкт-Петербург, 1996); ІІІ,ІV Всеукраїнській міжнародній конференції (Київ, “УкрОБРАЗ’96”, “УкрОБРАЗ’98”); Міжнародній науково-методичній конференції “Интеграция образования, науки и производства” (Луцьк, 1996, 1997); Міжнародній науково-технічній конференції “Проблемы физической биомедицинской электроники” (Київ, 1997); Науково-методичній конференції “Використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі” (Харків,1997); Міжнародній науково-практичній конференції “Системы и средства передачи и обработки информации” (Одеса, 1998); VІ–ІХ Міжнародних конференціях “Знание-Диалог-Решение” (Кацівелі, Ялта, Санкт-Петербург, 1997, 1999, 2001); ІV,V Міжнародних наукових конференціях “Интеллектуальные и многопроцессорные системы–2003,2004. Искусственный интеллект–2003,2004” (Геленджик, Росія, Кацівелі, УкраЇна); Міжнародній науковій конференції “Вычислительные методы и производство: реальность, проблемы, перспектива” (Гомель, Беларусь, 1998); Міжнародній науково–технічній конференції “Вопросы проектирования, эксплуатации технических систем в металлургии, строительстве и машиностроении” (Старий Оскол, 1999); ІV Міжнародній науково-технічній конференції по телекомунікаціям (Одеса, “НТК-Телеком’99”); 1-го Міжнародного радіоелектроного Форуму “Прикладная радиоэлектроника. Состояние и