LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формальні моделі та методи синтезу швидкодіючих багатозначних структур мовних систем

перспективы развития” (Харків, МРФ–2002); X-th International Conference “Knowledge-Dialogue-Solution (KDS–2003)”, Varna, Bulgaria; Proceeding of the Third International Conference “Information Reseach, Applications and Education” (i.TECH 2005), Varna (Bulgaria); Proceeding of the 6th,10th ,12th International conference “Mixed Desing of Integrated Circuits and Systems”, Krakow, Lodz, Krakow (Poland), (MIXDES’99, MIXDES’2003, MIXDES’2005); Proceedings of International Conference “Information Resources Management Associati” (IRMA 2003), Philadelphia (USA), Proceedings of the 9th World Multi-Conference in Systemics, Cybernetics and Informatics (WMSCI 2005), Orlando, Florida, (USA).

Публікації. Основні наукові положення дисертації викладені в 49 працях, серед яких 2 монографії, 17 статей у 8 різних журналах, 8 статей у 6 різних збірниках наукових праць (усі 25 робот (з яких 12 опубліковано одноосібно) у виданнях, що внесено до переліку наукових фахових видань ВАК України за спеціальностями “Технічні науки”)), 3 навчальних посібники з грифом Міністерства освіти України, 16 публікацій у працях, матеріалах і тезах доповідей різних конференцій та семінарів, 3 патента (України та Російської Федерації) на винаходи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, семи розділів, висновків, списку використаної літератури із 282 найменування на 18 с., додатку на 17 с. Загальний обсяг становить 327 с., ілюстрацій – 11 (з них 27 на 27 окремих сторінках), таблиць – 11 ( з них 3 на 7 окремих сторінках).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, сформульовано мету, основні задачі досліджень і наукову новизну отриманих результатів. Розглянуто практичне значення, реалізацію та впровадження результатів дисертації. Зазначені зв’язок роботи з науковими програмами, планами організацій, де виконувалась робота, а також особистий внесок автора в роботи, виконані у співавторстві. Наведено відомості про публікації та апробацію роботи.

Перший розділ присвячений аналізу стану досліджуваної та розв’язуваної проблеми, пов’язаної з побудовою формальних моделей мови та створенням основ теорії синтезу високоефективних цифрових багатозначних структур мовних систем з просторовим відображенням інформації та тенденцій їх розвитку.

Показано, що теоретичні та експериментальні дослідження, й виникаючі під час створення систем ШтІ ускладнення, сприяють висуненню концепції адекватності багатозначної логіки та структур завданню створення систем ШтІ з очікуваними властивостями та можливостями.

Задача інтелектуалізації та українізації цифрових мереж і структур не передбачає простого й швидкого вирішення. Головна перепона, на яку наштовхуються всі спроби радикально підвищити інтелектуальні здібності ЕОМ, полягає у недосконалості машинних мов. Вони значно поступаються щодо промовистості природним мовам. Росте число прихильників точки зору, що створення “машинного інтелекту” вимагає вивчення й моделювання людського інтелекту та, у першу чергу, природної мови, що лежить у його основі. Стає все очевиднішим, що при подальшому вдосконаленні машинних мов необхідно використовувати ширше організацію людської мови. Механізм природної мови, не дивлячись на видиму легкість користування ним людиною, надзвичайно складний й до того ж слабо вивчений. Отже розроблення систем обробки мовної інформації дуже часто базуються на недостатньо міцному лінгвістичному фундаменті. Багато хто з дослідників, що займалися автоматизацією мовної діяльності, перейшли до поглибленого вивчення, дослідження й моделювання окремих сторін механізму природної мови.

Наявність алгебри скінченних предикатів відкриває можливість переходу від алгоритмічного опису інформаційних процесів до опису їх у вигляді рівнянь, а рівняння задають відношення між змінними. Усі змінні в рівнянні рівноправні, будь-які з них можуть виступати як у ролі незалежних, так і в ролі залежних. При цьому рівняння дають ту перевагу перед алгоритмами, що можна розрахувати реакцію системи навіть при неповній визначеності вхідних сигналів, у той час як неповністю розроблений алгоритм є непрацездатним. По-друге, за умов зміни знань про об'єкт система рівнянь АСП, покладених на структуру системи, завжди готова до використання, а алгоритм часто вимагає докорінної зміни її структури. За допомогою формул АСП будуємо АСП-структури, які реалізують відповідні скінченні предикати. Це є аналог побудови комбінаційних схем за формулами алгебри логіки. В залежності від рівня функціонально-структурної реалізації маємо АСП-структури першого, другого та третього роду.

У розділі з загальних позіцій проаналізовано підхід, що дозволяє шляхом уніфікації дво- й k-значного кодування та застосування засобів алгебри скінченнях предикатів синтезувати багатозначні оборотні неоднорідні елементи та модулі: оборотні АСП-структури. Останні дозволяють побудувати нові пристрої прямої та зворотної дії для вирішення задач морфологічної обробки словоформ (текстів), зокрема аналізу, синтезу та нормалізації.

Другий розділ присвячений алгебро-логічним засобам моделювання природної мови, аналізу та дослідженню її алгебро-логічної структури. Природна мова (ПМ), як явище інтелектуальної діяльності людини є дуже складним об’єктом. Але маючи формальний опис природної мови, його можна реалізувати на ЕОМ і таким чином прищепити машині здібність володіти природною мовою. Треба щоб машина пристосовувалась до людини та розмовляла її мовою, а не навпаки – людина прилаштовувалась до машини. Природна мова для людини найзручніша. Людина ніколи не проміняє її ні на мову математики, ні на мову програмування. Уявляється, що немає іншої галузі знань, яка б в вищому ступені ніж ця сприяла підвищенню темпів комп’ютеризації та інформатизації суспільства. Тоді можна буде прищепити машині здібність до природної мови. Якщо можна буде добути з аналізу мови більш досконалу алгебраїчну мову, це дуже збільшить можливості розроблювачів інформаційних систем, нових інформаційних технологій. Алгебро-логічний апарат, який можна буде добувати з природної мови дозволятиме розширювати можливості розроблювача, що займається створенням нових інформаційних технологій. Отже, концептуально-методологичний підхід до ПМ (з математичної точки зору) дозволяє сприймати її як деяку алгебру, а тексти – як формули цієї алгебри.

У якості об’єкту дослідження та моделювання в даній роботі вибрана українська мова (точніше – її словоформи). Кожна людина являється носієм предикатів тих