LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування дидактичних комплексів у професійно-технічних училищах електро- і поштового зв'язку (інтегративний підхід)

училища). Інтегративний підхід дає змогу замінити декілька десятків функціональних блоків п’ятьма дидактичними комплексами, що значно полегшує роботу керівників училища та сприяє підвищенню якості професійної підготовки учнів.

Розглянемо детальніше структуру та функціонування дидактичного комплексу “Професійний відбір”, використання якого дозволяє враховувати соціальне замовлення і вимоги суспільства, психологічні особливості та можливості учнів, їх соціальні особливості, ціннісні орієнтації, громадянські аспекти тощо. Це сприяє забезпеченню діагностики та пропедевтичного розвитку індивідуума, формуванню уявлень про загальнолюдські, національні, моральні риси вступників. Серед різноманітних сфер застосування методів тестування необхідним є створення комплексної системи тестування для професійної консультації і відбору. Згідно з програмою експериментальної роботи використовувалися різні тестові методики. Комплект тестових методик, які широко використовуються в навчальних закладах різних типів для професійного відбору та консультації, умовно можна поділити на такі групи тестів: з’ясування інтересів особистості (Interest Tests); визначення загального рівня розвитку розумових здібностей (Intelligence Tests); тести-завдання (Performense Tests) та тести, які застосовуються для оцінки певних якостей особистості (Personality Tests). З метою вивчення інтересів особистості використовувалася тестова методика Е.Стронга (the Strong Campbell Interest Inventory – SCII) з трьома шкалами: професійної спрямованості (the Occupational Scale); інтересів (the Basic Interest Scale) та стилю мислення і діяльності (the General Occupational Themes Scale). Поряд з цим у професійному відборі застосовувалися тести, спрямовані на вивчення загального рівня розвитку розумових здібностей (IQ), зокрема SAT(the Scholastic Aptitude Test), що вимірює здібності людини до словесних і математичних операцій, які поступово можуть бути розвинені за роки навчання.

На основі узагальнення результатів експериментальної роботи доведено, що дидактичні комплекси, які відповідають основним аспектам діяльності професійно-технічного училища, є одним з перспективних засобів організації професійного навчання. Це зумовлено тим, що, зберігаючи всі переваги традиційного навчання, вони сприяють оперативному врахуванню нових досягнень у галузі зв’язку, тобто забезпеченню підготовки фахівців з урахуванням прогностичного розвитку галузі та оновленню системи їхньої перепідготовки.

Результати опитування та бесіди з керівниками професійно-технічних училищ, викладачами та майстрами виробничого навчання доводять коректність гіпотези про те, що побудова дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу поряд з іншими факторами впливає на підвищення якості професійної підготовки випускників училищ. Дидактичні комплекси, особливо у тих професійно-технічних училищах, де учні навчаються на базі повної загальної середньої освіти, дають можливість зекономити навчальний час, скоординувати різноманітні напрями діяльності професійно-технічного закладу освіти.

Здійснене нами порівняння теоретично передбачуваних можливостей взаємозв’язку різних аспектів діяльності професійно-технічного училища та рівень реалізації цього взаємозв’язку на практиці дало змогу виявити тенденцію до зростання значущості взаємозв'язку окремих аспектів діяльності (що відповідали орієнтовно змісту окремих дидактичних комплексів) як між собою, так і в межах кожного виду діяльності. Доцільно зауважити, що особливу роль відігравав тип зв’язку між елементами. Зв’язки, які базувалися на природній єдності та реальній взаємодії між елементами, виявилися стійкими і їх значущість з часом неухильно зростає. Наприклад, у практичній реалізації дидактичного комплексу “Професійний відбір” використовується незначна частина теоретично передбачених можливостей.

Результативність функціонування дидактичних комплексів проявляється у зростанні засвоєння професійних знань учнів (рис.2). Коефіцієнт засвоєння професійних знань учнів обчислювався як відношення елементів знань (понять, тем, навчальних курсів тощо), які реально виявили учні на певному етапі, до відповідних елементів та систем знань, котрі необхідно засвоїти для оволодіння конкретними фаховими знаннями.

Отже, результати вивчення практики формування дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу у професійно-технічних училищах довели доцільність таких розробок.

Рис.2. Коефіцієнт якості професійних знань


Результати якісного аналізу ефективності впровадження дидактичних комплексів підтвердили правильність гіпотези дослідження, а організація навчально-виробничого процесу за цією методикою дістала позитивну оцінку учнів, викладачів, методичних та інженерно-педагогічних працівників. Більшість з них пояснюють це зниженням навантаження, зменшенням обсягу домашніх завдань, доступністю вивчення спеціальних понять, посиленням інтересу до навчання. Ефективність впровадження дидактичних комплексів відповідно до пропонованої нами методики підтверджується результатами кількісного та якісного аналізу.

Таким чином, у процесі експериментальної роботи доведено педагогічну доцільність інтегративного підходу до формування дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах; обгрунтовано дидактичні вимоги до реалізації дидактичних комплексів в училищах профілю електро- і поштового зв’язку та апробовано різні організаційно-педагогічні форми їх реалізації.

Зроблено висновок про те, що інтегративні дидактичні комплекси сприяють формуванню і розвитку ряду важливих професійних якостей учнів, позитивно впливають на їхній загальний розвиток і мотивацію навчання та сприяють значному зниженню перевантаження учнів професійно-технічної школи.


ВИСНОВКИ

1. Здійснене вивчення дало змогу виявити специфіку побудови дидактичних комплексів, проаналізувати результати досліджень у контексті системного та інтегративного підходів до навчання, а також виявити особливості побудови комплексів та їх функціонування як компонентів цілісних дидактичних систем у професійно-технічних навчальних закладах. Поряд з цим виявлено, що у практиці роботи керівників та інженерно-педагогічних працівників наявні елементи, які можна однозначно віднести до структури та функціонування дидактичних комплексів, тобто таких управлінсько-дидактичних конструкцій, які об’єднані спільною метою і спрямовані на розв’язання взаємопов’язаних завдань від їх постановки до логічного завершення.

2. Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо застосування інтегративного підходу до формування дидактичних комплексів у професійно-технічній освіті; координації управлінського та дидактичного компонентів навчально-виробничого