LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування дидактичних комплексів у професійно-технічних училищах електро- і поштового зв'язку (інтегративний підхід)

професійно-технічної освіти.

У розділі проаналізовано чинники, які впливають на якість підготовки фахівців для підприємств електро- і поштового зв`язку, висвітлено позитивний досвід та труднощі у побудові комплексів. Водночас вивчення показало, що у практиці роботи керівників та інженерно-педагогічних працівників наявні такі елементи, які доцільно віднести до структури та функціонування дидактичних комплексів, тобто таких управлінсько-дидактичних конструкцій, які об’єднані спільною метою та вирішують певну сукупність проблем від їх постановки до логічного завершення. Розкрито передумови формування дидактичних комплексів у професійно-технічній освіті, показано доцільність використання інтегративного підходу до формування структури, змісту та взаємодії дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах.

Здійснений науковий аналіз дав змогу зробити висновок про доцільність формування дидактичних комплексів у професійно-технічній освіті на засадах інтеграції, необхідність моделювання функціонування дидактичних комплексів на основі науково обгрунтованих підходів та визначення їх впровадження у навчально-виховний процес професійно-технічних навчальних закладів.

У другому розділі – “Принципи формування та шляхи реалізації дидактичних комплексів у професійно-технічних училищах електро- і поштового зв’язку” – обгрунтовується доцільність формування дидактичних комплексів як цілісних структурно-функціональних утворень, що дають можливість вирішувати деяку сукупність педагогічних завдань у певній логічній послідовності згідно з поставленою метою, яка визначає всі компоненти і характеристики комплексу, зокрема, координує дидактичний та управлінський компоненти навчально-виробничого процесу.

Дидактичні комплекси спрямовані на вирішення проблем, споріднених за певними ознаками (наприклад, дидактичний комплекс “Професійний відбір”), або ж сукупність питань, які доцільно вирішувати приблизно однаковими методами. Така сукупність поетапно переростає у цілісний інтегративний дидактичний комплекс, який можна розглядати як компонент дидактичної системи в цілому. (Рис.1)

Рис.1 Модель дидактичного комплексу

Залежно від конкретних цілей дидактичні комплекси можна поділяти на типи на основі різноманітних ознак. За хронологічно-послідовною ознакою, яку ми використовуємо у дослідженні, розглядається розвиток навчально-виробничого процесу від прийому учнів для навчання в училищі до завершення навчання (з урахуванням можливостей післядипломної освіти та підвищення кваліфікації, а також перекваліфікації). У цьому контексті можливе формування 5 видів дидактичних комплексів, які названо умовно. Так, мета комплексу “Професійний відбір” – забезпечення відбору відповідного контингенту для навчання в училищі згідно з визначеними вимогами. Він охоплює такі компоненти: профорієнтаційна робота, розробка матеріалів для перевірки знань учнів тощо. Дидактичний комплекс “Адаптація” передбачає освоєння учнів з новими умовами навчання, а “Базова професійна освіта” визначає шляхи оволодіння основними загальнопрофесійними знаннями, які слугують базою для освоєння певної професії. “Спеціальна професійна освіта” спрямована на спеціалізацію учнів залежно від соціальних вимог. Комплекс “Творчість у професії” спрямований на узагальнення діяльності названих вище комплексів і націлює учнів на ефективне використання отриманих знань та умінь, а також на розвиток важливих професійних якостей.

У структурі дидактичних комплексів розглядаються такі аспекти, визначені з урахуванням закономірностей навчання: загальнодидактичний (змістово-процесуальні характеристики педагогічного процесу – цілі, зміст, методи, форми, засоби навчання); гносеологічний (пізнання учнями реальної дійсності, фактів й законів природи та суспільства); психологічний (внутрішня психічно-пізнавальна діяльність учнів); кібернетичний (різноманітність зв’язків у навчально-виробничому процесі, управління засвоєнням інформації); соціологічний (відносини між учасниками навчально-виробничого процесу, соціальна значущість навчання) та організаційний.

При побудові дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу ми враховували закономірності дидактичної інтеграції. На цій основі обгрунтовані теоретичні підходи до формування дидактичних комплексів у закладах професійно-технічної освіти, зокрема:

– для підвищення якості фахової підготовки учнів професійно-технічної школи споріднені дидактичні проблеми доцільно інтегрувати у спеціальні дидактичні комплекси за визначеними цільовими ознаками;

– складові дидактичних комплексів повинні мати властивості, спрямовані на забезпечення їх здатності до узгодженої взаємодії;

– інтеграція складових дидактичних комплексів породжує їх якісно нові властивості, що зумовлено властивостями інтеграції;

– дидактичний комплекс має структурно-функціональний характер внаслідок інтеграції, оскільки всі його складові розташовуються за ієрархією значущості чи відповідності до дидактичної цілі комплексу;

– збереження індивідуальних ознак складових дидактичного комплексу під час їх інтеграції дає змогу керувати кожним компонентом зокрема;

– обсяг роботи в межах дидактичного комплексу є меншим, ніж загальна сума відповідних робіт, що виконуються з тією ж метою на основі якісних перетворень складових комплексу під час їх інтеграції;

– інтегративні процеси у дидактичному комплексі тісно пов’язані з процесами диференціації і навпаки.

Формування дидактичних комплексів для професійно-технічних навчальних закладів того чи іншого профілю має певні особливості, які залежать передусім від специфіки і термінів професійного навчання. Важливою особливістю є також те, на базі якої загальноосвітньої підготовки (базової чи повної середньої освіти) організовано навчання у професійно-технічному закладі. Сучасний стан і тенденції розвитку електро- і поштового зв’язку зумовлюють нові вимоги до підготовки фахівців у цій галузі. Використання нової техніки передбачає необхідність підвищення якості знань учнів і потребує не лише сформувати певну систему професійних знань, але й забезпечувати здатність майбутніх фахівців до швидкої зміни та переорієнтації цих знань в умовах швидкого розвитку та переобладнання засобів сучасного електро- і поштового зв’язку.

Формування дидактичних комплексів у контексті оптимального управлiння діяльністю навчального закладу є винятково важливим саме для професійних закладів освіти. Управлінські функції керівника професійно-технічного закладу освіти є більш складними в порівнянні з аналогічними функціями керівника загальноосвітньої школи, оскільки кількість принципів управління є більшою (за рахунок поєднання освітніх та виробничих аспектів діяльності